Торік від піротехнічного пристрою на Іршавщині загинула людина
Незабаром Закарпаття разом з усією державою порине у вир новорічних та різдвяних свят. Звісно, їх не можна собі уявити без красунь-ялинок, що виблискують вогниками різнобарвних гірлянд, гучних феєрверків та інших святкових атрибутів. Звичайно, хочеться, щоб вони приносили краянам лише щасливі й радісні миті, а не запам’яталися лихом, спричиненим безконтрольним вогнем.
До речі, піротехніка вимагає уважного й правильного ставлення і з боку дорослих. Безперечно, феєрія салютів, постріли ракет, вибухи петард, конфетті хлопавок, іскри вогняних фонтанів та бенгальських свічок подобаються людям, але існує інший бік яскравого видовища, яке дарує піротехніка. Передусім, такі розваги нерідко закінчуються пожежами, на яких чимало людей отримують опіки обличчя, очей, кінцівок та інших частин тіла. Саме таке лихо спіткало рік тому одного з господарів Берегова у переддень Святого Миколая. Його неповнолітній син разом з товаришем на подвір’ї так дозапускалися петард, що одна з них потрапила в середину надвірної споруди та спричинила пожежу. На щастя, обійшлося без травмованих. А от в с. Кам’янське, що на Іршавщині, святковий салют закінчився трагедією. Через вибух піротехнічного виробу від отриманих травм помер 37-річний мешканець села. Хочеться вірити, що подібні випадки не повторяться цього року.
Як поінформували газету «НЕДІЛЯ» в ЦП ГУМНС в області, щоб після використання різноманітних піротехнічних виробів з опіками та травмами не потрапити до лікарні й не опинитися серед зими без даху над головою, слід правильно користуватися цією продукцією, а також вона повинна бути якісною. У першому випадку гарантія безпеки - тільки тверезий розум і здоровий глузд людей, простіше - перед тим, як запалювати салют, варто ретельно вивчити інструкцію й повністю її дотримуватися. У другому, купуючи піротехніку, особливо іноземного виробництва, слід перевіряти її відповідність державному стандарту безпеки.
Як свідчить історія, починалася піротехніка (мистецтво управління вогнем) зовсім не з військових потреб. За даними китайського історика хімії професора Лі Чаопінга, першим кроком до сучасних піротехнічних сумішей були вогняні тріскачки, які відлякують злих духів.
У Росії ж першим поважним фахівцем у мистецтві феєрверків був Петро І, котрий зібрав у своїй бібліотеці оригінали й переклади майже всіх відомих тоді спеціальних книжок і рецептів, а у давніх архівах збереглися його власноручні записи і креслення. Після розвитку мистецтва “вогненних свят” у ХVIII - ХІХ сторіччях настав довгий період спаду. І тільки 5 серпня 1943 року в Москві уперше салютували визволителям Орла і Бєлгорода від фашистів. Відроджена під час війни традиція проіснувала до 90-х років у вигляді святкових пострілів із феєрверкових мортир кульками з кольоровими зірками і синхронними артилерійськими залпами. Перший салют нового часу з феєрверками “вогненними букетами” пролунав 1957 року під час фестивалю молоді й студентів.
У незалежній Україні інтерес до феєрверків воістину надзвичайний – недарма нещодавно на одне з державних свят було організовано ціле “вогненне” дійство з залученням світової піротехнічної знаменитості. І це не дивно: офіційні заборони послабшали, торгівля імпортними виробами пожвавилася, оборонні заводи після конверсії почали випускати феєрверкові набори.
Торгівля піротехнічною продукцією йде жваво, її можна купити на ринках, в супермаркетах і навіть в кількох спеціалізованих магазинах. Раніше купити петарди й іншу продукцію можна було тільки на ринках у вигляді контрабанди. Вироби продавалися без інструкції, сертифіката якості. Для проведення підривних робіт з використанням пороху і піротехнічних виробів необхідно мати книжку підривника. В Інституті охорони праці потрібно пройти навчання різновидів пороху, мисливських боєприпасів і піротехнічних виробів, правила їх зберігання, придбання, обліку, перевезення і реалізації. Без цього не можна одержати ліцензію МВС на діяльність, пов’язану з торгівлею піротехнічними виробами.
До речі, відкрити свою справу у сфері таких послуг не менш складно, ніж торгувати зброєю самооборони – вимоги контролюючих органів досить серйозні. Відповідно до торішньої постанови Кабміну діяльність, пов’язана з виробництвом і торгівлею піротехнікою, підлягає ліцензуванню. А суб’єкти господарювання, які реалізують такий товар, зобов’язані мати документи, що підтверджують рівень освіти й кваліфікації, потрібний для ведення такого виду діяльності. Природно, підприємець повинен мати на руках документи, що підтверджують якість піротехнічної продукції.
Ці “драконівські” вимоги заповзятливі торговці на ринку просто ігнорують: покарання за порушення, прямо скажемо, м’яке – адміністративний штраф від одного (17 грн.) до п’яти (85 грн.) неоподатковуваних мінімумів. Тому магазинів в Україні набагато менше, ніж стихійних торговців. Навести лад у продажу піротехніки й її використанні міг би закон, проект якого вже розроблено. Але оскільки писали його люди, які не є фахівцями, Асоціація піротехніків України планує подати до парламенту альтернативний проект. А поки що армія виробників і продавців піротехніки керується Тимчасовими правилами, ухваленими два роки тому, коли вперше спробували узаконити торгівлю піротехнікою в Україні.
Роман СЕНИШИН,
газета «НЕДІЛЯ»
|
