— Уперше виїхав за кордон 2003-го, — розповідає. — Навчався тоді на п'ятому курсі математичного факультету Ужгородського університету. Для студента-математика знайти хорошу роботу було нереально. Пропонували йти адміністратором в інтернет-клуб. До того я займався бальними танцями. Друзі з Тернопільщини підказали їхати на роботу до Азії. Хореографи із Південної Кореї проводили кастинг у Києві. Вимоги були жорсткі, але мене відібрали.
Танцював у парку розваг.
— Південна Корея вразила новими технологіями. Та техніка, що в Україні я бачив тільки по телевізору, там була у вільному продажу. На вулицях у них продають різних черв'яків, жуків, личинок. Біля таких ятків стоїть сморід. Корейці імпульсивні. Часто бачив картину, як розлючений чоловік кидає об асфальт мобільним телефоном, а потім заспокоюється, збирає його і йде далі.
До Південної Кореї Роман Стецик їздив тричі. Деякий час танцював у Малайзії. Пізніше запросили до Франції. Побачив Норвегію, Ісландію та Німеччину.
— Майже тиждень жив під французьким посольством. Не хотіли видавати візу, бо думали, що я залишуся там жити. Коли дали, на місяць поїхав до Ніцци. Ще вісім місяців я провів на лайнері, де кожного тижня відпочивали 3200 туристів. Роботодавці платили непогану зарплату, годували. Плавали по Середземномор'ю. Побачив Туреччину, Хорватію, Італію, Грецію, Іспанію. Одного дня ми запливли до порту Лівії. На корабель одразу зайшли поліцейські, опломбували бари зі спиртним, бо в них заборонений продаж алкоголю. На берег вийти не дозволили, бо в наших паспортах не було перекладу арабською. Також висадили охорону, яка складалася із громадян Ізраїлю. Сказали, що ізраїльтянам заборонено перебувати навіть на кораблі, якщо він стоїть у лівійському порту.
2009-го поїхав до Штатів.
— Нас поселили в одному з кращих готелів Флориди. Плавали від Маямі до Карибських островів та від Нью-Йорка на Бермуди. За день перебування на такому лайнері платили до тисячі доларів. Зустрічав там і українців — багатих людей з Києва і Дніпропетровська. Бачив також Софі Лорен, італійського тенора Андреа Бочеллі, англійського лорда.
Сніжана Русин, gazeta.ua
karpatnews.in.ua
