Останні взаємні обвинувачення президента і прем’єра вважають найрізкішими серед усіх, що були досі. Про те, що це означає Ірина Шевальова запитала фахівця Корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика” Костянтина Матвієнка.
Костянтин Матвієнко: Це означає, що вони шукають, хто ж буде відповідати за загострення кризи в Україні, йдеться не лише про політичну, а перш за все про фінансово-економічну кризу.А якщо ширше – про кризу сучасної форми господарювання в країні. Ми розуміємо, що фактично Україна опинилася на межі фінансово-економічного краху, і кожен з цих акторів намагається зберегти владу, очолити хвилю народного протесту проти цих обставин. Тимошенко тут, безумовно, виграла у Ющенка за рахунок акторських здібностей, за рахунок того, що вона перша оголосила війну і перейшла в наступ.
Бі-Бі-Сі: Але вони не можуть не розуміти, що цей конфлікт заважає Україні і в газових переговорах з Росією, і в боротьбі з економічною кризою. Я не знаю, чи варто запитувати, чи можуть вони об’єднатися у боротьбі з економічною кризою?
Костянтин Матвієнко: Вони можуть об’єднатися в боротьбі проти спільного політичного ворога, як вони неодноразово це демонстрували, наприклад, проти Януковича. Або навпаки – Ющенко з Януковичем проти Тимошенко, або Тимошенко з Януковичем проти Ющенка. Але об’єднатися в боротьбі з економічною кризою вони не здатні, тому що це для них другорядний пріоритет. Першорядний пріоритет – це влада, отримати найвище місце в країні, в даному разі – посаду президента, і таким чином говорити про їхнє об’єднання неможливо.
Бі-Бі-Сі: Який тоді вихід для України?
Костянтин Матвієнко: Я думаю, що Тимошенко має переважні шанси обійняти президентську посаду, думаю, що вона також не зможе отримати всієї повноти влади, якою свого часу користувався президент Кучма і, таким чином, це хронізація кризи, тобто вона буде хронічною, якщо не трапиться чогось екстраординарного з тим чи іншим крупним політчиним актором в Україні. Що треба було б робити? Криза – це той час, коли необхідно оптимізувати видатки, структуру господарвання, структуру влади. Громадяни будуть шукати, кому б вони могли довірити владу, можливо, навіть з елементами авторитаризму за цих обставин. Знову, серед головних акторів (Тимошенко, Ющенко, Янукович, Литвин) ми не бачимо тих, хто був би здатним здійснити ці реформи.
Бі-Бі-Сі: А кого можна було б побачити як можливих політичних лідерів?
Костянтин Матвієнко: Мені прикро, але я не можу відповісти на це питання прямо. Я бачу зараз спроби Гриценка чи Яценюка, чи навіть Мороза якимось чином осідлати цю хвилю і на ній прокотитися до влади. Але, на жаль, вони не дають нам якихось ідей, змістів. Ми бачимо ту саму критику, жодних господарських пропозицій, політичних пропозицій, не політтехнологічних, підкреслюю, не способів, яким чином знову задобрити населення, не за рахунок популізму, а за рахунок справжньої послідовної політики.
Бі-Бі-Сі: Опозиція, Партія реіонів погрожувала соціальними протестами. Чи, на вашу думку, є зараз в Україні передумови, щоб соціальне невдоволення перетворилося у щось велике?
Костянтин Матвієнко: Безумовно є, але не для Партії регіонів. Цю партію в нас ще називають “партією експортерів”, тобто це ті великі промислові магнати, які експортували продукцію металургії, хімічної промисловості, користувалися транзитними можливостями України, зокрема портами і пароплавствами, так от саме з цих підприємств вони змушені звільняти людей. Саме ці люди, які зараз є власниками Партії регіонів, за останні 10 років, коли була дуже сприятлива зовнішньоекономічна коньюнктура, не вкладали в модернізацію виробництва, не робили його більш конкурентноздатним і саме завдяки їхній діяльності чи бездіяльності Україна вже не матиме тих позицій на ринку металургії, які вона мала ще донедавна. Тому протест може бути. Але це буде протест зокрема і проти економічної політики в тих регіонах, де ПР має перважну більшість у місцевих радах і контролює основні виробництва.
Бі-Бі-Сі: В.Ющенко тепер каже, що дострокові вибори – не пріоритет. Але якщо вони відбудуться, то коли?
Костянтин Матвієнко: Вони мають шанс відбутися, тому що не зважачи на те, що Ющенко втратив залишки “Нашої України”, фактично в нього немає тієї політчиної сили, з якою він міг би іти на вибори. Тому, звісно, для нього вони тепер не пріоритет. Але хвиля протесту може бути настільки потужною, рівень інфляції настільки загрозливим, що як спосіб випускання пари, основні гравці політичного ринку будуть змушені піти на дострокові вибори. Вони можуть відбутися за такими сценаріями: весна, осінь. Але якщо осінь, тоді це однозначно і дострокові президентські вибори. Там невеличкий термін Ющенко тоді не добуде на своїй посаді, президентські вибори мають пройти, ви знаєте, в грудні, але, можливо, підуть на те, щоб об’єднати парламентські і президентські вибори.
|