Опальний суддя Ігор Зварич, якого розшукують правоохоронці, позивається проти Верховної Ради України. Відповідні заяви надійшли до Львівського окружного адміністративного суду. Про місце перебування позивача й досі нічого невідомо.
Після більш як місячної витримки «його честь» дав про себе звістку. У листі, адресованому Львівському окружному адміністративному суду, суддя Зварич просить його поновити на посаді та не шукати.
Саме до цього зводяться дві позовні заяви.
Галій Дем’яновський, голова Львівського окружного адміністративного суду: «Адміністративна позовна заява Зварича Ігоря Степановича до ВР про визнання незаконною, недійсною постанови ВРУ від 15 грудня 2008 року про надання згоди на затримання та арешт та взяття під варту судді. Про скасування постанови від 18 грудня 2008 року №698 про звільнення судді. Ці матеріали надійшли до суду поштою».
Суддя Зварич зник 12 грудня з лікарні Львівської залізниці, де «його честь» поліпшував здоров’я, підвереджене під час обшуків оперативниками його квартири й робочого кабінету, і остаточно втрачене після привселюдного пояснення походження знайдених мільйонів.
Анатолій Матіос, керівник управління СБУ у Львівській області: «В результаті цього вилучено більше одного мільйона доларів США та понад 2 мільйони гривень».
Ігор Зварич, екс-керівник Львівського апеляційного адміністративного суду: «Я позичив біля мільйона 900 тисяч доларів в колеги позикою договору. Ну, є в українців така привичка, не спішіть тільки, я доведу все до кінця, засіювати кабінети, нові кабінети, коли приходять - хто копійками, хто гривнями, хто доларами».
Відтоді оприлюднено чимало версій про долю Зварича: убитий, за кордоном, у себе вдома. Втім судді й досі не знайшли. І своїм листом Зварич не залишив оперативникам сліду.
Галій Дем’яновський, голова Львівського окружного адміністративного суду: «Зворотна адреса – я вам можу сказати, це його домашня адреса».
Відомо щонайменше про дві домівки Ігоря Зварича – у Львові, на вулиці Тарнавського, та біля міста, в селі Гончарах.
Скільки ще помешкань може мати опальний, але не бідний, суддя, годі навіть припустити.
|