Найсильніше від світової кризи постраждають українські банки, металургія, та будівництво. І не тільки вони.
Криза, від якої потерпають фінансові ринки світу, не оминула Україну. Проблеми Сполучених Штатів, Азії та Європи вже можна побачити на нашому ринку. Але якщо в інших країнах зазнають банкрутства банки та великі компанії, в Україні криза поки що не настільки жорстка.
Українська політична еліта навіть не визначилася, чи є в нас фінансова криза. Наприклад, Віктор Ющенко вважає, що на нас кризові явища суттєво не позначилися. Трохи іншу позицію зайняли урядовці. З одного боку, вони прогнозують чудовий розвиток української економіки у наступному році. А саме інфляцію всього лише у 9,5%, зростання ВВП на 6%, промислового виробництва на 6,5% та цін виробників промпродукції аж на 18,5%. З іншого боку, Юлія Тимошенко закликає своїх колег по владі в особі PНБО звернути увагу на банки у зв’язку з наявними ризиками. Та й у більшості світових фінансових установ оптимізму щодо України не поділяють.
Про загрозу фінансової кризи Україну повідомили у Світовому банку. Там говорять, що нам потрібно пошвидше захистити себе, увійшовши до ринку фінпослуг Євросоюзу, та критикують закони, що не дозволяють нормально інвестувати в українську економіку. Крім того, СБ переглядає й так не надто оптимістичні прогнози щодо нашої інфляції (вона передбачається на рівні 15% у наступному році). Зрештою, вже зараз ми маємо кілька ознак того, що криза Україну зачепила.
По-перше, це падіння найбільшої нашої біржі – ПФТС. Із початку року воно становить вже 70% на біржі навіть кілька разів припинялися торги. По-друге, нещодавно міжнародне рейтингове агентство Fitch змінило прогноз для України зі "стабільного" на "негативний". На думку спеціалістів агентства, Україні сьогодні загрожують зростання валютної кризи та дефіциту торговельного балансу, ще більша залежність від імпортних (в першу чергу російських) енергоносіїв, інші негативні події. У Fitch не оминули увагою й політичної кризи. Зрештою, фінансова криза відбивається на більшості українців, які сьогодні беруть кредити. Кредити стали менш доступними та дорожчими, і тепер дуже важко позичити не лише кошти на квартиру чи авто, а навіть кілька тисяч гривень.
Наслідки світових криз, виходить, почали відчувати на собі українці, які не мають прямого відношення до фінансової сфери. Голова Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло в розмові з ТСН.ua висловив думку про те, що в нашій ситуації "накладаються одне на одне" світові явища та внутрішні українські проблеми. Але, виокремлюючи ті сфери, на які світова криза може вплинути в Україні, експерти зазвичай називають банківську систему та орієнтовану на експорт промисловість.
Про те, що саме вони найбільше постраждають від кризових явищ, ТСН.ua сказав експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. На його думку, світова фінансова криза "б'є в першу чергу по секторах (економіки – ТСН.ua), які орієнтовані на експорт (зокрема, це металургія, а також машинобудування та ще кілька галузей – ТСН.ua)". І відбувається це "через те, що в нас експортні ціни залежать від світових цін на товари, а світові ціни зазвичай у період кризи знижуються", як це було, наприклад, із нафтою. Другою постраждалою сферою стане банківська система.
"Банки досить активно в попередні періоди залучали кошти за кордоном, розраховуючи на те, що навіть короткі кредити будуть переоформлювати і платити за них новими запозиченнями. На сьогоднішній день запозичення стали значно дорожчими. Є проблемою отримання кредитів. Це впливає досить негативно на нашу банківську систему, яка активно залучала кошти, і в якій зараз капітал, який треба повертати, становить понад 10 мільярдів доларів у наступні півтора-два роки", - пояснив Жолудь. Втім, на крах української банківської системи, на його думку, очікувати не варто. "Pизики існують, хоча якщо ми кажемо про основний сценарій, то (криза – ТСН.ua) не має призвести до якогось занепаду. Погіршує ситуацію, збільшує ставки на внутрішньому ринку, робить важчим кредитування і, відповідно, інвестування. Але якісь критичні негативні наслідки, банкрутство великих банків, занепад банківської системи, є ризиком, але не основним сценарієм", - наголошує експерт.
