Незважаючи на бадьорі реляції української влади, громадяни країни стурбовані конфліктом з Росією, а підприємства вже почали відчувати дефіцит газу. Як газовий конфлікт, що сколихнув Європу, сприймають в Україні? Як він позначається на простих людях та промислових підприємствах? Українським громадянам можна не хвилюватися, заявили газеті «Взгляд» в «Укртрансгазі». Країна, як і раніше, споживає близько 260 млн. кубометрів газу на добу. Однак уже зараз надходять повідомлення про перші обмеження газових поставок на підприємства. Щодо інформаційного фону – українці дезорієнтовані, оскільки інформація, що виходить із російських та українських ЗМІ, серйозно відрізняється.
«Війна перейшла у затяжну стадію»
«Газова війна» перейшла у затяжну стадію, а час у цій «битві» грає на нашому боці, - пише пропрезидентська газета «Україна молода». – Фінансовий стан «Газпрому» сьогодні далеко не кращий, а перекривати «трубу» надовго неможливо технологічно. Українська сторона непогано вразила Кремль: дивною до останнього часу злагодженістю гілок влади та спільними заявами, незвичною публічністю й активністю на західному напрямі. Нині до газових перемовин залучений Євросоюз, а це означає, що швидкої перемоги «Газпрому» на українських територіях не буде. Буде подальший діалог та компромісна ціна».
Нагадаю, що замість 450 доларів, на яких тепер наполягає «Газпром», Київ пропонує ціну на російський газ у 201 долар за тисячу кубометрів як оптимальну. Сам Президент України занепокоєний тим, що Росія перекрила газ, а конфлікт набуває політичного значення. Про це Ющенко сказав під час телефонної розмови з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в середу пізно ввечері, повідомляє прес-служба Президента.
Він висловив «надзвичайне занепокоєння у зв’язку з повним припиненням російською стороною поставок газу в Україну для експорту до європейських країн». Ющенко зауважив, що українська сторона готова здійснити всю необхідну роботу для забезпечення транзиту газу європейським споживачам, і поінформував про заходи, яких вживають з українського боку.
Президент також висловив занепокоєння тим, що це питання набуває політичного змісту, і підтвердив готовність української сторони залучити до переговорів Європейський Союз у якості спостерігачів на пунктах імпорту та експорту російського газу й на центральному диспетчерському пункті ВАТ «Укртрансгаз».
Тимчасові обмеження
В офісі ж «Укратрансгазу» в четвер бадьоро доповідали про ситуацію. Росія, як і раніше, не постачає газ в Україну. Тобто транзиту до Європи немає: нулі на вході та нулі на виході. І у зв’язку з цим Україна сподівається лише на продовження переговорів. Щодо громадян України, то їм морозів боятися не слід: газу вистачить до зими. Не такий веселий стан справ в українських промисловців. Річ у тім, що з середи їх попросили скоротити обсяг споживання газу на 50 відсотків. Це стосується передусім хімічної промисловості.
Втім, це обмеження у Києві називають тимчасовим. «Ми попросили хімічні підприємства скоротити на 50 відсотків споживання газу на 1 -2 дні. Це близько 15 мільйонів кубометрів на добу», - сказав заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Володимир Тріколіч у четвер на брифінгу в Києві.
При цьому він додав, що «ми вирівняємо ситуацію та вже завтра почнемо відновлення постачання газу в повному обсязі», оскільки вже з неділі очікується суттєве потепління. «Новорічна газова атака північного сусіда не позначилася на роботі промислових підприємств Сумської області, - заявив у четвер українським ЗМІ заступник начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Сумської облдержадміністрації Володимир Дудченко. – Використовуючи енергетичні резерви, накопичені НАК «Нафтогаз України», всі заводи, виробничі підприємства та комбінати працюють безперебійно».
Офіційно рапортують про те, що все чудово, і газозалежні підприємства Донецької області. Передбачаючи чергову газову війну, там задовго до 1 січня почали переходити на інші види палива. Приклад скорочення використання газу першими почали демонструвати металурги Донецька, Єнакієва та Маріуполя. Наприклад, на «Азовсталі» у листопаді минулого року відмовилися від використання природного газу в доменному цеху і при виплавці чавуну тепер використовують тільки кокс. Завдяки переходу на нову технологію щомісячна економія природного газу по підприємству складає 12 мільйонів гривень.
На ОПЗ може відбутися техногенна катастрофа
Не все так райдужно в іншій області України – Одеській. Там у зв’язку зі скороченням подачі природного газу призупинена робота Одеського припортового заводу (ОПЗ). Про це повідомив заступник генерального директора підприємства Валентин Севастьянов.
Він сказав, що робота ОПЗ зупинена ввечері 7 січня. Причому постачальник газу, компанія «Укртрансгаз», протягом доби знижувала обсяги подачі газу на припортовий завод, поки вони не сягнули критично небезпечної позначки.
