 Безумовно, темою номер один усіх розмов наприкінці серпня на початку вересня є тема літнього відпочинку. Як відпочили? Куди їздили? Де путівку брали? Як добирався? Чому не засмаг? І, звісно ж, скільки все коштувало? Питань сотні! Відповідей ще більше, бо кожен сам собі визначає, що йому потрібно для повного щастя у відпустці… Декому достатньо й кількох днів відлежатися вдома на дивані, декому і місяця на морському курорті буде замало. Коефіцієнт корисної дії відпустки залежить, насамперед, від власного настрою. Та, безумовно, спільною для всіх, а, отже, головною у процесі відпочинку є отримана насолода! Хоча не перейматися дрібницями та насолоджуватися кожною миттю відпустки може далеко не кожен
Не той тепер відпочинок, відпустка – не та…
Пригадайте, що зазвичай відповідають діти на запитання: «Чим найбільше запам’яталися канікули?» Так-так, щось на кшталт: «Коли ми не влаштувалися в готелі і ночували у машині на березі озера» або «Коли ми пішки йшли ду-уже довго по берегу моря за морозивом», або «Як мама готувала суп у казанкові на вогнищі, а ми будували хатинку із гілок дерев та ялинок», або… Одним словом, ви згадали. Переважній більшості дітей більше до вподоби відпочинок спартанський, у той час, як їхні тати та мами надають перевагу відпочинку культурному і добре організованому.
Навіщо отоварюватися наметами, ковдрами, одноразовим посудом, запасатися дровами, вугіллям та питною водою, якщо можна без зайвих турбот віддати себе у дбайливі руки туристичних агенцій і насолодитися хоч і не всіма, але дуже багатьма плюсами цивілізації та науково-технічного прогресу. Старомодні відпустки з мапою автомобільних доріг, путівником культурними пам’ятками та історичними місцями, з відром та лопатою потихеньку вимирають. Зараз в моді відпочинок інший: лагідне сонце, тепле море, смачна приготовлена кимось їжа, зручні номери та дискотека до ранку. Подолання перешкод – це для одиниць…
«Давно мрію побувати в Парижі. Цього року зрозуміла, що, мабуть, мрія моя так і залишиться мрією, тому вирішили з чоловіком традиційно поїхати до Туреччини, - розповідає ужгородка Ольга. – З візами до Франції було чимало клопоту, а зрештою ми їх і не отримали. Зате, знаєте, скільки нервів цей процес нам коштував! Тому пішли до агенції, без проблем купили путівки до Туреччини, там і відпочили. Не гірше, ніж у Франції».
«Два тижні відпочивали з дочкою в Одесі, - каже Олена з Ужгорода – умови, правда, не дуже: за 100 гривень на добу орендували у приватному будинку два ліжка, половину полички у холодильнику, одну тумбочку, третину столу на кухні, «ванну-туалет» у дворі. Зате пляж і море – чудесні».
«Цьогоріч вперше побували у Тунісі, - ділиться враженнями перечинець Володимир. – Дуже сподобалося. Гроші на путівки «збирали» цілий рік. Дорогувато, звичайно, але воно того варте. Купалися багато, загорали. Правда, не могли дозволити собі багато екскурсій, але – нічого, пережили. Наступного разу надолужимо».
«Відпустка була непоганою. Дуже насиченою, - не приховує захоплення Андрій з обласного центру. – З’їздили з дружиною та донечкою до моєї мами в Туапсе. З погодою нам поталанило, тож два тижні майже жили на пляжі. Потім на кілька днів подалися в рідні гори. Знайомий мій купив невеличку хатку на Великоберезнянщині. Чудове місце! Незабутній відпочинок! Зробили багато фото, є, про що згадати».
«На жаль, похвалитися нема чим. Всю відпустку провела вдома, точніше, на дачі, - без особливого ентузіазму згадує свій відпочинок мукачівка Галина. – Копала, полола, поливала, збирала. Чесно кажучи, з нетерпінням чекала вже дня виходу на роботу. Там відпочила від домашнього клопоту».
«Вкотре їздили відпочивати в Чорногорію, - розповідає ужгородка Лариса. Дуже подобається тамтешні готелі, пляжі і, звісно, море. Обслуговування також на висоті. Цього літа, правда, ми дещо розширили свій відпочинок – відвідали Відень. Враження - незабутні».
