|
Саме за це інтерв’ю російського посла пообіцяли зробити персоною нон-грата в Україні.
Посол Росії в Україні приїхав до московської редакції «Комсомольской правды», щоб розповісти про відносини двох країн.
- Зараз США готові зекономити на економічній та політичній підтримці України?
- Я не думаю. Тепер там нова адміністрація, ми не знаємо, як поки. Хоча ми чуємо лише українську сторону, що вони там вже й з Гіларі переговорили... Але в одному я впевнений: вони Україну не відпустять. І до НАТО потягнуть, і самі до газотранспортної системі полізуть.
- Газовий ОПЕК треба створювати...
- Звичайно. Він не те що вигідний, він потрібний просто.
- Тенденція ж є?
- Буде з часом. Справа в тім, що скрізь американці. Скрізь стирчать американські вуха. Вони не хочуть. Вони не хочуть ані газового консорціума, який між Росією та Україною. Вони взагалі нічого не хочуть. А посол США, коли йому задають питання: «Так хто ж винен в тому, що перекрили газ?» - відповідає: «Росія».
- Які у вас відносини з послом США в Україні Тейлором?
- Пан Тейлор знає: в разі чого, я ж не змовчу! Я йому просто в лоба казав: «Чого ви причепилися до України? Коли даси команду Києву вести себе по-іншому?» Сміється... Ну він такий. Розвідник, військовий.
- А ви вже й англійською мовою заговорили?
- Тут будь-якою мовою заговориш...
- Росія взагалі не має шансів переграти Америку в Україні?
- Ні, ми не вміємо цього робити.
- Невже не навчились?
- А ми хіба вчимося? Ми ж не вчимося. В них працюють, незручно навіть і казати, більше 2 тисяч фондів. Скрізь. З газетами, з телебаченням. Гранти дають. Вони запрошують до себе, просто тягнуть на навчання, безкоштовно. В Міністерстві оборони сидять американські представники. Відкрито працюють. Вони вже давно все переписали на натівські справи.
От у нас все ще деякі говорять: куди Україна від нас дінеться? Дінеться! Ще й як! Ти вважаєш, ці українці, котрі в Росії працюють, вони нас поважають? З великою любов’ю до нас? Побачимо, в яких умовах вони тут живуть. Вони принижені, вони нас ганьблять. Їм подітись нікуди – от вони і їдуть до нас від безнадії...
- Міліція їх ганяє, гроші з них вимагають. Що вони потім скажуть про Росію?
- Та ну, про що ти говориш...
- Що з Кримом буде? Нас випирають з Севастополя…
- Ніхто нас звідти не випирає.
- Сказали, щоб йшли в 2017 році. І все. На маяках постійно облога ведеться...
- Слухай, з цим українським керівництвом домовитись неможливо. Прийдуть інші люди - побачимо... Цього року, в червні, починається передвиборча кампанія – президентська. А вибори, скоріше за все, пройдуть 17 січня 2010-го.
- Можуть прийти ті, з котрими домовитись можливо?
- Обов’язково тверезі прийдуть, нормальні.
- І американці дозволять?
- При чому тут американці?
- Янукович – це та людина, яка нам потрібна?
- Важко сказати. З ним можна говорити. Але довіряти нікому не можна.
- Можливо, з Ющенком ще якось домовимось?
- Знаєш, він же не з неба звалився. Зовні наче нормальний мужик. Він такого типу – малює, черепки збирає. Він може довкола якогось пенька три години ходити, роздивлятися його, фантазувати. Вдома він там такого назбирав – млини, жорна, до величезних! Вітряків у Києві понаставляв... І цей чоловік раптом проявив себе ось таким. Ніяк на нього не схоже. Ну ніяк, от вбийте мене, не здатний він на таке. Однак він робить. Хтось допомагає.
- Хто ж?
- Я сказав би, але не знаю. Можливо, хтось поруч, можливо, хтось подалі. Але хтось же!
- В Тимошенко немає інших захоплень, окрім влади. Якщо вона переможе, це буде президент більш лояльний до Росії? Й у вас з нею близькі відносини, я знаю...
- Близькі – це як? Ти ж зіпсована людина...
- Ну ви якось до неї по батьківські: «ти», «Юля». А вона вас - на «ви».
- Я ж старший.
- І ви їй рекомендували прокуратурі нашій здатися.
- Звідки ти все знаєш?
- От знаю... Це буде наша людина?
- Не знаю. Я наших там не бачу. Давай не вигадуй.
- Але можна сподіватися, якщо вона раптом переможе?
- Будь-ласка, сподівайся. А я не беру на себе таку відповідальність, що там буде так.
- А чого це Ющенко наїхав на Тимошенко за договір по газу?
- Так, собачаться поміж собою, криють одне одного... Відкрито, по телебаченню! От, будь-ласка – вона підписала потрібне ж для Украіни, а він зараз прискіпується: де гроші, Зін?
- До нас приходив астролог. Сказав, що Черномирдіну працювати послом ще довго.
- Дякую. Я б вже пішов. Але за таких обставин в Україні йти…
- А ви хочете?
- Вже час. Справа не в тому, що я хочу. Лиш трішечки там нормально буде – тоді…
- Тобто ніколи?
- Не каркай... Просто як в анекдоті. «Коли вас приймуть в Євросоюз?» - «Після Туреччини». – «А Туреччину коли?» - «Ніколи».
| 
