|
У Рахові побільшало свят – цьогоріч День міста, який традиційно відзначали восени разом з фестивалем «Гуцульська бринза», вирішили перенести на першу неділю літа. Рахівчани цю подію відсвяткували гучним двохденним гулянням, яке міська влада організувала спільно з Рахівським районним товариством Всеукраїнського об’єднання «Гуцульщина».
Головними героями Дня Рахова стали гуцули – перші мешканці гірської Рахівщини. Саме їм – вівчарям, пастухам, мисливцям – присвятили круглий стіл «Гуцули в діалозі національних культур», що відбувся в колибі-музеї в географічному Центрі Європи. Понад Тисою цілу суботу лунали гуцульські трембіти та цимбали, а в парку Шевченка торгували гуцульськими виробами тваринництва. Проте родзинкою свята стало відкриття пам’ятника Гуцулу, автором якого є відомий скульптор Юрій Гав’юк – рахівчанин, який нині мешкає у Львові. Ідея вшанувати горянина у постаменті виникла у мера Рахова Ярослава Думина. За його словами, скульптор виготовив погруддя ще років 15 тому й весь час воно простояло у майстерні митця. Схоже, чекало свого часу, аби постати в центрі Рахова. «Оплачував пам’ятник я особисто, не як мер, а як громадянин міста, - стверджує пан Ярослав, який відмовився називати суму, в яку обійшовся Гуцул. – З оздобленням і постаментом допомогли підприємці та товариство «Гуцульщина». До слова, бюджету міста святкування обійшлося у 30 тисяч гривень.
В неділю усі дороги Рахова вели до амфітеатру «Буркут», де відбулося офіційне відкриття свята. Сюди прямували і учасники конкурсу дитячого малюнку на асфальті «Моє рідне місто», які розмальовували вулицю Миру. В урочище марш-парадом крокували також оркестрові музики, які взяли участь у першому відкритому фестивалі духової музики. Його учасниками стало всього кілька колективів - оркестр обласної філармонії, військовий оркестр з Мукачева, місцевий «Фермата» під керівництвом мера та колектив з Угорщини, назва якого на українську перекладається як «Богданські легіні». Післяобіду духову музику замінили виступи дитячих колективів, понад вечір – гала-концерт естрадних виконавців, гостем якого став Степан Гіга.
Поки над горами пливли мелодія, запах диму та смажених сала, картоплі й шашликів, в урочищі кипіла торгівля різноманітними сувенірами. На жаль, автору цих рядків так і не вдалося знайти з-поміж кількох десятків палаток вироби рахівських чи навіть закарпатських умільців. Кераміку тут пропонували з Коломийщини, вишиванки – з Косівщини, ліжники – з Верховини. Було чимало українських сувенірів «Made in China». На жаль, в торговому ряді не знайшлося й бринзи. Проте можна було придбати сир, з якого її виготовляють, та вурду – все по 30 гривень за кілограм. Єдиний закарпатець, який продавав продукти вівчарства, - Юрій із Білої Церкви. Всі інші – знову-таки із Івано-Франківщини. Та, схоже, цим мало переймалися численні гості Рахова та його мешканці, які, впевнена, при нагоді повернуться в «Буркут» ще раз – смак гуцульського гуляння не забувається…
Людмила СУБОТІНА, фото автора
|