Туреччина – forever!
Туніс, Єгипет, Чорногорія, Туреччина… Список можна продовжувати. Відпочинок у цих місцях стає дедалі популярнішим. Якщо Ви тільки збираєтеся до країн зарубіжних, то найкраще звернутися до туроператорів і турагентів. Їх послуги дозволяють заощадити час і нерви, а також скоротити можливість конфліктів на ґрунті незнання місцевих звичаїв та етикету. Як стверджують оператори туристичного ринку, серед літніх відпочинкових турів закарпатці у більшості вибирають традиційні європейські пляжі у Чорногорії, Чехії чи Туреччині або в Іспанії, Італії чи Угорщині. А от до країн Древнього Сходу краще подорожувати протягом року, наприклад, коли на вулиці мінус 10, тоді східне сонце відігріє вашу душу і тіло як у прямому, так і в переносному значенні. Звання ж найпопулярнішого напрямку для відпочинку впевнено тримає Туреччина.
“Майже в два з половиною рази зросла кількість бажаючих провести відпустку в Туреччині, - розповідає директор однієї з ужгородських турагенцій.- В єгипетському напрямку також спостерігається значне збільшення числа відпочиваючих із Закарпаття. Ми всі бачимо, що добробут закарпатців росте, люди стали більше заробляти, і хочуть уже відпочивати не просто, а в комфортних умовах з гарним сервісом. До речі, путівок на курорти України продали мало.»
Варто зауважити, що через підвищення цін на пальне зросла і вартість відпочинку за кордоном. Відпочинок у Туреччині, Тунісі та Єгипті подорожчав на 15-20 відсотків. У Чорногорії та Хорватії – на 5-10. Навіть тих, хто раніше купив дешевші путівки, оператори просять доплатити. Очевидно ціни, які зросли майже вдвічі не лякають закарпатців. Вартість путівок до Туреччини, до прикладу, від 600-700 американських доларів з людини не здається захмарною. В готелі категорії «5 зірок» трохи дорожчі – від 800 доларів.
Приємно здивувала інформація про те, що у порівнянні з минулим роком у нас значно виріс попит на Іспанію, Хорватію, Чорногорію й Грецію. Іспанія виросла за рахунок збільшення кількості пропозицій, в основному індивідуальних екскурсійних турів і гарних цін - від 600 євро.
Відпочити тиждень на грецькому узбережжі в готелі категорії 3-4 зірочки з напів-пансіоном обійшлося бажаючим у 500-700 євро з людини. В Греції, як і на інших європейських курортах, «all inclusive» коштує дорого. Основний мінус оформлення відпочинку в цій країні (втім, як і в багатьох інших державах старенької Європи) – це отримання віз. Та, тим не менш, гравці туристичного ринку відзначають ріст інтересу туристів до відпочинку в Європі. Як не пройнятися гордістю за своїх земляків?
Комусь і Вільхівка – Дубаї
Добре відпочити можна і в Закарпатті. На щастя, багатьом колишнім потужним санаторно-лікувальним закладам, якими славився наш край, в основному, вдавалося триматися на плаву, розраховуючи на себе і власні можливості. На сьогодні в Закарпатті є оновлені туристичні комплекси, наразі спроможні приймати найвимогливіших гостей. Любителям зеленого туризму пропонують піший і кінний туризм, цілющий відпочинок на солоних озерах, сплав на байдарках і катамаранах норовливими ріками Тиса і Ріка. Ще один вид дешевого відпочинку - сільський зелений туризм. Для туристів це - можливість попрацювати у кузні та заночувати на сіннику, а для безробітних селян - знайти робочі місця.
Сільський туризм розширюється. Звісно, такий відпочинок може привабити тільки міського жителя, котрому за щастя відпочити на лоні природи, в іншому культурному середовищі, скуштувати смачні домашні страви, традиційні для того чи іншого села, приготовлені із свіжих, екологічно чистих продуктів. Крім того, відпочинок у селі значно дешевший, ніж у готелях чи пансіонатах.
