Великі підприємства Закарпаття скорочують свої виробництва
Світова фінансова криза не оминула нашу область. Підприємства починають скорочувати виробництво, внаслідок чого люди залишаться без роботи. Закарпаття суттєво залежить від прямих іноземних інвестицій, які в свою чергу відчувають коливання на ринку. Зменшується попит на продукцію, відповідно підприємцям не вигідно її виготовляти в нинішніх обсягах. Звідси не важко зробити висновок, що великої потреби в працівниках нема…
Світова тенденція наблизилась і до нашої області. Небезпечні прогнози щодо того, що інвестори почнуть згортати свою роботу – справдилися. Першою ластівкою стало одне з найбільших підприємств в області - «Єврокар». 31 жовтня прес-служба компанії розповсюдила інформацію про те, що завод має намір скоротити виробництво в середньому на 50 відсотків. Через скорочення виробництва на підприємстві вже відправлені у вимушену відпустку 1000 працівників із 1160. Крім того, робочий тиждень скорочений до 2 днів. «Криза безпосередньо вплинула і на наше підприємство, – каже Голова наглядової ради «Єврокару» Олег Боярин. – Уряд ще не визначив, як допомогти, а це в свою чергу призводить до того, що всі галузі промисловості в Україні починають призупиняти виробництво. Наразі ситуація зі скороченням темпів виробництва характерна і для інших автомобілебудівників країни». Через скорочення обсягів виробництва тільки в жовтні бюджет недоотримав близько 35 млн. грн.
Пан Боярин також повідомив, що через невизначеність та нестабільність підприємство вимушене переглянути плани виробництва, а також згорнути роботи з розширення підприємства. Завод хотів побудувати третю чергу, заплановані обсяги виробництва мали сягнути 45 тисяч автомобілів, а на другому етапі - до 120 тисяч авто на рік. Тепер ця перспектива виглядає надто туманною.
За інформацією управління економіки обл-держадміністрації, слідом за «Єврокаром», можливо, розпочнуть скорочення виробництва «Ядзакі», мукачівський «Точприлад», ряд деревообробних підприємств та легкої промисловості (з етичних міркувань їх не стали називати). Відповідно вирахувати, скільки людей буде звільнено з роботи - важко, але той факт, що вони будуть – сумніву не підлягає.
Окрім того, за даними статистики, обсяг інвестицій в регіоні за І половину року скоротився на 29%, порівняно з відповідним минулорічним періодом. «Ми відчуваємо світову економічну кризу, як і будь-який інший край у світі, - говорить начальник управління економіки Віктор Погорєлов. - Криза розпочалася на початку цього року, але ми не уявляли, наскільки вона може вдарити по нас». Через неї, область може втратити інвестора. Як відзначив Віктор Погорєлов в коментарі для газети «НЕДІЛЯ», нинішній ситуації в області сприяв і поспішний вхід України до СОТ. «Наші виробники не здатні конкурувати на світовому ринку в багатьох галузях виробництва, - вважає Віктор Погорєлов, - а як нема споживача, нема потреби в і продукції».
Значно потерпає і банківська система. За неофіційною інформацією, на Закарпатті діє близько 40 філій банків. Деякі з них вже починають відмовлятися від оренди приміщень, від витрат на покупку автомобіля, сучасне обладнання, скорочують робочий час працівників, а то й зовсім звільняють. Відповідно це удар і по вкладниках.
Що ж робити закарпатцям, аби уникнути важких наслідків фінансової кризи? Начальник управління економіки ОДА радить в першу чергу – не панікувати.
«Скоротіть свої витрати, - вважає він, - не витрачайте кошти на великі покупки, економте». Також створюйте 2-3-місячний запас сімейного бюджету. Головний економіст краю радить втриматися на своїй роботі, адже знайти її зараз не так вже й легко, тому що збільшується конкуренція фахівців. У разі чого звертайтесь в місцевий фонд зайнятості, який допоможе в таких випадках. Фахівці також радять не їздити на заробітки – там така ж ситуація. Навпаки, всі заробітчани зараз вертаються додому.
Віктор Погорєлов вважає, що фінансова криза, яку називає скоріше виробничою, протриває 1-2 роки. «Її пік припаде на середину 2009 року, - говорить чиновник, - але головне - не панікуйте». За його словами, така ж ситуація була в середині 90-х років минулого століття. Але наші люди трохи розслабились. Тому нині закарпатцям доведеться затягнути паски та пристосовуватись до нових економічних умов.
Денис ФАЗЕКАШ, газета «НЕДІЛЯ»