Севастьянов пояснив: «Наше підприємство експортно-орієнтоване. Ми зробили всю передоплату за газ, необхідний для безперебійної роботи. В умовах фінансової кризи припортовий завод ні на хвилину не знижував обсяги виробництва мінеральних добрив».
Він також додав, що відсутність необхідного тиску в трубах змусила прийняти рішення про зупинку припортового заводу. Для відновлення його роботи необхідно довести подачу газу до 100 тис. кубометрів на годину.
Слід зауважити, що мінімальна ємність газу, яку споживає підприємство, складає 60 тис. кубометрів на годину. Якщо подача газу скорочується, то через високу виробничу небезпеку виробництво зупиняється. В іншому випадку може відбутися техногенна катастрофа.
«В дупі бачили «Газпром», всіх вітаємо з Різдвом!»
Незважаючи на морози та перекритий Росією газ, українці у більшості міст не мерзнуть. У країні тривають новорічні свята, і тема «газової війни» відбилася у римованих есемес-привітаннях, в яких у всіх бідах звинувачують москалів та «Газпром».
Приміром, із опитувань на вулицях міста Чернівці, яке проводили місцеві ЗМІ, «чітко сформульована позиція його мешканців»:
«Україна має вистояти та перемогти у газовому конфлікті з Росією, яка домагається таким чином прибрати до рук газотранспортну систему країни та саму Україну на додачу»… Втім, таке ставлення до конфлікту притаманне далеко не всім українцям. Більшість мешканців країни серйозно занепокоєні тим, що відбувається, і не бачать нічого хорошого у загостренні відносин із сусідами.
Харківщина і Київ ризикують залишитися без тепла
Від Харкова до сусідніх російських Білгорода, Курська – рукою подати. Незважаючи на всі українсько-російські політичні розбіжності минулих років, обласні центри досі зберігали дружні та взаємовигідні економічні відносини. Але чергова газова криза внесла проблеми і у міжрегіональні справи. Напередодні Різдва з боку Росії призупинена подача газу газопроводом «Острогожськ-Шебелинка». Згаданою гілкою газ доправлявся у газотранспортну систему колись найбільшого родовища СРСР і далі розподілявся між споживачами Харківської області. «Тепер ми недоотримуємо 1,1 млн. кубометрів газу щогодини», - заявив заступник глави облдержадміністрації Олег Шаповалов.
Місцева влада запевняє, що все буде добре, однак відсутня інформація щодо кількості запасів у газосховищах «Харківтрансгазу», не названі підприємства, які будуть відключені чи обмежені у споживанні газу; не перераховані райони міста, які, ймовірно, залишаться без гарячої води. Напередодні голова облдержадміністрації Арсен Аваков також заявив, що всі системи газопостачання області працюють у штатному режимі. Тиск у магістральних газопроводах на території області понад 30 атмосфер – це норма.
Однак поставки газу на ТЕЦ-5, яка забезпечує теплом в основному житло харків’ян, останньої доби скоротилося майже на третину. Про це повідомив головний інженер теплоелектроцентралі Михайло Головін. Причина – припинення поставок газу з Росії. Температура теплоносія у результаті знижена на 10 градусів. Мазуту, який можна було б використовувати як паливо, у ТЕЦ залишилося зовсім небагато. Не кращий стан справ і в українській столиці. Головне управління МНС України у Києві вкрай занепокоєне станом справ на об’єктах акціонерної компанії «Київенерго».
Протягом останніх двох днів значно скоротилися поставки природного газу на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Через майже дворазове зниження тиску газу на цих об’єктах «Київенерго» змушений перейти на використання аварійного запасу мазуту для їх роботи, повідомляє у четвер прес-служба ГУ МНС у Києві.
Такі заходи дадуть змогу втримати тільки мінімальний рівень опалення для мешканців столиці та зберегти від руйнування обладнання ТЕЦ. Однак і мазуту вистачить тільки на кілька діб, ідеться у повідомленні.
За даними МНС, у декількох районах української столиці у квартирах вже відчувається суттєве похолодання.
В усьому винний Саакашвілі та Чорноморський флот
Багато українських політиків пов’язують нинішню газову суперечку з політичними подіями 2008 року. Це, передусім, підтримка Києвом Грузії у її конфлікті з Росією. Крім того, серед причин називають заяви про неможливість пролонгації після 2017 року договору про базування у Криму російського Чорноморського флоту, а також звернення українського лідера до світової спільноти із закликом визнати геноцидом Голодомор в Україні напочатку 30-х років минулого століття.
