Учням не вистачає підручників, а деяким школам – навіть нормальної вбиральні
З понеділка – знову школа. Тож газета «НЕДІЛЯ» вирішила з’ясувати, як готувалися цьогоріч до свята знань закарпатські школи та в яких умовах доведеться гризти граніт науки нашим дітям. До слова, 1 вересня вперше шкільний поріг у наявних в краї 705 загальноосвітніх закладах переступить 14 тисяч 51 першокласник. Як відзначила заступник начальника управління освіти і науки ОДА Ганна Сопкова, це майже стільки ж дітей, як і минулого року.
А загалом для Закарпаття літній період виявився не надто радісним – завадила повінь. У зв’язку з цим була небезпека, що деякі навчальні заклади не зможуть відповідно підготуватися до початку навчального року через нанесену шкоду. Найбільше втрат зазнали дві школи на Тячівщині та одна на Рахівщині, а також три дитсадки в Рахівському, Тячівському та Хустському районах. Для відновлення їх роботи держава виділила загалом майже 600 тисяч гривень. На щастя, не зачепив літній паводок загальноосвітні заклади Ужгорода. Як повідомили директори шкіл в мікрорайонах Радванка та Горяни – в них також все готово, лиха вода їх оминула. Тож наразі чиновники від освіти заспокоюють: всі школи готові до початку навчального року.
Кому три класи, кому один... або скільки коштує первачок
Загалом ситуація по Ужгороду в плані шкіл дуже різниться. Цього року в елітну за всіма мірками гімназію, що на вулиці 8 Березня, у чотири перші класи поступило 136 учнів (в середньому це по 34 чоловіки в кожному). Тоді як в ЗОШ №13 (мікрорайон Радванка) – 24, а в ЗОШ №18 (мікрорайон Горяни) ще менше – 12 дітей. За словами фахівців, перший клас може відкриватися навіть, якщо там вчитимуться всього 5 дітей. Ось такі невеселі реалії в Україні завдяки сьогоднішній демографічній ситуації. До того ж в тій же гімназії цього року зіткнулися з проблемою: для відвідування занять тут обов’язково потрібна шкільна форма, а магазини, які раніше займались її забезпеченням, від співпраці із закладом відмовились. Тож, як повідомила заступник директора гімназії Світлана Дудко, відтепер батькам за власний рахунок доведеться замовляти форму, а це в середньому - зайвих 200 гривень.
Загалом ціни на шкільні потреби, як і все інше, знову дорожчають. «НЕДІЛЯ» підрахувала, що за наймінімальніших потреб вартість шкільного приладдя обійдеться батькам в середньому у 155 гривень. Так, один щоденник коштує 7-8 грн., зошити - від 50 копійок до 3,50 грн., пенал – від 20 грн., портфель – від 70 грн., канцелярські засоби – 5-10 грн. Але треба враховувати, що кожен з батьків хоче, аби його дитина була забезпечена всім найкращим, тоді суму доведеться подвоїти. І це без врахування вартості одягу, спортивної форми, взуття тощо.
Якщо ж говорити про умови навчання в ужгородських школах, то вони далеко не рівні. Зокрема, мова про туалети. Так, в тій же гімназії у вбиральню зайти приємно, а ось в ЗОШ №16 (мікрорайон Дравці) туалети залишились рівня 19 сторіччя – на вулиці і без зливних бачків, не кажучи вже про розмежування за статевою ознакою... Тільки цього літа нарешті міська влада звернула увагу на цю школу, і міський відділ освіти виділив гроші на будівництво вбиральні. В тій же ЗОШ №16 до сих пір нема спортзалу, діти фізкультурою займаються на подвір’ї, навіть взимку. На цьому фоні скандал з басейном в гімназії, який хотіли забрати від загальноосвітнього закладу аби там плавали усі, відверто кажучи, вже не виглядає таким безжалісним...
Загалом, цього року на загальноосвітні заклади усієї країни держава виділила 1 млрд. 155 тисяч грн.. Це значно більше, ніж минулого року. Тоді з бюджету на освіту виділили на третину менше. Подивимося, чи за ці кошти таки щось зроблять і чи забезпечать школи всім необхідним.
Чи буде і надалі один підручник на парту?
«НЕДІЛЯ» так само вирішила з’ясувати, яка ж ситуація з підручниками в школах. Автор сам пам’ятає, як ще 7 років тому підручник один на двох був звичним явищем. Нові підручники почали надходити лише 4-5 років тому, повідомила методист бібліотечних фондів підручників управління освіти і науки ОДА Катерина Когутич. Однак чиновники переконують, що цьогоріч ситуація значно покращиться. Сьогодні взялися за восьмі класи, що пов’язано з введенням 12-річної системи освіти. Підручники завозять кожного дня і станом на 22 серпня восьмикласники забезпечені ними на 48% від потреби. «Якщо у дитини не виявилось підручника, то звинувачувати в цьому треба тих, хто розподіляв на місцях», - зазначає пані Когутич.
Якщо вірити даним з облдержадміністрації, то з 1 по 7 класи всі учні краю забезпечені підручниками. Але якщо з молодшими класами все у порядку, то старшокласників в цьому плані обмежують. Так, 9-ті класи забезпечені підручниками на 61%, 10-ті – на 67%, 11-ті – на 54%. За словами К.Когутич, така ситуація буде тривати ще років з чотири, поки для всіх не надрукують нові сучасні підручники. Тож одинадцятикласник Микола Кіш з Ужгорода зізнається, що він вже давно не розраховує на ті книжки, які видають у школі. «В мене цього року буде тестування, а підготуватись добре за підручниками, які видають, майже нереально. Мабуть, доведеться просити батьків купляти додаткову літературу», - каже він.
До слова, цікавий факт: п’ятикласників історії України навчають за підручниками авторів В.Власова та О.Данилевської. Чим цікавий? А тим, що в параграфі №25 є інформація про Помаранчеву революцію в доволі вигідному для її прибічників світлі. Тож чи не доведеться переписувати підручник, якщо аналізувати нашу нестабільну політичну ситуацію і той факт, що події кінця 2004 року сьогодні сприймають позитивно далеко не всі громадяни України?..
Двомовності такі не буде...
Нашуміла «Програма поліпшення викладання української мови у школах з навчанням мовами національних меншин» міністра освіти Івана Вакарчука щодо введення двомовності в школах національних меншин так і не вступила в дію. Як повідомила заступник управління освіти ОДА Ганна Сопкова, навчальний план в таких школах буде втілюватись згідно закону про національні меншини, і ніяких змін не буде. За мораторій на двомовність в школах виступив публічно і президент Угорщини Ласло Шойом. Він, звісно, не проти, аби закарпатські угорці вивчали українську мову, але ж треба зберегти етнічну угорську мову навчання.
Нині закладів з мовою навчання національних меншин в області - 120. І в них така сама ситуація з підручниками. За словами методиста Катерини Когутич, такі школи завжди недоотримують навчальні посібники. Так, не вистачає підручників з історії України, географії, біології для угорськомовних та румуномовних шкіл. Пані Когутич каже, що проблема полягає передусім у перекладі. «Гроші на це наче і є, але ось перекладати вчасно ніхто не береться», - зазначила фахівець.
Ось з такими проблемами, але все ж із веселим настроєм діти області підуть в школу. Адже свято 1 вересня є визначний день саме для них – майбутніх лікарів, вчителів та інженерів. А наше завдання зробити все, аби вони свої мрії здійснили.
Денис ФАЗЕКАШ, газета «НЕДІЛЯ»
|
