Комп'ютери стають все більше швидкодіючими, пояснює автор. Мало того, їх швидкодія наростає в прискореному темпі. Рано чи пізно їхні можливості наблизяться до можливостей людського розуму — не тільки щодо арифметичних обчислень чи музичного твору, але також щодо здатності водити машину, писати книжки, робити моральний вибір, милуватися картинами і робити дотепні зауваження на вечірках. Якщо прийняти цю тезу, то комп'ютери будуть розвиватися нестримно і стануть набагато розумніші за нас. "До того ж, темпи їхнього розвитку ще більш прискоряться, оскільки вони візьмуться за розробки самих себе, відтіснивши своїх повільних творців-людей", - пише журнал.
Журналіст наводить як приклад історію про школяра Реймонда Курцвайля, котрий 15 лютого 1965 року взяв участь у телешоу Я маю таємницю. Юнак виконав на роялі коротку музичну п'єсу. Зрештою, журі здогадалась, що музика складена комп'ютером, а Курцвайль продемонстрував перед камерами пристрій розміром із письмовий стіл, який зібрав сам.
"І ось тепер, через 46 років, Курцвайль вважає: наближається момент, коли комп'ютери матимуть розум і будуть не просто мислити, але мислити краще за людей. Це цілком і безповоротно перетворить людство: його тіло, свідомість, цивілізацію", - пише автор. За розрахунками Курцвайля, людська цивілізація, якою ми її знаємо, закінчиться років через 35.
За словами автора статті, передбачити поведінку надрозумних інтелектів неможливо — для цього треба бути не дурнішим за них самих. "Але гіпотез предостатньо: може, ми схрестимося з ними — перетворимося на надрозумних кіборгів, комп'ютери стануть продовженням наших інтелектуальних здібностей, так як літаки й автомобілі збільшують наші фізичні можливості. Можливо, штучний інтелект допоможе нам знайти ліки від старості і продовжити життя до нескінченності. Можливо , ми скопіюємо нашу свідомість у комп'ютери й будемо вічно жити всередині них як комп'ютерні програми. А може, комп'ютери ополчаться на людство і нас знищать", - говориться в статті.
Всі ці теорії співпадають у тому, що людство перетвориться до невпізнання. "У цієї метаморфози є назва — сингулярність", - зауважує автор. Сингулярність здається сюжетом з наукової фантастики, але фантастична не більше, ніж прогноз погоди: "це серйозна гіпотеза про майбутнє життя на Землі".
Три роки тому за участю компанії Google був створений Університет сингулярності, де аспіранти й менеджери можуть прослухати міждисциплінарні курси. Якщо сингулярність дійсно відбудеться, вона стане найважливішою подією в історії людства після появи мови.
Власне, ще в 1965 році британський математик І. Дж. Гуд сформулював подібну концепцію — описав так званий вибух інтелекту. Згідно з Гудом, якщо людина винайде перший штучний надінтелект, той почне конструювати ще розумніші машини, котрі набагато перевершують розумовий потенціал людини.
На думку Курцвайля, 2029-го року комп'ютери наблизяться за інтелектуальним рівнем до людини. Як вважає вчений, у 2045 році відбудеться сингулярність: обсяг штучного інтелекту в один мільярд разів перевищить обсяг людського інтелекту сьогодні.
Лев Гроссмен у своїй статті зазначає, що в минулому 2010 році пройшла конференція Singularity Summit, головна тема якої — штучний інтелект, але розглядався також стрімкий прогрес генетики та нанотехнологій. У саміті взяли участь молекулярні біологи, фахівець з медицини катастроф, експерт з когнітивних здібностей сірих папуг та ілюзіоніст Джеймс Ренді. З гостями бесідував андроїд.
"Якщо не рахувати штучного інтелекту, найбільш обговорюваною темою на саміті 2010 року було продовження життя", - пише автор, пояснюючи, що для сингуляріанців смерть і старість — проблеми складні, але врешті-решт розв'язувані.
Автор статті також наводить ряд прикладів досліджень й експериментів, під час яких вченим вдалося перемогти ракові клітини й зупинити розвиток смертельного захворювання.
"Біологічні компоненти можна порівняти за їхньою дією з електронними схемами, але їх своєрідність — у колосальній кількості різних станів, у які біологічні компоненти можуть переходити". Завдяки цьому в живих систем є майже нескінченна потужність до зберігання інформації про минуле і майбутнє та унікальна здатність готуватися до майбутнього, розтлумачив Курцвайль.
Навіть якщо повірити у можливість сингулярності, питання не вичерпуються: якою буде геополітика й соціоекономіка, хто буде розподіляти права на безсмертя, встановлювати межі між розумним і нерозумним життям? Чи не втратимо ми сенс життя, наближаючись до безсмертя, всевідання й усемогутності?
Курцвайль визнає, що ризик є: ми не знаємо, як вчинить високорозвинений штучний інтелект — можливо, він не захоче конкурувати з людьми за ресурси. Одне із завдань Singularity Institute — гарантувати, що штучний інтелект буде налаштований доброзичливо.
У той же час Курцвайль вважає, що спроби відтягнути наступ сингулярності шляхом заборони технологій не тільки марні, але також аморальні й, можливо, небезпечні: вчених просто заженуть в підпілля, і зі створенням захисних механізмів виникнуть проблеми.
Прогнози Курцвайля — далеко не найзухваліші, зазначає видання. Нейрофізіолог Генрі Маркрем з 2005 року намагається створити віртуальну копію мозку ссавця. На цю мить йому вдалося продублювати так звану неокортикальну колонку мозку щура, що складається приблизно з 10 тис. нейронів. Маркрем стверджує, що через 10 років змусить працювати цілий віртуальний мозок людини.
У майбутньому, яким його бачить Курцвайль, біо- та нанотехнології дадуть нам можливість на молекулярному рівні змінювати свої тіла й навколишній світ, як нам заманеться, зазначає журнал. Людський геном зробиться просто однією з комп'ютерних програм, що підлягають тестуванню та оптимізації, а при необхідності — переробці. Люди будуть вмирати, лише якщо самі того захочуть. Ми зможемо вселитися в тіла безсмертних роботів і вирушити на край всесвіту. "Через кілька століть людський розум перебудує і наповнить собою всю матерію всесвіту. Таке, вважає Курцвайль, наше призначення як біологічного виду", - пише автор.
На погляд журналу, багато рис сингулярності здаються не такими вже й неймовірними: 5 років тому люди не користувалися Facebook і "айфонами". "Хіба не можливо уявити, що ми перемістимо "айфони" з рук у мозок?" - запитує видання. В Афганістані вже воюють більш як 2 тис. роботів, а суперкомп'ютер "Ватсон" приймає участь у телевікторині Jeopardy!
"Сингуляріанство засноване на ідеї, що зміни реальні й людство вирішує власну долю, а історія — не просто послідовність подій", - підсумовує автор.
