 Україна займає п'яте місце у світі серед країн-постачальників моряків для торгового флоту. Зараз на торгових суднах різних держав працюють 65-70 тисяч українських моряків, з них на кораблях під українським прапором - близько 5 тис., пише тижневик Комментарии.
Як зазначає видання, останні захоплення суден з українськими моряками на борту свідчать про те, що уряду варто зайнятися вдосконаленням нормативно-правової бази із працевлаштування моряків за кордоном.
Експерти, яких опитано виданням, стверджують, що навіть на рівні Міністерства праці та соціальної політики України можна зобов'язати агентства по найму моряків (а таких в Україні налічується близько 500) дотримуватися мінімальних стандартів при укладанні контрактів.
За інформацією Комментариев, у багатьох випадках в угодах, які підписують моряки, не передбачено умови оплати понаднормової роботи, занижено розмір страховки, нечітко прописано умови компенсації у разі форс-мажору і т.п.
Одним із заходів, здатних зменшити ризики роботи на іноземних суднах, могла б бути акредитація агентств по найму моряків при Міністерстві транспорту та зв'язку України. Таку ідею пропонував Укрморрічфлот у 2005 році, але її не було реалізовано. Крім того, пропонувалося дати можливість Морській адміністрації України отримувати інформацію від компаній щодо найму і формувати базу даних про моряка, характеристики суден, судновласника і тому подібне. У разі виникнення проблемних ситуацій саме Мінтранс повинен був би звертатися до морської адміністрації країни прапора судна для отримання роз'яснень.
При виникненні проблем із суднами, зазначають Комментарии, існує кілька рівнів відповідальності. У разі захоплення судна піратами або знаходження в зоні військових дій ризики несе судновласник. Але при цьому, за умовами ITF (Міжнародної федерації транспортних робітників), моряк має право відмовитися від роботи в такому регіоні. Якщо ж він погодився, то за час перебування в небезпечній зоні він отримує подвійну ставку зарплати. Аналогічно подвоюються компенсації за втрату працездатності (при 100% втраті - до 178 200 дол. для рядових і до 297 000 дол. для старших офіцерів) і смерть (до 178 200 дол.). Ці умови передбачено в колективних договорах профспілок, які входять до ITF, із судновласниками.
У цьому випадку участь держави, громадянином якої є моряк, у прямих переговорах з піратами виглядає нонсенсом, зазначають Комментарии. Особливо якщо на судні інтернаціональний екіпаж. Компетенція МЗС у цьому випадку полягає в ефективній взаємодії з судновласником.
Але поки що українські моряки змушені переважно сподіватися на себе. Щороку українські моряки привозять додому близько 700 млн. дол., обходячи казначейство. З 1993 по 2003 рік діяла норма, що дозволяє вважати моряків, які перебували поза Україною більше 183 днів, нерезидентами, що звільняло їх від сплати податків. Скасування цієї пільги в 2004 році зробило моряків неплатниками податків, але довести факт отримання грошей за кордоном неможливо.
Зараз мінімальна ставка ITF для матроса 1-го класу становить 1675 дол. в місяць. Вона є базовою, і до неї застосовуються коефіцієнти. Так, коефіцієнт оплати праці капітана складає 3,369, тобто 5643 дол. в місяць. За словами голови Федерації морських профспілок України Миколи Барського, моряки готові платити податки, якщо у них з'явиться можливість вимагати від держави захисту своїх прав. "Для того, щоб бюджет щорічно почав отримувати від моряків не менше 1 млрд. грн., можна, наприклад, створити спеціальний Морський фонд зі статусом, аналогічним державному Пенсійному. Але так питання на державному рівні ніхто взагалі не ставить", - пояснив Комментариям голова Федерації морських профспілок України.
Як повідомлялося, у зв'язку з активізацією діяльності сомалійських піратів українські моряки все частіше опиняються в полоні. На даний момент найбільше число полонених моряків, громадян України, перебуває на захопленому 2 травня грецькому судні Аriana.
|
