Великий резонанс у суспільстві викликав нещодавній звіт Укрметртестстандарту про результати випробувань харчової продукції вітчизняних виробників і коментар до нього фахівців зазначеної установи.
Дуже багато що, зокрема, казала вже сама назва прес-конференції, проведеної в Укрметртестстандарті: «Чи бачать очі, що купують?». Що ж побачили у продуктах харчування, які реалізуються в Україні, очі експертів?
Більшість перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видів йогуртів, кефірів і кисломолочних біопродуктів містили в собі або заборонені зовсім в Україні харчові добавки, або дозволені – проте із значним перевищенням допустимої норми.
У багатьох видах цих продуктів були присутні сорбінова кислота, фарбник тартразин, фарбник синій патентований V, фарбник азорубін і фарбник понсо 4R, не допущені для застосування в Україні. Крім того, в абсолютно в усіх досліджених видах кефіру і в багатьох видах йогуртів містилася бензойна кислота із значним перевищенням припустимої норми.
Зокрема, масова частка бензойної кислоти не повинна перевищувати в цих продуктах 5 мг/кг, реально ж її було набагато більше. Наприклад, в йогурті «Ведмідь полуничний» виробництва ООО «Молочний дім» міста Павлограда Дніпропетровської області бензойної кислоти містилося 22,3 мг/кг (у 4,5 раза більше припустимої норми), в йогурті «Лісова ягода» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з Житомира – 39,3 мг/кг (у 7,8 раза), в біойогурті «Полуниця-ківі» виробництва ВАТ «Ковельмолоко» з міста Ковель Волинської області – 18,3 мг/кг (у 3,7 раза).
Також істотним виявилося перевищення змісту бензойної кислоти і в сирі кисломолочному. Зокрема: у сирі кисломолочному «Домашній традиційний» від ВАТ «Звенігородський сироварний комбінат», що в Черкаській області, цієї кислоти було виявлено 24,4 мг/кг (майже в 5 разів вище припустимої норми); у солодкому сирку вже згаданої вище «Молочної фабрики «Рейнфорд» з Житомира – 52,3 мг/кг (перевищення більш ніж у 10 разів); у сирі кисломолочному солодкому від ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавд», що в Полтавській області – 43,8 мг/кг (перевищення в 8,7 раза).
У вісьмох з дев’яти перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видів цукерок різних цукеркових фабрик виявлені трансізомери олеїнової кислоти, що є недопустимим. Більше за все її містилося в жирах, виділених з: цукерок «Лорд» виробництва «Рівненської цукеркової фабрики» - 20%; цукерок «Казковий Геркулес» від ВАТ «Полтавакондитер» - 33%; цукерок «Пірати асорті» від «Рівненської цукеркової фабрики» - 36%.
В усіх трьох узятих на випробування зразках вафель теж спостерігалася наявність трансізомерів олеїнової кислоти. Наприклад: у жирах, виділених з вафель «Артек згущене молоко» виробництва «Харківської бісквітної фабрики» опинилося 14% таких трансізомерів; у жирах вафель «Артек» від ЗАТ «Житомирські ласощі» - 19%.
У двох з п’яти обстежених видів морозива на молочній основі виявлений рослинний жир, хоча згідно з маркуванням мав бути виключно молочний жир. «Відзначилися» ЗАТ «Геркулес» з Донецька і ООО «Три ведмеді» з Києва. А в морозиві «Пломбір», випущеному ТОВ «Бердичівська фабрика морозива» були виявлені навіть бактерії групи кишкових паличок.
Чотири з дев’ятьох перевірених видів соків містили в собі неприпустимі речовини – бензонат натрію, сорбінову кислоту та ін. В усіх шістьох взятих на пробу видах цукатів виявлена присутність різних фарбників (п`ять з цих цукатів – виробництва Росії, а один з Тайланду).
Усі шість перевірених видів сирків глазурованих мали ті чи інші відхилення. Найчастіше відмічено перевищення норми вмісту дріжджів і брак молочнокислих бактерій. А в сирках, виготовлених на ВАТ «Львівський міський молочний завод» і ВАТ «Вімм-Білль-Данн» (м. Вишневе Київської обл.), виявилися і бактерії групи кишкових паличок.
Відносно «благополучною» видавалася ситуація зі свіжими кавунами, динями і бананами, які реалізовуються в торгівельній мережі столиці. З 16 позицій тільки по трьох виявлено перевищення вмісту нітратів (всі три – в динях).
Усе сказане стосується якості продуктів харчування, перевірених в Україні зовсім недавно. А в лютому цього року Укрметртестстандарт оприлюднив дані щодо згущеного молока, які також були вельми сумні. Чотири з дев’ятьох випробуваних зразків цього продукту - виробники: ВАТ «Ічнянський молочний комбінат», ТОВ «Городокконсервмолоко», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ЗАТ «Куп`янський молочно-консервний комбінат» - містили від 20 до 95% рослинних жирів.
