Ігор Суркіс: футболісти «Динамо» краще бігають з преміальними - 8 Квітня 2009 - НЕДІЛЯ. Перша Закарпатська інформаційна газета

- Ігор Михайлович, ось відбулося жеребкування Кубка УЄФА, а Ви не були присутні, це на фарт?

- Ні, я зазвичай відвідую жеребкування. Дійсно присутній практично на всіх жеребкуваннях, але на останньому, яке нам дало в суперники «Валенсію» та «Металіст», так вийшло, не був. Ми пройшли ці команди, і я вирішив, що не варто порушувати певні традиції, вирішив не їхати.

- А Ви бачите якийсь знак в тому, що українським командам випали суперники з Франції, і що ці пари виходять у півфіналі одна на іншу?

- Ну, знак в тому, що жеребкування чесне, сліпе, так склалося, а могло бути й гірше.

- А Вам не здається, що глядачі не дуже хочуть матчу «Динамо» - «Шахтар» в Кубку УЄФА? Команди і так грають настільки часто, що краще їх побачити в матчах з іноземними колективами?

- Ну, матч «Динамо» - «Шахтар» в Кубку УЄФА бажаний хоча б тому, що це вже успіх, і величезний успіх, якщо два наші клуби пройдуть в півфінал європейського клубного турніру. А це буде неймовірно складно. У цьому випадку ми піднімемося в рейтингу, це будуть дуже важливі рейтингові очки для України. До того ж гарантовано одна команда вже буде в фіналі, і тут потрібно відкинути клубні інтереси - такий варіант може стати досягненням для всього нашого футболу.

- Ми Вас повинні назвати фахівцем з французької футболу. Ви за руку привезли до Києва двох футболістів з їх Ліги-1 Діакате і Бангура. Дайте, як знавець, Вашу оцінку нашим суперникам в Кубку УЄФА - «Олімпіку» і ПСЖ!

- Ну, я не можу себе зарахувати до спеціалістів по Франції, просто я там часто буваю, відпочиваю і працюю, водночас стежу за чемпіонатом. Але, будь ласка: у ПСЖ висококваліфікований та амбіційний тренер, він завойовував чемпіонство з ліонським «Олімпіком», ми й самі хотіли його бачити на роботі в «Динамо», я цього не приховую! Але у зв'язку з тим, що сім'я його не захотіла прийняти цей переїзд, умови нашого життя, то він не потрапив до нас в клуб. Крім того, ПСЖ, зрозуміло, такий же небезпечний у чвертьфіналі Кубка УЄФА, як і будь-яка інша команда, адже на цій стадії всі вже бачать світло в кінці тунелю. Тому тепер всі вже будуть битися за результат, яскравий та видовищний футбол в цій ситуації другорядний.

- Ну, у Франції про ПСЖ говорять як про команду із чудовим складом, але відсутністю стабільності у зірок. А в «Олімпіку» все навпаки!

- «Парі Сен Жермен» дійсно має дуже кваліфікованих футболістів, і команда справді в минулому році фінішувала внизу турнірної таблиці, я прекрасно пам'ятаю їх останній матч. Коли вони ледве вижили і залишилися в еліті, вони обіграли «Сошо» на останніх хвилинах ... Але ж є прогрес і це говорить багато про що! Навіть, незважаючи на нестабільність в цьому сезоні, чергування яскравих і провальних ігор. І я б хотів побажати, щоб як раз з нами вони видали найслабшу гру. Але потенціал команди ПСЖ дуже високий. І не треба дивитися на те, що марсельський «Олімпік» обіграв «Парі Сен Жермен», на ці речі дивитися не треба, і «Тулуза» слідом переграла «Парі Сен Жермен»...

Просто «Олімпік» на той момент був сильнішим парижан, може у них в Марселі лава виявилася довшою, висновки з цього зовсім не треба робити. Що буде 9-го та 16-го все одно зараз ніхто не скаже. Як і не можна сказати, кому буде легше, нам або «Шахтарю». Ми повинні після матчу збірної зібрати хлопців, знову об'єднати їх в той кулак, яким вони були всю весну, і в цьому запорука нашого успіху.

- А чи була у Вас розмова з Ле Гуеном ось зараз, до або після жеребкування?

