|
Ліфтове господарство Ужгорода, яке нараховує більше 300 одиниць підйомних механізмів, обслуговують дві організації – КП «Ужгородліфт» та приватне підприємство «Закарпатліфтмонтаж». Як розповів «НЕДІЛІ» керівник «Ужгородліфту» Сергій Сорока, підприємство обслуговує 270 комунальних та 25 відомчих ліфтів.
- Згідно з нормативною документацією, термін експлуатації ліфта становить 25 років. Тому сьогодні в Ужгороді 85 ліфтів відслужили свій термін. Щоправда, всі вони пройшли експертне обстеження і далі продовжують працювати після капремонту, що проводився за кошти міськради, - стверджує С.Сорока. - Загалом термін обслуговування таких ліфтів продовжується на 4 роки. Цього року за кошти Кабміну поки що замінили єдиний ліфт у будинку по вул.Джамбула, 54. Однак ще не ввели в експлуатацію, допоки не пройде його реєстрація в Держохоронпраці. Через зношеність ліфтів (найновішому - 15 років) доводиться постійно проводити планові ремонти: раз на місяць, квартал та рік з відповідним записом у журнал.
Доводиться констатувати, що мешканці не охоче платять за користування ліфтом, хоча оплата на його утримання згідно з постановою Кабміну входить в обсяг квартплати. В Ужгороді такий порядок існує вже з 2000-го року. Проте станом на сьогодні населення нам боргує 700 тисяч гривень, - стільки приблизно обходиться нам обслуговування ліфтів на рік. Тож коштів вистачає лише на сплату податків та заробітну плату працівникам підприємства. Інших вистачає лише на найнеобхідніше - купівлю і установку потрібних запчастин. Нашій аварійній службі, яка працює у цілодобовому режимі, доводиться упродовж доби по 20, а то й 100 разів виїжджати на місце поломки ліфтів. Окрім того, у мешканців будинків низька культура, процвітає вандалізм. Навіть металічні втоплені пульти управління примудряються виривати і ламати, не кажучи вже про пластикову стару клавіатуру, яку чомусь постійно спалюють.
Зараз, щоб встановити новий ліфт, потрібно близько 200 тисяч гривень. Наразі в Ужгороді лише один будинок, де ліфт не функціонує через розкрадання та пошкодження запчастин - по вулиці Легоцького, 62. Замінити його ми не встигли через завершення бюджетного року і цільові кошти повернулися знову у центральний бюджет, хоча були проведені всі необхідні процедури, потрібні для виконання роботи.
Були у нас й ідеї щодо введення карткової системи оплати. Та, взявши до уваги досвід інших міст, де аналогічні системи протрималися не більше одного-двох років, вирішили не запроваджувати нововведення. Причина в тому, що така система оплати не відповідає чинному законодавству і Антимонопольний комітет після скарг громадян просто забороняв використання карткової системи і накладав штраф на підприємство. Підстава – урядова постанова від 12 липня 2005 року, в якій визначається оплата за технічне обслуговування та ремонт ліфтів. Відповідно до неї, оплата за це покладається рівномірно на всіх мешканців будинку, окрім жильців, які мешкають на першому поверсі і не користуються ліфтом. Тому не можна відходити від цього, та й якби сесія міськради прийняла це, то вже після першої скарги у АМК нам би заборонили цю систему оплати. Окрім того, незважаючи на раціональність, жителям дев’ятих поверхів при картковій системі оплата за ліфт на сім’ю з чотирьох чоловік становила би приблизно 50-60 гривень…
Інше приватне підприємство, за словами Сороки, перебуває у більш вигідних умовах. За його твердженням, створив його колишній керівник «Ужгородліфта» і це підприємство взяло на свій баланс усі відомчі ліфти, які мають стовідсоткову оплату і менш зношені.
Роман Сенишин
|
