|
Ця дика історія, що трапилася днями на Тячівщині, вкотре доводить, що з нашим людом коїться щось зле. Ані моралі не маємо, ні страху Божого. От і тут підігрітий спиртним злодій, який до того ж мешкав по сусідству, поліз красти до святого місця – монастиря! Тепер піде в тюрму, залишивши вагітну дружину
НП у Кривому
Тячівщина відома своїми монастирями далеко за межами Закарпаття. На богослужіння та чудотворні зцілення сюди з’їжджаються вірники з різних куточків не лише нашого краю, але й з інших регіонів. Серед інших тамтешніх монастирів відомий і чоловічий Свято-Георгіївський, зведений на початку 90-х років минулого століття на гірській околиці села Криве. Поруч із храмом звели й приміщення для проживання монахів. А будівництво ще однієї церкви триває.
У вихідні дні та релігійні свята тут завше велелюдно. Священнослужителі намагаються допомагати немічним, зцілюючи хвороби. У храмі знаходиться ікона Божої Матері, біля якої проводяться релігійні обряди, зцілення. Тут же висить ланцюжок, на якому нанизано різноманітні пожертвування, зокрема, ювелірні вироби, які залишають тут вдячні прихожани. Ікона закривається рамою зі склом.
...Була неділя, коли ігумен монастиря Варлаам, готуючись до служби, увійшов у храм. Вхідні двері, які і зазвичай, були зачинені на замок, тому настоятель не відразу й зауважив, що зникли золоті вироби. Переконавшись, чи, бува, ланцюжок із пожертвуваннями не впав на землю, священнослужитель дійшов сумного висновку: їх обікрали вночі злодії! Це підтверджувало й привідчинене вікно...
Після повідомлення отця Варлаама про крадіжку, незважаючи на вихідний день, у Криве прибула не тільки слідчо-оперативна група, але й в.о. начальника Тячівського райвідділу міліції Василь Банк, відповідальний по райвідділу Михайло Плиска, заступник начальника слідчого відділення Ігор Немеш, слідчий Роман Фурман, в.о. начальника сектору карного розшуку Віталій Негря та кілька співробітників цього підрозділу.
Церковні служителі та громадяни, які мешкають поряд, були вельми спантеличеними ганебною подією. Люди розмірковували, у кого могла рука піднятися на святе?! Співробітники міліції взялися до з’ясування обставин. Почерк скоєння злочину свідчив, що красти мав той, хто вже не раз бував у храмі, добре знав тамтешню обстановку, шляхи підходу й відходу.
А злодій жив поруч...
Як звично, правоохоронці почали встановлення підозрюваних із так званого підоблікового елементу: раніше судимих і тих, хто схильний до подібних “гріхів”. У числі перших у міліцейське сито потрапив 26-річний молодик, обійстя якого розташоване поряд із монастирем. Свого часу Іван уже мав конфлікти із законом, “відмотавши” строк за грабіж, скоєний у рідному Буштині. Відтак зійшовся з дівчиною з Кривого, до якої й перебрався жити. Часто навідувався на молитви у монастир. Однак і поганих звичок колишній “зек” не позбувся. Гостював якось у Буштині, напився і щось там поцупив із розважального закладу. Отримав умовне покарання.
На обійстя підозрюваного подалися досвідчений оперативник Юрій Чепка та його колеги Михайло Руснак й Іван Куцин. Господаря застали вдома. Іван спершу ніби й не розумів про що йдеться, однак на деякі запитання так і не зміг дати відповіді. Врешті-решт зізнався у скоєному гріхові, мотивуючи все тим, що був п’яний...
У присутності понятих злодій видав міліції крадене – кілька десятків ланцюжків, сережок, перснів, старовинну нагороду у вигляді хреста. За попередніми оцінками, вартість краденого сягає 50 тисяч гривень. Усе це добро злодій замаскував під лінолеумом в кутку однієї з кімнат. А в церкву проник уночі через вікно, яке виявилося незачиненим...
Підозрюваний перебуває під вартою. Порушену кримінальну справу розслідує слідчий Роман Фурман, повідомляє майор міліції Михайло Пискач із ВЗГ УМВС.
А самі служителі монастиря...шкодують, що сусід наробив біди. Вони добре знають з малих років його молоду дружину Наталку, в якої було нелегке дитинство й котра допомагала по роботі в монастирі. Тепер от чекає дитину й дуже переживає за гріх чоловіка. Вірники допомагають їй пережити нелегкі часи й молять Бога наставити чоловіка-грішника на путь праведний...
Іван ГРИЦАН
|