- Ні, не було, я його просто не бачив. Але я буду в Парижі, і з задоволенням пожму йому руку. Навіть можна й до гри! У нас дійсно чудові стосунки. Нещодавно його агент, який тоді представляв француза на переговорах з нами - Запорожану, зізнався, що Ле Гуен тоді поїхав із Києва з готовим контрактом, і тільки його родина не дозволила йому сюди переїхати.

- Ви так довго говорили про те, що потрібно просувати українських футболістів, але нинішня українізація «Динамо» відбулася якось різко і несподівано. Тепер українці головніші легіонерів?

- У нас є Гусєв, у нас є Несмачний і Богуш з Кравченко, у нас є достатня кількість кваліфікованих українських футболістів. Я говорив про це і раніше: поява Мілевського, Алієва, Кравця, а ще й Зозулі, Ярмоленка – це говорить про те, що робота з удосконалення інфраструктури приносить плоди, і тепер інфраструктура запрацювала. Запрацювали наші школи. Я сім років вкладав в це гроші, і звісно, що я тепер вимагаю від нашої дитячо-спортивної школи молодих талантів. Часом мене звинувачували в тому, що ми купуємо багато іноземців. Але це була вимушена міра. Повірте, я не менший патріот нашої країни, ніж ті, хто кидає ці звинувачення. І я хочу бачити в команді українців, але не штучно або нав’язано кимсь. Українці повинні своєю грою витісняти зі складу зоряних легіонерів. Той же Кравець! Ніхто йому або Мілевському не гарантує, що хтось в якийсь момент не займе їхнє місце. Вони повинні бути на голову вище конкурентів. Ми не дивимося на паспорти, на обличчя, на зарплати гравців. Відома всім філософія: грають ті, хто на даний момент сильніший.

- А як бути з вашим останнім придбанням Гільєрме? Наскільки я розумію, вболівальники раді поки тільки тому, що він змінив Клебера, якого встигли міцно розлюбити ...

- Я б хотів, щоб з приводу цієї ситуації люди знали правду. Клебер всіляко показував своє небажання грати в «Динамо». Такі гравці в будь-якому клубі не потрібні. ККД від таких гравців ніколи не отримаєш. Гільєрме ми хотіли придбати і раніше, але рік тому трансферна ціна цього футболіста нас не влаштувала. Гільєрме був на виду у всього європейського бомонду. Його хотіли дуже багато відомих клубів. Нам вдалося здійснити цю операцію, і я по сьогодення думаю, що вона вдала. Але: час на адаптацію, на акліматизацію, і головне, час на реабілітацію після серйозної травми: розриву задньої поверхні стегна, порядку 6-7 сантиметрів. Він два місяці взагалі не грав у футбол. Тільки зараз він поступово виходить на свій рівень, але і йому доведеться доводити головному тренеру, що він сильніший за тих, хто зараз грає. Адже сьогодні рівень гри «Динамо» досить високий. І просто так через великі гроші, які за нього виплачені, він нічого не отримає. У свій час ми заплатили немаленькі гроші за Клебера. Його трансфер зараз був оцінений у вісім мільйонів, і ми доплатили при обміні на Гільєрме ще сім мільйонів, виходить 15 мільйонів. Але все одно, це йому не гарантує якихось особливих умов. На головного тренера я тиснути не буду, дай бог, щоб такі футболісти як Гільєрме сиділи в запасі, а команда вигравала!

- У нас є над чим працювати. У нас є одна проблемна позиція. Скажімо так: або центральний або правий захисник.

- Ні. З огляду на те, що Каддурі та Несмачний грають ліворуч, але Каддурі може зміщуватися в центр, то правий захисник незамінний. Хоча ось травмувався Діакате, і в єврокубках ми вже відчуваємо недокомплект. В чемпіонаті України немає проблем: Асатіані-Михалик - чудова зв'язка, так само як і Сабліч-Асатіані, мне навіть до душі пара Михалик-Бетао в центрі. З Металістом було дуже здорово. Але в цьому випадку страждає лівий фланг захисту. Ось такий розклад. Хоча, якщо заглядати вперед, то перекомплектація теж зло. Адже всі амбіційні хлопці, всі талановиті футболісти, вони не можуть сидіти на лавці половину сезону. Ось Кравченко не потрапляє в заявку, не потрапляє Шацьких останнім часом, не потрапляє Рінкон, хоча він у чудовій фізичній формі, він скинув вагу! Не потрапляє молодий і перспективний Зозуля. Але у будь-якого головного тренера всі грати не можуть. На жаль, потрібен час і для кожного з підготовлених 20 чоловік він різний. Так, ми не тасуємо склад, як, припустимо, «Шахтар». Але це бачення головного тренера. Він може вважати, що потрібно, скажімо, грати весь сезон 11-ма футболістами! Якщо є результат, то прерогативу у тренера ніхто не відбере. Ні я, ні Резо. В це ніхто не може втрутитися.

