1+1 продовжує транслювати цикл журналістських розслідувань «Поки батьки не бачать».
За десять місяців минулого року у навчальних закладах зареєстровано шістдесят випадків сексуального насильства, скоєних дітьми. Але це тільки відомі факти, адже більшість так і залишаються нерозголошеними.
Типова школа в одному з типових райцентрів країни. Триста шістдесят учнів бігають коридорами, а дороговкази Макаренка висять на стінах. Бракує тільки туалетів - на всю школу їх два. Та й ті не завжди працюють і тому, зазвичай, діти бігають на вулицю.
Іще віднедавна він їхав до школи охоче, а тепер тільки й шукає привід не йти. Того дня Сашко повернувся зі школи пізніше, ніж завжди. Мовчазний, із розбитою губою. Матері сказав, що побився. Вона повірила, бо в хаті сиділи ще двоє малих.
Але відтоді син змінився: часом дратувався ні з чого, а інколи годинами дивився у вікно і відмовлявся йти до школи.
«Ну я ж бачу, що щось не те. Або щось ти в школі натворив або що таке? Ну він почав плакати. Я говорю: чого плачеш? Натворив щось таке серйозне? Може якось вирішити? Він говорить – ні, так і так – мене примушували робити гидоти в туалеті»,- згадує мати Сашка.
Від дверей Розівської школи до вбиральні, що знаходиться надворі усього кілька десятків кроків. Але, що коїться за стінами напіврозваленого туалету для всіх виявилося таємницею.
Насправді, це приміщення популярне серед старшокласників. Кожної перерви компанія підлітків ховається за мурами, щоб викурити чергову цигарку. Але того дня шкідлива звичка закінчилася злочином.
Хлопчик неохоче згадує ті події, що сталися з ним того дня. Після уроків він, як завжди, побіг до туалету. Але двоє дев’ятикласників наче вже чекали там на нього. Спочатку вимагали грошей, а потім примусили стати на коліна.
Зі слів хлопчика, старшокласники примушували його робити мінет - один тримав за руки ззаду, а другою сам мимоволі все це робив.
Мати написала заяву до міліції. Але замість захисту родина відчула тиск правоохоронців. Хлопця кілька разів забирали на допит без матері, цілих десять днів шукали ґвалтівників, а згодом дали пораду.
«Сказали мені написати, що я не маю претензій до працівників міліції, що сексуальні домагання – це фантазії моєї дитини, якими він хотів помститися . Тільки за що помститись, я так і не розумію»,- розповідає мати хлопчика.
Прокоментувати ситуацію ТСН у райвідділі міліції відмовили. Не вдалося поспілкуватися навіть телефоном. На іншому кінці зв’язку, у кабінеті керівника, відповідав тільки факс.
Після такого розвитку подій педагогічний колектив у школі полегшено зітхнув. А страшна тінь, що нависла над порядним закладом, нарешті, зникла. Бо виявилось, закрити очі, найлегше.
«Враження, що дійсно оббрехав третьокласник. Тим більше, що він сказав, що їх було двоє. А другого. Я особисто в місті з міліціонером обійшли всі класи, усіх показували цій дитині і він не впізнав жодного»,-
Але в маленькому містечку все, як на долоні. Дружина директора школи – друга людина в районі. А розслідувати справу довірили його колишньому учню. Згодом на захист честі закладу стали всі.
Відтоді Сашка охрестили брехуном, а родину назвали неблагонадійною. Доказ цьому – записи в журналі шкільного психолога про бесіди з важкою дитиною та відвідування хлопця вдома. Але раптом виявилось, що брешуть зовсім інші люди.
До речі, один з імовірних насильників ходить до школи. Кожної перерви, не ховаючись, підліток разом із компанією знову йде до напівзруйнованої вбиральні, щоб викурити цигарку. Але що відбувається там насправді, у школі нікого не цікавить.
Утім, чутки про зґвалтування у школі швидко облетіли містечко. І на захист потерпілого хлопця стали батьки інших учнів. Бо де гарантія, що їхні діти не будуть наступними?
Розібратися в ситуації взялася Генеральна прокуратура України. Керівник відділу захисту прав неповнолітніх, пообіцяла провести перевірку школи та міліції того містечка.
«Ми це все перевіримо, з’ясуємо. І тоді вже конкретно про щось говоритимемо. Реально тут, звичайно, потрібно дитині допомогти. А допомогти – це привернути фахівців, які могли б його вивести його з моральної депресії»,-
Запорізький адвокат Ірина Дерев’янко погодилася зустрітись із хлопцем та його матір'ю. Дві години бесіди правника з потерпілими і останні сумніви зникають геть. Захисник підписує угоду та роз’яснює права.
Зневірені у справедливість, вони готуються до тривалої зими. Мати, бабуся і дідусь. Знають: попереду – найважчі місяці. А наступної осені до тої самої школи піде один з братів Сашка. І, можливо, він вже віритиме, що зло обов’язково має бути покаране.
ТСН свідомо не називає справжнього імені хлопчика, з якого поглумилися у школі, та не показує його обличчя. Сподіваємось, що люди, у компетенції яких захистити цю дитину, встановлять істину і покарають усіх винних.
Нагадаємо, цикл журналістських розслідувань «Поки батьки не бачать» стартував 18 січня і транслюватиметься по буднях в основному випуску ТСН о 19:30.
| 
