|
На відверте спілкування з журналістами перетворилася нинішня прес-конференція в «НЕДІЛІ», гостем якої став диякон храму св. Іоана Предтечі, професор Московської Духовної Академії, старший науковий співробітник кафедри філософії релігії МДУ ім. М.Ломоносова Андрій Кураєв
Андрій Кураєв відвідав Закарпаття у рамках туру рок-гуртів «ДДТ» та «Брати Карамазови», під час якого виступив із проповіддю. Аналогічні заходи вже відбулися у Львові і Луцьку. Сам Кураєв турне назвав «Дембельським акордом», оскільки після завершального концерту «ДДТ», що відбудеться у Москві в червні, він має намір вийти на пенсію.
Досить негативно висловився Кураєв про намагання України вступити в НАТО, щоправда, відзначив, що, окрім погіршення стосунків з Росією, можливо, були б і певні позитиви. За його словами, загалом політика – це ноти, а все залежить від виконавців. А нинішні виконавці в українській політиці, на думку професора, «не тягнуть» на роль музикантів у цій грі.
Щодо прихильного ставлення представника Православної церкви до рок-музики, яку не дуже схвалює сама церква, Кураєв пояснив, що таким чином хоче знайти місток до душ молоді, звернутися до них зрозумілою їм мовою. Саме рок-музику він назвав однією із форм спілкування церкви з молоддю. «Цим вчинком Православна церква оголошує припинення війни між нею і рок-музикою», - зауважив він. Рок-музику Кураєв називає мовою спілкування, в яку можна вкласти різний зміст. За його словами, рок-мовою можна трактувати навіть Євангеліє, і тому не слід відкладати своє долучення до церкви до виходу на пенсію, якщо це можна зробити вже в молодому віці. Але всередині Православної церкви звучання будь-якої музики Кураєв не допускає. Там, за його словами, має звучати музика нашої душі.
Щодо дружби з рокерами, він зауважив, що людину не слід зустрічати по тому, як вона одягнена, головне - що в неї твориться у душі. Потрібно завжди бути самим собою, але сповідувати християнські цінності.
Як зазначив Кураєв, православ’я в Росії є релігія міст, а в селах храми працюють як у курортний сезон. Коли починаються відпустки у городян, тоді й храми велелюдні, а більшість часу до церкви в російських селах нікому ходити, оскільки там залишилися одні колишні колгоспники, які спиваються...
Роман СЕНИШИН
|