Про те, що українським банкам сьогодні не загрожує аж занадто серйозна криза, ТСН.ua сказав і директор економічних програм Центрі імені Pазумкова Василь Юрчишин. Він вважає, що в Україні може навіть сформуватися противага тому, що відбувається зі світовими банківськими установами. За словами експерта, перший чинник нинішньої стабільності наших банків – те, що вони "є переважно універсальними, а основні фінансові ризики світової кризи будуть зосереджені у так званих інвестиційних банках, які проводили операції з цінними паперами". Другий чинник – міцність капіталів українських банків. Вони підтримуються або нашою промисловістю, або державою, або міцними європейськими банками, які не хочуть втрачати прибутковий український ринок.
А от на що криза може вплинути, так це на фінансову стабільність підприємств чи установ, які мають великі зовнішні запозичення. Можуть постраждати сфери економіки, пов'язані з будівництвом та іпотекою. Але тут, на думку Юрчишина, "просто потрібно навести порядок; тому що якщо рентабельність становить 200%, мабуть щось не в порядку, і ті ресурси, які нароблялися під такі прибутки, мають використовуватися зараз". "Цілком можливо, що постраждає металургія через те, що світова фінансова криза пошириться на реальний сектор (економіки – ТСН.ua), знизиться сукупний світовий попит, відтак знизиться попит на нашу основну експортну продукцію", - додає експерт.
Голова Центру антикризових досліджень Жаліло у розмові з ТСН.ua звернув увагу на те, що впливи фінансової кризи, в першу чергу на банківську систему, можуть бути прямими й опосередкованими. Зокрема, у фінансовій системі вже зараз "бачимо ситуацію, пов'язану насамперед із падінням індексів фондового ринку України". "Ця тенденція триває певний період часу і має бути пов'язана зі світовою фінансовою кризою", - звертає увагу експерт. Та з іншого боку, він наголошує, що криза у фінансовому секторі ще не означає глобального краху української економіки, яка "не настільки жорстко зав’язана на фондовий ринок, щоб говорити, що це має якийсь визначальний вплив на інші сектори економіки".
"З іншого боку, падіння фонду веде до здешевлення активів національних компаній. А це може призводити до того, що знайдуться бажаючі їх придбати за невелику ціну. Може відбутися перерозподіл контролю. Наскільки це добре чи погано, треба дивитися. Можливі як спекулятивні моменти, так і позитивні процеси укрупнення капіталів, концентрації", - наголошує Жаліло. Та от проблеми з кредитами, що є сьогодні однією з найболючіших для пересічного українця, і на його думку не уникнути.
"Наші банки зав'язані на зовнішні ринки запозичень дуже активним чином. Світова криза веде до зменшення можливості запозичення на зовнішніх ринках, плюс подорожчання запозичень. Банкам буде складніше залучати зовнішній ресурс, а це буде призводити і вже призводить до підвищення ставок кредитів, можливого обмеження динаміки кредитування комерційними банками", - зазначає економіст.
Виходить, що фінансова криза в Україні зараз не настільки сильна, як у світі. Проте з її наслідками треба боротися, більше того, необхідно попереджати її ймовірне поглиблення. Наприклад, у США на порятунок фінансової системи хотіли виділити 700 мільярдів доларів, Конгрес такого рішення не підтримав, і криза поглибилася. На думку Василя Юрчишина, задля того, щоб подібних речей не було в нас, першочергово "потрібно, щоб не захоплювала ейфорія, провести дуже чіткий, прискіпливий аналіз". У першу чергу, владі.
"Якщо подивимося на плани уряду на наступний рік, побачимо надзвичайно оптимістичні показники щодо зростання експорту, інфляції, зростанню економіки загалом. Це, здається, дуже оптимістично в умовах скорочення сукупного попиту, а українська економіка залишається дуже залежною від експорту і від імпорту. (Це оптимістично – ТСН.ua) в умовах підвищення вартості енергоресурсів. На газ добре, якщо ми вкладемося в 350-400 (доларів за тисячу кубометрів – ТСН.ua)", - вважає економіст. Він очікує на прискіпливий аналіз, розуміння ризиків і розробку стратегії узгоджених дій Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Нацбанку в умовах, якщо ситуація буде погіршуватися".
А от Ярослав Жаліло радить поки що зачекати на те, якою буде економічна ситуація. "Треба дивитися, як реалізуватиметься політика, як здійснюватиметься реакція нашої фінансової системи, який буде вплив влади, економічної політики на запобігання результатам кризи. Це питання відстроченого характеру", - наголошує він.
Дійсно, світова криза ще не відбилася на Україні в повній мірі. Але чи обмежиться її дія ускладненнями в отриманні кредитів, можемо побачити вже найближчим часом. Адже ситуація на світових ринках сьогодні тільки погіршується.
|
