Співробітники Служби безпеки України обшукали храм Христа Спасителя (Московський Патріархат) в Ужгороді, центрі Закарпатській області. Настоятель храму отець Дмитро Сидор - лідер національного руху підкарпатських русин, яких офіційний Київ звинуватив у сепаратизмі, пише Павло Дульман у виданні Российская Газета.
Через обшук він не зміг поїхати в Москву для участі в Асамблеї фонду "Русский мир". Сам обшук можна вважати початком активної боротьби української влади з ідеями русинської автономії та їх носіями.
- Працівники СБУ сказали, що шукають якусь людину, Русина, який нібито увійшов і не вийшов із храму. Вони обшукали верхній і нижній храм. Звісно, ця шантрапа була озброєна. Хоча це було зайвим - якщо б попросили чемно, їм і так ніхто не чинив б перешкод, - розповів про інцидент "РГ" Дмитро Сидор.
Священнослужитель утримався від детального опису обшуку і оцінок цієї події, побоюючись неправильного подальшого тлумачення в першу чергу в українських ЗМІ. "Ми тут постійно зустрічаємося з провокаторами або просто людьми, які не розуміють суть проблеми, і тому спотворено подають підґрунтя подій", - пояснив він.
Загострення відносин священика з центральною владою сталося в кінці жовтня, після того, як в Мукачеві пройшов Другий європейський конгрес підкарпатських русин, на якому було прийнято меморандум про відтворення русинської державності. У цьому документі декларувалося "відтворення русинської державності у статусі від 22 листопада 1938 року з утворенням державної виконавчої влади". У цей день сімдесят років тому було прийнято конституційний закон Чехословацької Республіки, згідно з яким Підкарпатська Русь і Словаччина набувають статус Федеративної Республіки в складі Чехословацької Федерації. Після цього проти Сидора та кількох його соратників СБУ порушила кримінальну справу за посягання на територіальну цілісність країни. Українські політики русинам відмовляють в праві на національність, вважають їх етнічними українцями, а русинську мову - одним з діалектів української.
Закарпатська область - територія по-своєму унікальна. У першу чергу через те, що ця одна з найменш заселених та економічно слабких областей України межує одразу з трьома країнами - Словаччиною, Румунією та Угорщиною. Відповідно і національний склад населення різноманітний. Відчувається тут і вплив Польщі. Закарпаття - одна з останніх територій, включених після війни до складу СРСР. Це сталося 29 червня 1945 року, до складу УРСР вона була включена через рік.
Під час проведення всеукраїнського референдуму про незалежність 1 грудня 1991 року в Закарпатті пройшов і власний референдум, на якому більшість населення - 78 відсотків - виступило за створення "спеціальної самоуправної адміністративної території в складі нової України". Однак результати цього референдуму влада незалежної України не взяла до уваги. І тема русинської державності на якийсь час пішла з порядку денного.
При цьому питання про загальну кількість русинів - дискусійне. Приміром, перепис 2001 року показує, що русинами себе вважають всього 10 тисяч чоловік. Однак лідери національного руху, той же Дмитро Сидор стверджують, що результати перепису сфальсифіковані і русинів у області близько 800 тисяч (населення області - близько 1,3 мільйона осіб).
korrespondent.net
| 
