|
Нещодавно в обласних масмедіа з’явилась інформація про будівництво на східній околиці м. Хуст цеху з переробки овочів та фруктів ТзОВ «Яблуневий Дар». Будівництво планується розгорнути на площі біля 3 га на березі (поблизу) р. Боронява, яка за 1,5 км впадає в р. Тиса та розташованого поруч філіалу Карпатського біосферного заповідника – легендарної Долини нарцисів, справжньої візитної картки та окраси Закарпаття. Вже самі по собі намір та можливість побудови подібного підприємства у цій місцевості є безпрецедентним фактом безгосподарності та порушення екологічних норм в результаті злочинної некомпетентності або ж повинно розглядатися як цілесплановане шкідництво, направлене на дестабілізацію екологічної ситуації регіону та знищення унікального і надзвичайно чутливого природного комплексу Долини нарцисів. Обґрунтуємо таку заяву.
По перше, будівництво заплановано не на пустирі, не на місці колишніх ферм чи інших минулих господарських об’єктів, які сьогодні закинуті та не використовуються. Ні, під будівництво відводиться рілля, що належить до категорії цінних для області земель, які підпадають під Верховну Раду України. І це в умовах малоземелля Закарпаття, гострого дефіциту земель, придатних для обробітку в умовах густонаселеного регіону.
По друге, і головне. Виробництво подібного типу (переробка овочів та фруктів) обов’язково потребує великих об’ємів води для промивки сировини та, відповідно, наступної утилізації (скиду) забруднених стоків. Ані водогону, ані каналізації на цей момент в районі планованого будівництва немає. Однак, навіть підведення централізованого водогону (в чому ми дуже сумніваємось, враховуючи кошторис та суми витрат по прокладанню) не вирішить проблеми водопостачання, приймаючи до уваги об’єми води та, відповідно, її вартість. Очевидно, що основним джерелом води стануть підземні води зі свердловин. Розташовані всього в кількох кілометрах від Долини нарцисів, вони суттєво вплинуть на рівень ґрунтових вод та остаточно змінять гідрологічний режим цієї території. Враховуючи глобальне потепління, прогресуючу тенденцію останніх років підсушення Долини та, як наслідок, поступове випадання нарцису з травостою та заростання вербою, будь-який вплив, навіть мінімальний, на зниження рівня ґрунтових вод, може стати для Долини нарцисів фатальним та призведе до зникнення цієї перлини Закарпаття впродовж кількох років.
Небезпечними є також викиди і стічні води подібного виробництва. Відсутність централізованої каналізації, дороговизна будівництва ефективних очисних споруд наштовхує на думку про неминучі скиди стічних вод в прилеглу р. Бороняву, а звідти в р. Тиса. Остання в цьому районі протікає в околицях м. Хуст і є місцем відпочинку, купання місцевих жителів, що автоматично загрожує їх здоров’ю і, в першу чергу, дітей. Крім того, евтрофікація, забруднення води через скиди кладуть під загрозу існування унікального природного заплавного комплексу у гирлі р. Боронява, які на Закарпатті збереглися лише в гирлах кількох струмків у Хуст-Солотвинській котловині.
Враховуючи вищезазначене, будівництво переробного цеху в цьому районі повинно бути категорично заборонене в ім’я збереження для нащадків унікального природного комплексу – Долини нарцисів та попереджено загальне погіршення екологічної ситуації в цьому далеко не безпроблемному регіоні.
Науковий керівник МНДЛ ОПЕ,
професор, академік АН ВШ В.І.Комендар
Науковий співробітник МНДЛ ОПЕ Р.Я. Кіш
Молодший науковий співробітник МНДЛ ОПЕ О.В. Гринь
|