- Ви побіжно обмовилися про Щацьких, про Шовковського взагалі, схоже, стали забувати?

- Шовковський, я вважаю, це наш основний воротар. У будь-якому випадку. Так, Богуш заграв, але це добре з точки зору конкуренції. У Максима Шацьких влітку закінчується контракт. Ми зустрінемося і поговоримо про його подальшу долю в найближчий час. Якщо він захоче продовжити кар'єру в іншому клубі, то я не стану чинити цьому перешкод. Він цілком може ще свої два-три роки пограти, як і Ребров. Але сьогодні він у нас в склад не потрапляє, він в цьому сенсі нормальний хлопець, все розуміє, адже підросло нове покоління. Дійсно в нас зараз українізація команди, і дійсно ми зараз будемо менше звертати увагу на іноземців, а більше довіряти своїм. Але знову ж таки, все це добре, якщо є результат. І нам потрібен перманентний результат, при чому планка його весь час зростає. Сьогодні ми дійшли до чвертьфіналу Кубка УЄФА. Є бажання, і навіть головним тренером поставлено таке завдання - виграти Кубок УЄФА. Я як президент клубу цю задачу підтримую і ось озвучую! І все, що стосується моєї складової, я зроблю. Не залежно від того, простий зараз час, або складний. Наші футболісти, наприклад, я вважаю, краще бігають з преміальними! У Донецьку краще бігають без премій, а наші гравці з преміями. І ми будемо ці суми в єврокубках від етапу до етапу піднімати. Але навіть, якщо ми не зіграємо в фіналі, сезон потрібно визнати успішним, адже у порівнянні з минулими роками зроблено крок вперед.

- А, до речі, «металіст» Березовчук до вас за премією не приходив?

- Що я можу сказати? ... Я все-таки трішки старший за Алієва, який з приводу цього автоголу досить гостро висловився, і звісно, тактовніший. Я вважаю, що Березовчук це зробив в силу ситуації. Йому, мабуть, по сьогодення сниться цей м'яч, але це футбол! Якби не влучив тоді м'яч в ногу Березовчука, то міг би пролетіти на метр далі і потрапити до нашого футболіста. Господи, це ж гра! Згадайте, скільки рикошетів пропустив Саша Шовковський. Я не пам'ятаю, щоб стільки хоч один воротар в Європі на пропускав. Буває, що не везе, буває, що навіть така карма тяжіє над людиною, і все! Набагато важливіше було б звернути увагу на те, на якому полі ми грали в Харкові ці два матчі – в чемпіонаті і Кубку УЄФА! Це ж жах! Ви ж були на нашій грі з «Арсеналом», ви пам'ятаєте, теж дощ лив не перестаючи, але поле тримає! Ступіть на нього, трава мокра, але газон пружний, води немає. До мене ось приїжджали журналісти з Санкт-Петербурга. Вони питають по-простому: чому в матчах з «Металістом» фортуна посміхнулася вам? А я їм просто й відповідаю, що ми вкладали гроші, відбудовували інфраструктуру протягом 10 років, а Олександр Ярославський прийшов у команду лише кілька років тому. Рано ще! Прийшов, і відразу виграв, так же не буває! Григорій Михайлович взяв клуб «Динамо» в 93-му, а в 99-му ми грали в півфіналі Кубка Чемпіонів, так там теж шість років пройшло, і до того ж був великий тренер Валерій Васильович Лобановський. У Ярославського зараз теж талановитий тренер - Маркевич. Великий психолог. Раніше ми не знали Маркевича з цієї сторони. Видно він працював в командах з такими президентами, які йому повністю не довіряли. А Ярославський всіляко тренера підтримує, і він розкрив свій талант. Але Олександр Владленович дуже правильно сказав: ми зараз закінчимо з інфраструктурою, певні кошти звільняться і будемо витрачати вже на команду.