Однак більшість бачить суто економічне підґрунтя того, що відбувається. Так, народний депутат України, член фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» Олесь Доній заявив в інтерв’ю газеті «Взгляд»:
«Росія, якщо використовувати термінологію прем’єр-міністра Владіміра Путіна, не хоче платити за транзит. Вона не хоче через збільшення ціни на енергоресурси збільшувати ціну на транзит. У цьому випадку Росія керується не ринковими методами, а використовує свою монополію на володіння газом…Український тариф на транзит є фактично найменшим порівняно з іншими країнами Європи. Ціна, менша за два долари, не йде у жодне порівняння ні з Угорщиною, ні з Німеччиною, де транзит у декілька разів дорожчий. Тобто у цьому разі за усієї своєї енергозалежності європейські країни не можуть не розуміти, що аналогічна позиція з «викручування рук» може бути на якомусь етапі застосована Росією і щодо них».
«Росія, яка переживає наразі серйозну фінансово-економічну кризу, вдалася до традиційного методу «переключення» уваги з власної внутрішньої проблеми на зовнішню. Інформаційна кампанія останніх днів свідчить, що у контексті газової суперечки в очах не тільки росіян, але й світової спільноти формується негативний образ України. Сьогодні як ніколи українська політична еліта повинна продемонструвати консолідовану позицію та достойно вийти з газової суперечки з північним сусідом», - своєю чергою заявив журналістам віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко.
А лідер фракції КПУ Петро Симоненко виступив із заявою:
«Від імені Компартії та фракції комуністів у Верховній Раді України я офіційно звертаюся до народних депутатів, до голови Верховної Ради та закликаю терміново, 8 січня, скликати надзвичайне засідання парламенту за участі уряду, на якому розглянути питання, що стосуються газової кризи та кризи зовнішньополітичного курсу Президента Ющенка».
Ініціативу комуністів підтримує Партія регіонів. Її лідер Віктор Янукович у четвер заявив:
«Партія регіонів наполягає на негайному розгляді цього питання на найближчому засіданні Верховної Ради України».
Думка українських експертів
Директор енергетичних програм центру ім. Разумкова Володимир Саприкін:
- Я вважаю, що все закінчиться добре і вже найближчим часом буде підписаний контракт. Зрозуміло, що тут є певні політичні підтексти, але в цілому превалюють економічні суперечки. Я вважаю, що Росія є головною винуватицею у цьому конфлікті, і вона має декілька цілей, передусім, стратегічних. До них можна віднести той факт, що конфлікт і відсутність газопостачання до Європи можуть вплинути на ціну нафти. Тобто країни ЄС збільшують споживання нафтопродуктів, відповідно, на них зростає попит і ціна. Крім того, газовий конфлікт Росія може використати як важіль впливу на ЄС, аби змусити європейців почати спільне з росіянами будівництво газопроводів в обхід України.
Директор київського Інституту трансформації суспільства Олег Соскін:
- Іде війна між великими російськими та українськими кланами за фінансові інтереси, за те, хто буде контролювати транзит газу на європейську територію. Росія хоче забрати нашу газотранспортну систему. Хоче захопити Україну, «обламати» її. Може взагалі справжня війна бути між Росією та Україною. Все до того йде.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:
- Елементи тиску та шантаж, які раніше використовував «Газпром», тепер щодо Росії у певному обсязі використовує й українська сторона. На мою думку, тут є певний ризик: така жорстка тактика веде до затягування конфлікту. На відміну від ситуації кінця 2006 року нинішнє протистояння вже затягнулося. Вочевидь, кожна сторона розраховує взяти замором свого опонента – питання тільки у тому, в кого більший запас міцності. Але оскільки українська сторона її обрала, тут уже треба триматися до кінця.
Коментарі
Дмітрій Пєтровський, економіст
Взагалі в Україні все дуже тривожно. Частково ця тривога – плід якихось безглуздих фантазій. Нікому не потрібно Україну захоплювати: в країні майже стоїть металургія, знецінюється національна валюта, зростають ціни – дуже Росії потрібна така територія, і своїх проблем вистачає. Але частина побоювань цілком обґрунтовані. Багато українських підприємств газового конфлікту не витримають.
Йдеться, у першу чергу, про металургію та обробну промисловість, якій і так ведеться тяжко. Складно буде комунальному сектору. Ще один такий випадок для атаки на Ющенка українська опозиція навряд чи матиме найближчим часом. Хоча я сумніваюся, що комуністи та Янукович зможуть винести з цієї кризи хоч якісь вигоди (надто вже вони неповороткі), атакувати їм, звісно, необхідно, інакше їм взагалі гріш ціна.
Найбільш відрадна для Росії обставина полягає, напевне, у тому, що поразку України в інформаційній війні визнав спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Це означає, що Україна дуже сподівалася на вирішення питання шляхом тиску на Росію через західні ЗМІ, але це не вдалося, а жодних інших важелів у Ющенка немає. У Болгарії сьогодні пікетували посольство України. Слід гадати, такі пікети з часом будуть широко розповсюджені.