Нині в Закарпатті є, за деякими даними, кілька тисяч господарів, котрі готові надати послуги турсервісу, так би мовити, в домашніх умовах. Тарифи досі не перевищують 50-100 гривень на добу. Ціна залежить від багатьох чинників: умови проживання (за «зручності» на дворі, самі розумієте, високу ціну не «заламаєш»), харчування (можна самому собі готувати, а можна «замовляти» господарці). Важливим для багатьох є наближеність до бодай районного центру, наявність телевізора. Хоча, чимало є і бажаючих просто побути наодинці з природою – без нав’язливого сервісу цивілізації.
Є сподівання, що попит на якісний сільський зелений туризм зростатиме. На той, що маємо зараз, навряд чи, а ось на якісний – так. На туристичному ринку діє неписане правило: турист не поїде відпочивати у ті умови, які є гіршими, ніж у нього вдома. А якщо й поїде, то не буде задоволений таким відпочинком. Звичайно, як і в кожного правила, тут є винятки, які, правда, становлять 5-10% від усього ринку споживачів. Тому для провадження успішного бізнесу потрібно орієнтуватися на тих 90%, які становлять основну масу споживачів. У Європі ринок сільського зеленого туризму становить 30-35%.
Відпустка: бути чи не бути?
Та, як зясувалося, літо – не тільки пора відпусток та відпочинку. Всупереч стереотипам в літні місяці активність претендентів при пошуку роботи не затихає. Про це свідчать дані міні-дослідження, проведеного нещодавно однією з відомих компаній на основі притоку резюме і кількості відгуків на вакансії на сайті пошуку роботи і персоналу. На 9% збільшився середньомісячний притік резюме в червні цього року в порівнянні з травнем. Крім того, претенденти почали виявляти підвищену цікавість до нових вакансій: у перший літній місяць 2008 року кількість відгуків на вакансії виросла на 19%. На одну вакансію компанії, опубліковану на сайті в червні 2008 року, припадало в середньому 7 відгуків. Тенденція збільшення активності претендентів в «сезон відпусток» простежується другий рік.
Інші соціологічні дослідження свідчать, що як мінімум 20-25% українців відпусток не беруть взагалі або використовують їх не за призначенням. У кожного для цього своя підстава. Звісно, не до відпустки влітку жителям села. Хтось не йде у відпустку з причин суто матеріальних. Хтось не дозволяє собі відпочинок, бо має відповідальну працю або власний бізнес, здебільшого малий і середній, і просто боїться залишити його без належного нагляду. Хтось, одержавши відпустку за основним місцем роботи, влаштовується на додаткове. Ще частіше люди витрачають свою довгоочікувану відпустку на працю на дачі, в селі, на ремонт квартири, заготівлю овочів-фруктів. А часом не переривають робочий процес відпочинком через те, що взагалі бояться втратити роботу чи отримати менше грошей.
Відомо ж бо, що на деяких приватних підприємствах відпустку або взагалі не оплачують, або надають її на тиждень-два. Ось де туга за не такими ще й давніми радянськими часами, коли кожен працюючий мав 24 робочі дні законної, оплачуваної, а в разі невикористання ще й компенсованої відпустки. (Інформація до слова: за даними Світового інституту економічної політики, французи, іспанці, австрійці та датчани відпочивають 30 робочих днів, ірландці – 28, голландці – 25, а швейцарці – 32. А от у США відпустка в середньому становить близько 10 днів. Ось так).
Хочете – вірте, хочете – ні, а нещодавно зарубіжні фахівці навіть виділили окреме захворювання – синдром відсутності відпустки. Воно виникає, якщо людина протягом кількох років не бере відпустку і не має повноцінних вихідних. Серед його наслідків – серйозні психологічні проблеми і нервові розлади, серцево-судинні та онкологічні захворювання, зменшення тривалості життя. З відсутністю відпустки пов’язана ще одна недуга сучасної урбанізованої цивілізації – синдром хронічної втоми. Його ознаки знайомі, мабуть, багатьом з нас. Насамперед, це – стан постійної втоми, що триває більше шести місяців, головний біль, порушення сну, пам’яті й уваги, болі в м’язах і суглобах. Втома накопичується, навіть нормальний сон протягом 8 годин не приносить полегшення. Виникає хронічний стрес, а за ним і захворювання. Хто цього хоче? Риторичне, як на мене, запитання.
Анастасія КОН, газета «НЕДІЛЯ»
|
