Я гадав, що редакція газети «Ріо» хоч намагається наблизити свої публікації до об’єктивності. Однак друк в їхній газеті редакційної статті «Крали у Комендаря «Бальзам Комендаря» чи не крали?» від 29 березня цього року переконав: у їхньому виданні і не пахне об’єктивністю. І ось чому...
Автор першої публікації в газеті «Ріо» «Як у професора Комендаря вкрали «Бальзам Комендаря»» адвокат Петро Немеш завершив свою статтю повідомленням: «Далі буде». Зрозуміло, що Петро Немеш підготував таку статтю, в якій хотів поділитися з читачами газети результатами своїх розслідувань крадіжки патенту та технології «Бальзаму Комендаря» В.Руснаком і В.Бузашем, які перейменували його в «Легенду Карпат». На мій погляд, редакція зневажливо поставилася до автора, коли повисмикувала із статті вигідні для крадіїв компрометуючі. Не зрозуміло, як це можна не опублікувати статтю повністю, як велить культура людини, - а не окремі коментарі з неї. Звичайно, газета має право опублікувати і статті В.Руснака і В.Бузаша, якщо такі поступали. Але редакції «Ріо» не вигідно було подати статтю П.Немеша повністю, бо вже з заголовку і свого редакційного коментарю видно, на чиєму боці редакція - на боці крадіїв бальзаму.
Справа в тому, що В.Руснак і В.Бузаш цинічно обманюють читачів, заявляючи про якісь «права» на співавторство у виготовленні «Бальзаму Комендаря» і нібито мою обіцянку включити їх співавторами бальзаму. Справа в тому, що коли я працював на кафедрі ботаніки над виготовленням бальзаму (до речі, за дорученням колишнього першого секретаря Закарпатського обкому партії Ю.Ільницького), ніхто з членів кафедри та й факультету жодного разу не бачили нічого, що б свідчило про мою співпрацю з Руснаком і Бузашем, якої не було і не існує. Ні один, ні другий з крадіїв навіть не знали про те, що я домагаюсь через багато інстанцій отримати патент. Патент був захищений на засіданні шістнадцятичленної дегустаційної комісії Міністерства харчової промисловості на «відмінно». Після того до мене підходили підприємці і пропонували укласти договори на виготовлення «Бальзаму Комендаря». Так, я уклав договір з моїм сусідом по під’їзду В.Руснаком. Тоді він обіцяв, що я розбагатію з реалізації бальзаму. А тепер мені доводиться купувати підробку під назвою «Легенда Карпат», якщо хочу комусь подарувати.
Я не міг отримати від крадіїв мого патенту жодної фахової допомоги, бо В.Руснак - філолог, заслужений діяч культури, а В.Бузаш - хімік. Вони цілком не знають ботаніки, лікарських рослин, бо, коли оформляли документацію на «свій» бальзам, то вирішили ввести в список рослин, зокрема, такі види рослин, як звіробій першотравневий і звіробій перфорирований, які взагалі в природі не існують. Вони і уявлення не мають про тропічну рослину стевія, яка також фігурує як така, якої немає в «Бальзамі Комендаря». Над акліматизацією цієї рослини успішно працювала науковець Бахтинської сільгоспстанції Г.Клюєва. Зараз вона пенсіонер і вирощує її на присадибній ділянці. Але це ж не промислові запаси. Крім того, в технології виготовлення «свого» бальзаму вони пропонують свіжі листки стевії. Але ж це абсурд. Як можна тропічну рослину вирощувати впродовж цілого року? Автори обманюють споживачів бальзаму в тому, що вони вперше в Україні для створення бальзамів використовують воду Піренейсько- Кульдурського типу, бо ця вода вперше була використана для виготовлення «Бальзаму Комендаря». Автори принципово змінили технологію виготовлення і «Бальзаму Комендаря», і «свого» бальзаму тим, що заготовлені як сировина зелені горіхи молочно-воскової стиглості заливаються спиртом і цей настій використовують як основу, до неї додаються інші компоненти, які, зрозуміло, подавляються в певній мірі цим настоєм. В смакові обох бальзамів домінував смак горіха. Ми разом з нині, на жаль, покійним дистриб’ютором В.Шафарем не раз вказували на це В.Руснаку. Відповідь була одна: «Я змушений це робити, бо боюсь, що горіх без спирту може зіпсуватись».
І ще одне істотне: в рекламних матеріалах по закарпатському бальзаму «Легенда Карпат» вказано: «Продукція патентована. Патент №3983 15.06.2001». Якщо це так, тоді: тут є підробка, бо патент на «Бальзам Комендаря», який був випущений раніше від «Легенди Карпат», датується 16.09.2002.
А тепер, шановний читачу, зроби сам висновки: «Легенда Карпат» - підробка чи ні. А редакції газети «Ріо» ще раз дякую за об’єктивність. І у фотоілюстрації двох бальзамів редакція «Ріо» поступила недобросовісно, бо показали дві різні пляшки з «Бальзамом Комендаря», який випускав ще за життя молодий дистриб’ютор Василь Шафар, що загадково помер у 32 роки, але не той, який випускав і реалізовував в аптеках В.Руснак в Ужгороді, де і «Бальзам Комендаря» і як близнюк схожий на «Легенду Карпат» і за товарним, і за хімічним складом.
Василь КОМЕНДАР, професор, доктор біологічних наук
|