Потім у квітні Держспоживстандарт перевірив уже 15 зразків згущеного молока, і лише в двох з них було виявлено від 10 до 20% рослинних жирів. Здавалося б, становище виправляється. Та ба. У травні 2008 року представниками Укрметртестстандарту в супермаркетах, невеликих магазинах, кіосках м. Києва, Київської і Закарпатської обл. були куплені 21 зразок молока цільного згущеного з цукром, вершків згущених з цукром і молока згущеного вареного 8 виробників.
У 12 зразках виявлені рослинні жири в кількості 80-90% (!). Це знову виявилися ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» (2 зразки), ТОВ «Городокконсервмолоко» (1 зразок), ВАТ «Ічнянський молочний комбінат» (6 зразків), а також потрапили в цей список ВАТ «Білицький молочноконсервний комбінат» (у 2 зразках з 3) і ЗАО «Лозовський молочний завод» (1 зразок).
Докладних даних щодо якості м’ясопродуктів цього року Укрметртестстандарт не оприлюднив, але картина з їх якістю не краща, ніж з йогуртами, кефірами, сирками, морозивом, цукерками, вафлями, соками, цукатами і згощеним молоком. Наприклад, результати дослідження щодо складу українських ковбасних виробів, проведеного в березні в 2008 р. Інститутом екогігієни і токсикології імені Л. Медведя, доволі невтішні.
Сосиски, що їх продають в українських магазинах в полімерній оболонці, на 45% складаються з емульсії (перемелені і виварені до стану світло-сірої маси шкіра, кістки, субпродукти, відходи м’ясовиробництва) і на 25% з соєвого білка. Вміст м’яса в них - 7%, а м’яса птиці - 15%. Решта - борошно, крохмаль і смакові добавки. А сардельки на 35% складаються з емульсії, 30% продукту - соєвий білок, 15% - м`ясо, 10% - м’ясо птиці. У вареній ковбасі емульсії і соєвого білка міститься по 25%, м`яса - 10%, м’яса птиці - 30%. Навряд чи до цих цифр потрібні ще якісь коментарі.
Тут слід сказати кілька слів про харчові добавки взагалі. Харчові добавки – це речовини природного або синтетичного походження, які спеціально додаються в продовольчу сировину, напівфабрикати або готові продукти з метою надати їм певних технологічних властивостей (кольору, стійкості до псування, збереження структури і зовнішнього вигляду). Вони не є джерелом енергії для організму як їжа і не використовуються в чистому вигляді. У харчовому виробництві за даними 2000 року кількість найменувань харчових добавок використовувалася: у США – 1500, в країнах ЄС – 1200, у Росії – більше 400, в Німеччині – 350, в Україні – 221. Список дозволених харчових добавок для виробництва продуктів харчування постійно оновлюється – завдяки новим науковим даним, зокрема, про негативний вплив на людину з погляду медицини.
У невеликих кількостях легальні харчові добавки не завдають шкоди людському організмові. Наприклад, на бензойну кислоту (яку нині понад норму додають в молочні продукти) багаті плоди журавлини і брусниці, де вона міститься як у вільному вигляді, так і у вигляді глікозиду вакциніну. Проте перевищення припустимих норм цієї кислоти в продуктах харчування завдає шкоди здоров’ю людини.
До речі, у звіті Укрметртестстандарту нічого не сказано про шкоду для людського організму через велику концентрацію бензойної кислоти, зате викладена інформація про небезпечний вплив трансізомерів олеїнової кислоти, що містяться в цукерках. Зазначається, що в організмі людини трансізомери викликають порушення життєдіяльності багатьох кліток, збільшують ризик виникнення серцево-судинних і онкологічних захворювань, особливо у новонароджених і дітей молодшого віку.
Ну і, нарешті, просто приголомшила інформація в недільному випуску новин на телеканалі «ICTV» («Факті тижня»). Виявляється, в більшості видів питної води (газованої), якою нині повні всі кіоски, магазини й супермаркети, містяться антибіотики, додані туди з метою знезараження напою і продовження терміну зберігання.
Отакі, можна сказати, жахливі новини про якість продуктів харчування і напоїв в Україні виплескуються на голови бідних співвітчизників. І не потрібно нікому пояснювати, що вносяться в неймовірній кількості всілякі харчові добавки (дозволені й заборонені) в продукти харчування з єдиною метою – щоб власники підприємств харчової галузі отримали додатковий прибуток. Також усім зрозуміло, що в умовах всеосяжної корупції в країні не варто чекати швидких і ефективних заходів боротьби з цим беззаконням від контролюючих органів – санепідемстанцій, органів МВС, прокуратури тощо. А що ж робити людям?
Пораду можна дати на найближчу перспективу тільки одну: треба намагатися якомога менше купувати продуктів харчування і напоїв, у виготовленні яких брали якусь участь фірми, кооперативи, заводи і підприємства сфери громадського харчування. Безпечніше для здоров’я буде придбати промислово не перероблене м`ясо, рибу, овочі, фрукти, молоко та ін.д. Звісно, це обтяжуватиме життя багатьох українців, але що вдієш?..
Михайло МАРКЕЛОВ, УНІАН
|