- Ви не збираєтеся будувати з Рабиновичем стадіон?

- Наша кооперація з Рабиновичем закінчилася (пауза), не починаючись. У мене ніколи не було такого вже завзятого бажання будувати стадіон спільно з кимсь.

- Це була його ідея, і якщо б знайшлася земля, ми б розглянули її. Ділити сьогодні такий бренд як «київське Динамо» не дуже хочеться. У нас є прекрасний стадіон «Динамо» імені Лобановського, 18 тисяч якого не заповнюються на матчах внутрішнього чемпіонату. І необхідно спершу, щоб він заповнювався, щоб у мене був стимул побудувати 50-тисячсний, 60-тисячний стадіон. А нині у нас є можливість грати і тут. І в зв'язку з кризою, і в зв'язку з тим, що ми ще не почали будувати. Якщо б почали, то, звичайно б закінчували ... Зрозумійте, зараз буде готовий «Олімпійський» стадіон. І тоді якщо перед нами постане вибір, де грати, то тоді ми переобладнаємо наш сімейний стадіон під 25 тисяч місць з накриттям. Це можливо, але він не буде сертифікований УЄФА! Я це відразу кажу, стадіони УЄФА сертифікуються від 30 тисяч, так що грати можна буде тільки у внутрішніх змаганнях. До того ж при наявності в місті ультрасучасного стадіону «Олімпійський», питання, де проводити матчі Ліги Чемпіонів, буде мати просту відповідь. Нам зараз дозволяють грати в єврокубках у вигляді виключення, адже країна готується до проведення Євро-2012.

- Тобто Ліга Чемпіонів доживає на «Динамо» свій термін?

- Ну, звісно! Ми відіграємо тут той термін, який залишився до введення в дію «Олімпійського». А потім будемо платити за оренду і будемо чекати. Можливо земля подешевшає, можливо з других рук десь, то купимо землю під стадіон і будемо будувати. Але хотілося б, щоб «Динамо-Київ» і далі асоціювалося не з бориспільською трасою, там можна купити і зараз, і не з броварською трасою або з одеським напрямком! «Динамо-Київ» це столиця, це в центрі, це ось стадіон, це ось пам'ятник Лобановському, ось у цьому всьому і треба залишатися. Якби тут можна було знайти місце під стадіон, то ми б вже будували. Тому поки що будівництво стадіону у нас не на першому плані.

- Зараз Ви виступаєте за Рабиновича як за президента Прем'єр-ліги. Ви були за нього на березневому голосуванні та проти Томаса Курта з УЄФА.

- Я не за Рабиновича, я проти іноземця. Я не розумію, як іноземець буде працювати на наш футбол, чи готовий він повністю переїхати в Україну з сім'єю, повністю віддаватися роботі 24 години на добу. Так, як працювала Професійна Ліга! Я скажу відверто, було протистояння ПФЛ і Федерації футболу. Мій брат президент ФФУ, Равіль Сафіуллін з ПФЛ і Ринат Ахметов були як брати рідні. Сьогодні це визнано і ніхто це не спростовує. Так ось, Равіля Сафовіча я міг знайти тут в будь-який час доби, його гендиректора Попова міг застати на роботі в будь-який час, вони були моїми опонентами, але я їх поважаю. Добре вони працювали чи погано, я не стану давати оцінок, але у нас не було таких безглуздих катаклізмів, які трапляються зараз в Прем’єр-лізі. Зараз то просто зміна вивісок, а не робота! Я, знаєте, за яку модель керування нашим футболом? Я вам скажу! Президентом Прем’єр-ліги повинен бути Ахметов, Коломойський чи Ярославський. На рік. На два роки. А президент Прем’єр-ліги підбирає собі генерального директора. Курт, Фрідман, не має значення. Тоді особа Прем’єр-ліги – українець. З нього будемо питати, а хто працює на Лігу - вже не так важливо. Нехай буде так: Ярославський-Курт, Коломойський-Курт, Ахметов-Курт, тоді я за Томаса Курта. Рабиновича я підтримав на противагу, ну і до того ж я вважаю, що він би міг би цікаво зробити багато речей. Зокрема в ПіаРі, в медійній сфері, у нього завжди навіть занадто багато ідей.