Учні Арданівської школи, що на Іршавщині, разом з учителем історії Михайлом Сенишиним стали першовідкривачами – вони досліджували досі невідому печеру, яка розташувалася неподалік с. Негрово.
У коментарі газеті «НЕДІЛЯ» вчитель-історик Михайло Сенишин висунув гіпотезу, що дана печера могла бути викопана як прихисток в неспокійні часи або ж слугувала для культових потреб – могла бути храмом ранніх християн або ж, навпаки, – криївкою язичників. За словами історика, вхід у підземелля починається з вузької ями, яка досить непомітна і скоріше нагадує лисячу нору, аніж двері в «підземне царство». «Усередині печери спочатку пересувалися рачки, а згодом випросталися і піднялися в увесь зріст.
У самій печері три ходи - два з них закінчуються тупиками, а один веде до запасного виходу, який уже засипаний землею. Жодних сумнівів не викликає те, що печера – справа рук людини, про це свідчать сліди від інструменту, яким тесали стіни. До речі, стіни печери складаються з вапнякової породи, яка легко піддається обробці. Окрім того, свідченням перебування в ній людей є дві кімнати, схожі на келії. В одній з них є навіть масивне крісло або стіл, а в стінах - місця для свічок», - оповідає п. Сенишин.
Як стверджує історик з Арданова, старожили Негрова говорять, що про цю печеру їм розповідали ще їхні прадіди, а останнім - їхні предки. Тож можна припустити, що печера існує кілька століть, звісно, остаточно визначити її вік можуть лише фахові археологи та наукова експертиза. За словами Сенишина, подібна печера була і біля самого Арданова, але вона засипалася.
В с. Арданово також є археологічна пам’ятка епохи бронзи – городище Богуслав. Нині, на жаль, ведеться цілеспрямоване його знищення – на місці городища місцеві мешканці активно, без будь-яких дозвільних документів видобувають андезит. Науковці досі не висловлюють жодного протесту і «мирно» споглядають, як нищиться наше минуле. Мабуть, прислів’я: «Хто не знає минулого - не матиме майбутнього», - для нашого часу вже не актуальне і, дійсно, ми живемо без віри у майбутнє?
|
