Сховався в Бога. Після вбивства колеги заробітчанин із Закарпаття подався тікати від правосуддя. Схованку собі обрав підходящу - столичний монастир.
Двоє заробітчан-будівельників орендували у місцевої селянки халупу. Жили мирно, хоча й частенько зазирали в пляшку.
На Різдво добряче повечеряли, і за деякий час молодший вийшов до вітру. Коли повернувся – двері були зачинені зсередини.
Анатолій Руднічук, старший дільничний інспектор Васильківського РВ міліції: «Тоді він почав просить, і намагався відкрити двері. Та потерпілий не відкривав. Тоді він став наполягати. І коли потерпілий відкрив двері, він побив його».
Старший чоловік спробував було захищатися, та ба. Після чергової серії стусанів упав на підлогу й затих. Коли розлючений нападник зрозумів, що накоїв, уклав небіжчика у постіль, швиденько зібрав манатки і дременув.
Анатолій Руднічук, старший дільничний інспектор Васильківського РВ міліції: «При виїзді на місце події в приміщенні, де вони проживали, було виявлено труп даного громадянина. Видимі були на ньому тілесні пошкодження на обличчі. Він лежав на ліжку».
Пошуки вбивці тривали три тижні. І не дивно, адже схованку він собі обрав несподівану. Чолов’яга переховувався в одному з монастирських притулків.
Там назвався подорожнім богомольцем: довірливі ченці й надали прихисток. Аж тут нагодилися міліціянти, і ошелешений утікач в усьому зізнався.
Херувима, черниця: «Человек, который совершил преступление и имеет желание скрыться на территории монастыря, поступает неверно. В первую очередь потому, что в монастырь его должны привести совершенно другие мотивы - принести покаяние, любовь к Богу и желание исполнить заповеди».
Нині 32-річний псевдо-ченець перебуває під вартою. Із собою до камери йому дозволили взяти тільки Біблію, подаровану в монастирі.
| 
