|
Скільки і в пресі, і з уст правоохоронців наголошується на небезпеці обміну валюти у вуличних міняйлів, а народ і далі безпечний. Це лише на руку “кидалам”, які живуть за принципом – “без лоха і жизнь плоха”
“Кидала” з Конотопа
Торік жителька Берегова Світлана, як і багато її земляків, їздила на заробітки в Москву. Копійка, звісно, і там дається нелегкою працею, проте за кілька місяців зуміла прискладати певну суму. Перед самими новорічними святами жінка поверталася додому. І от коли серед ночі потяг зупинився у Конотопі Сумської області, якийсь чоловік запропонував нашій заробітчанці обміняти російські рублі на вітчизняну валюту. Жінка, можливо, й не піддалася б на таку спокусу, однак названий курс був дещо вищий, ніж той, який пропонують у банках чи обмінних пунктах: 210 гривень за 1000 рублів. Отож швидко домовилися, оборудка зайняла хвилину-другу. Перераховуючи опісля гроші, жінка зауважила, що їй дали на 400 гривень більше, ніж було обумовлено. “Мабуть, “валютник” помилився”, – розмірковувала вона, втішаючись...
Приїхавши додому, Світлана похвалилася синові, як “лоханувся” валютник. Однак син добре оглянув гроші і резюмував: “Твої гривні, мамо, фальшиві!” Та ледь не втратила дар мови. Ніяк не йняла віри, що таке взагалі може бути. Кілька разів розглядала кожну купюру, сподіваючись в глибині душі, що припущення сина помилкові. Однак все марно: 18 двісті гривневих купюр і справді виявилися паперовим мотлохом. Кілька банкнот були навіть однієї серії. Але лиху не зарадиш, тож жінка за деякий час заспокоїлася. Сказала синові, що залишить “недобрі” гроші на згадку про свої заробітки в Росії, і засунула їх подалі. Можливо, вони б там і знайшли собі пристанище на довгий час, якби...
Так кортіло заробити надурняк...
Недавнього вечора, коли закінчився робочий день, власниця одного з берегівських магазинів, що в самому центрі міста, навідалася по виручку. Того дня торгувала молода продавщиця Олена. Дівчина повідомила суму, яку виторгувала. Однак під час перерахунку грошей власниця торговельного закладу зауважила, що 200-гривнева купюра якась підозріла. Приватниця добре розумілася на грошах, адже виручку забирає щодня. За мить була переконана: у її руках – фальшивка. Одразу ж зателефонувала в міліцію. Оперативний черговий Берегівського РВ УМВС доповів керівництву. Невдовзі на пл. Кошута, де розташований магазин, прибули начальник сектору державної служби боротьби з економічними злочинами Іван Бедринець та його підлеглі Петро Хрипта та Аркадій Івлєв.
“Двохсотка” виявилася єдиною у касі магазину того дня. Кмітлива продавщиця пригадала, що купюру їй дала місцева жителька на ймення Вікторія, яка була разом з якоюсь незнайомкою. “Безівці” за допомогою дільничних інспекторів швидко з’ясували адресу. Отож невдовзі Іван Бедринець зі своїми підлеглими та “шерифами” Іваном Гобликом і Олександром Михайловим направилися до будинку, де мешкає Вікторія. Однак двері цієї оселі були зачинені на замок. Не гаючи часу, оперативники почали з’ясовувати особу іншої незнайомки, яка з Вікторією була у магазині. Нею виявилася 45-річна Ірина, мешканка сусідньої багатоповерхівки. Ця була вдома. Спілкування з стражами порядку захоплення в неї не викликало, але діватися було нікуди. Тож зізналася, що й справді заходила з приятелькою в магазин, де “скинули” “двохсотку”. Довелося повідомити й джерела її походження. Спершу Ірина переконувала, що купюра була тільки одна. Але потім, зрозумівши, в яку халепу вскочила, з-під матраца та з шафи дістала ще 17 аналогічних купюр. Тим часом дільничні зустрілися з Вікторією. А згодом запросили на розмову і Світлану...
Про свою халепу Світлана повідомила приятельку Ірину. Та попросила показати гроші і одразу висловила припущення, що їх можна десь “прилаштувати”. Власниця заперечувати не стала, віддала всі фальшивки. Сама ж Ірина живе у скруті, полюбляючи спілкування із “зеленим змієм”. Тож відразу зметикувала, що можна “на халяву” випити й закусити...
Справжня випивка за фальшиві гроші
На “Операцію И” взяла подружку, 20-річну Вікторію. Подалися в центр. Першою на ринку спробувала щастя Ірина, але не вийшло: продавець спочатку не розгледів підробку, навіть здачу дав. Однак швидко спохватився і жінкам довелося повертати йому гроші і товар. Тоді парочка завітала у промтоварний магазин. Тут придбали галантерейні дрібниці і, отримавши здачу, якнайшвидше ретирувалися. На радощах придбали пляшку та закуску й “обмили” успіх. Тому й Вікторія вдома так міцно заснула, що “шерифам” довелося чекати, поки вона прокинеться...
Як повідомляє майор міліції Михайло Пискач із ВЗГ УМВС, за цим фактом проводиться слідство. Відповідну інформацію направлено на Сумщину з надією вирахувати й затримати реалізатора фальшивок. А закарпаткам, які хотіли надурняк випити-закусити, доведеться відповідати за збут фальшивих грошей. Як мовиться, такий Закон.
Володимир ТИС
|
