|
Віншували гості вівчарям на святі «Весняний полонинський хід» у Дубовому
Весна припізнилася до нашого краю. Якщо на традиційне свято «Весняного полонинського ходу» в Дубовому пишною зеленню вкривалися городи, то цього року ще лише доцвітали яблуні, а зорані ниви де-не-де прикрашала дрібна парость. Та все ж вівчарі вже вигнали овець на випаси.
Знаний в окрузі ватаг Дмитро Омелян у розмові каже: «Посвяткуємо, а в понеділок з Божою поміччю – на Шпанську». Не зважають вівчарі, що зима шапками снігу ще причаїлася десь на полонинах – вже пора. «Маю на Шпанській свою стаю, рублену з доброго дерева, то не страшні нам приморозки, – каже вівчар. - Головне, аби був добрий випас, а весна – перемагає. Її час настав».
Нашу розмову перебиває спів трембіти – чарівного символу полонинського літа. Саме вона сповіщає про початок веселого весняного свята. Сотні святково одягнутих мешканців Дубового, навколишніх сіл, гостей, закосичені ряди свіжопофарбованих возів, на яких сидять учасники художньої самодіяльності району, - все це створює феєрію Весни.
З теплими словами привітань до присутніх звернувся селищний голова Дубового Ю.Руснак, який на правах господаря відкрив свято. Благословили полонинський хід місцеві священики, провівши літургію за щасливе літування.
...І задзвеніли срібно тронки в густих закосичених гривах коней. Вся урочиста колона вирушає до основного місця святкування – на стадіон. А на воротах стадіону знову тужаво співають трембіти. Це – професіонал своєї справи Ю.Марина, трембіта з ним промандрувала не одну тисячу кілометрів.
...Лунають слова ведучої свята завідуючої методичним кабінетом відділу культури РДА Н.Сасин, яка вітає всіх присутніх зі святом, що всьоме завітало до гостинних дубівчан. Запрошує гостей. Щирими теплими словами вітає зі святом трудівників полонин голова районної ради В.Кушілка, який сім років тому був ініціатором цього дійства.
– Бажаю вам плідних ужинків, гарної погоди, міцного здоров’я, – каже Василь Васильович. Держава реально допомагає кожному ґазді, котрий хоче і вміє ґаздувати. Вже нині поголів’я овець значно зросло, адже люди зацікавлені у вирощуванні овець, щороку отримують доплати. Тож позитивні результати очевидні. Труд ватага – нелегкий. Тому вони заслужили поцінування – як моральне, так і матеріальне.
Заступник голови райдержадміністрації В.Каганець вручав цінні подарунки винуватцям свята. Так, вівчарі І.Сасин, Д.Омелян, В.Микулянич, І.Вакій отримали цінні подарунки. Були відзначені і фермери М.Опріш, О.Габор, А.Лавришин. За багаторічну працю в галузі сільського господарства, відданість справі цінним подарунком нагороджений голова полонинської управи М.Бігунець.
– Хай палає полонинська ватра! – знову вплітається в мереживо сценарію голос ведучої. – Най всяку нечисть спопеляє! Бо ватра в горах – символ щастя, здоров’я й захист від напастя, – нагадує вона і запрошує шановних гостей запалити справжню вівчарську ватру. Вогонь одразу ж займається, а за повір’ями гарна ватра – то повні бербениці масла, бринзи, жентиці. Тож хай повними будуть комори!
Гості й учасники свята стають широким колом біля палаючого вогню. Разом з полум’ям злітає ввись коломийка! Троїсті музики додали святу колоритності. Вразила всіх концертна програма. Адже цього року в ній взяли участь гості. Насамперед державний заслужений Закарпатський народний хор, який майстерно виконав ряд чудових творів, народних пісень. А також Наталка Мельник та Володимир Гуменчук з Вінниччини. Щирими оплесками зустріли глядачі і троїстих музик – родини Шіманів, Маньо, народний ансамбль «Калинонька» з Нересниці, «Тисяночка» з Буштина, «Вишиванка» з Вільхівських Лазів. А також вокальні колективи з Ганич, Дубового, інструментальний дует викладачів ДШМ Дубового...
Кожен мав змогу оглянути виставку робіт народних умільців. Тут весь час було багатолюдно. А поряд, в колибі, творилося майже священнодійство – варилася вурда. Важко було вловити секрет майстерності, бо дим застилав очі. Але вівчарі звиклі до всього, лиш посміхаються.
Надворі, поряд з кошарою овець, жвава торгівля. Молочна продукція не з дешевих – сир овечий 20, а вурда 25 гривень. Ґаздині смакують, прихвалюють. Добре приготована розходиться швидко. Пишно звисають овечі шубки, які добре допомагають при ревматизмі, та й служать прикрасою оселі. Нині вони теж зросли в ціні – 70-80 гривень. Продається й різний сільськогосподарський реманент: косята, мотики... Все прислужиться на сільському обійсті. А оскільки багато ґазд нині заробляють долари по закордонах, жінки мусять купувати все готове.
А зі сцени лине: «Ой бодай’ся когут знудив», «Ой не світи, місяченьку...». Народ смакував шашликами у палатках і біля них, гуляння тривали. Тож полонинське літо стартувало! Вагомих успіхів, щасливого літування, ватаги!
Ольга ВОЛОШИН, для «НЕДІЛІ»
Фото: студія Pro…Lux, м.Тячів
|
