|
Брат на брата з поліном пішов. У селі Плесецькому на Київщині психічно хворий убив родича, бо той не дав подивитися футбольного матчу. Після скоєного чоловік подався до психіатричної лікарні, там його і знайшли правоохоронці.
Односельці вважали його вовкуватим, він страждав на епілепсію і футбольну гарячку. Мешкав з матір’ю і старшим братом Володимиром. Чоловіки недолюблювали один одного, але намагалися жити мирно.
Володимир Дворський, сусід: «Здрасте – через раз. Если я пытался говорить здрасте, то… Ну, я шел по улице: «Здрасте!» То не всегда это говорил. Ну, а тот не вылазил, сидел в чистяках».
Того вечора Микола хотів подивитися футбольний матч. А на іншому телеканалі саме був улюблений серіал Володимира. Брати зчепилися за телевізора.
Віктор Біліченко, слідчий Васильківського МВ міліції: «То він йому сказав: щоб тебе кидало до самої смерті!»
Цими словами Володимир зачепив Миколу за живе. Чоловік посатанів і взявся щосили гамселити брата. На гуркіт прийшла старенька мати. Вона пробувала вгамувати синів.
Ольга Петрівна, мати: «Микола Володю вдарив – він упав під стіл. І давай його бить! Ну так... топтатися по ньому. Він больний трохи ж. Чорт його знає, який він там зараз. У нього ж припадки».
З кожним ударом Микола тільки розохочувався. Чолов’язі було вже мало простих копняків. І тут він угледів ящика з господарським приладдям.
Ольга Лахтіна, сусідка: «Кров була, багато крові було. На підлозі, на стенках, кругом. - Молотком, кажуть, забив... - Да, молотком, а потім поліно взяв та й добивав. Мати кричить: що ти! Він і так дойде! Так він тоді мати вигнав з хати, замкнувся і добивав його».
Ганна, сусідка: «Я була в хаті. Прийшла баба. Двері прикрила. Я виходжу, а вона каже: я у вас посиджу, бо Микола Володю вбив».
Упоравши брата, чоловік перевдягся й подався до Глевахи. Там хотів стати на облік і сховатися від правосуддя. У будинку для душевнохворих його й схопили міліціянти. Якщо медики визнають Миколу дієздатним, то його ув`язнять на 15 років. А ні - повернеться серед жовті стіни.
| 
