|
ІСТОРІЯ ОДНОГО МАТЧУ
Закарпатський футбол багатий на славні сторінки історії. За свої 110 років було чимало злетів і падінь. Ось, уже в серпні святкуватимемо вагому дату - 75-річчя вікопомного переможного протистояння в Ужгороді у далекому 1936 році, коли найсильніша команда краю СК «Русь» зійшлася у останньому матчі групового турніру за вихід до вищої національної ліги Чехословацької Республіки з командою СК «Батя» з міста Злін (Чехія, область Моравія).
Аж через 11 років свого існування СК «Русь» домоглася свого найбільшого успіху. Запорукою вагомого досягнення стала копітка праця гравців, тренерів, функціонерів команди та міської громади нашого міста.
П’ять команд на одну путівку у національну лігу
Ужгородці вдруге стають переможцями східнословацько-підкарпатської дивізії 1935-1936 рр і вдруге завойовують звання чемпіона Словаччини і право боротися за вихід до національної ліги. У боротьбі за путівку до «вишки» компанію ужгородцям склали переможці Чеської, Моравсько-Силезької та Німецької дивізій: «Вікторія-Жижков» (м. Прага), СК «Градець-Кралове» (м. Градець-Кралове), СК «Батя» (м. Злін) та СК «Шумперк» (м. Меріш-Шемберг). Гравці команди з Підкарпатської Русі (тодішня назва Закарпатської області) достойно виступили у групі і набравши 8 очок, підійшли до останнього поєдинку, який мав проходити у рідних стінах проти фаворита групи, найбагатшої команди серед п’ятірки учасників - СК «Батя», яка належала взуттєвому королю Чехословаччини Яну Баті (перший матч команд у Зліні завершився з рахунком – 2:2), тож ужгородцям необхідна була лише перемога, бо в турнірній таблиці чехи на очко випереджали «Русь».
На підкуп «не повелися»…
Підходив час гри. Власник взуттєвої фабрики Ян Батя спав і в снах бачив свою команду у національній лізі ЧСР. Він ще в попередньому поєдинку 2 серпня в м. Градець-Кралове підкупив керівництво однойменного клубу, яке дозволило команді взуттєвого магната забити у ворота краловецького клубу аж 13 голів, щоб покращити різницю м’ячів у разі однакової кількості очок з «Руссю». Більше того, представники СК «Баті», навіть, почали вести переговори і з функціонерами СК «Русі», щоб останні без бою здали гру, пропонуючи за таку послугу 100 000 чехословацьких крон (на той час це була величезна сума грошей). Але керівництво «Русі» відмовилося від такого ганебного кроку. Натомість, «батівські розвідники» почали виходити на окремих гравців ужгородської команди. Зокрема, вдалися до підкупу найкращого бомбардира української команди Йосифа Крижа, якому запропонували 15 000 крон з проханням щоб він не цілив у ворота гостей і не викладався на футбольному полі. Криж взяв цю суму, але з виховною метою для земплінців
Тріумфальний початок
Задовго до початку цього матчу спостерігався чималий ажіотаж у футбольних колах усієї Чехословаччини. Безпосередньо на гру власним літаком приїхав і сам «взуттєвий король» Ян Батя та спеціально організовані два потяги зі Зліну, які привезли одну тисячу моравських уболівальників. А з Підкарпатської Русі на цей поєдинок до Ужгорода з’їхалися більше 9 тисяч уболівальників. Є відомості, що на матч приїхали велосипедами та кінними підводами шанувальники «Русі» з Ясіня та Рахова (за 250 кілометрів від Ужгорода). Нині колишній гравець «Русі» та київського «Динамо» Георгій Лавер згадує, що сам, будучи тоді гімназистом Мукачівської гімназії з друзями пішки прийшли з Мукачева до Ужгорода, щоб подивитися цю гру. «Перед самим початком глядачі споглядали повітряне шоу, яке організували на честь Яна Баті. Літак над стадіоном виконував різні повітряні піруети, а насамкінець скинув на глядачів сотні повітряних кульок», - оповідає про феєричне шоу перед матчем закарпатський ветеран футболу Г. Лавер.
Подяка «Баті» від Крижа…
Гра розпочалася. Кращий гравець ужгородців капітан «Русі» Йосиф Криж, на превелике здивування моравських футболістів і не думав допомагати чехам. Натомість, він одразу ж почав загострювати ситуацію на підступах до карного майданчика гостей. А невдовзі з його подачі господарі відкривають рахунок. Не встигли чехи відійти від першого шоку, як отримали другий м’яч. До кінця першого тайму один гол злінці відіграли. А от початок другого тайму був знову за господарями. Криж влучним ударом збільшує перевагу «Русі» до – 3:1. Після цього голу розлючений Ян Батя піднявся зі свого місця й почимчикував разом зі своїм оточенням до літака, щоб не бачити кінцеве «побиття» своєї команди. А на завершення поєдинку закарпатці вколотили ще й четвертий гол у ворота «Баті». Радості гравцям команди та вболівальникам ужгородців не було меж. Свято прийшло на вулиці міста над Ужем. А перемога «Русі» і її вихід у національну лігу стало сенсацією для футбольної Чехословаччини.
Згодом, через кілька десятиліть після цього славного поєдинку Йосиф Криж, як стверджує у своїй публікації Василь Федак («Закарпаття у спортивному вимірі») відмітив, що взяв 15 тисяч крон від представників «Баті» спеціально для того, щоб покарати чехів за нечесну гру і намагання таким чином прокласти собі шлях до вищої ліги.
Один незабутній сезон…
Хоча після виходу у національну лігу СК «Русь» провела там всього один сезон. Поки не під силу було скромній провінційній команді з Підкарпатської Русі на рівних конкурувати з тогочасними грандами – празькими «Спартою» та «Славією», СК «Плзень», «Моравська Славія» з Брна та іншими потужними футбольними колективами. Але приїзд цих грандів до Ужгорода ставав справжнім святом футболу для місцевих уболівальників.
Роман СЕНИШИН
|
