Те, що довелося пережити цій молодій жінці, не побажаєш навіть злому ворогу. Історія, що трапилася на початку минулого року у Виноградові, нагадувала зарубіжний бойовик. Для детективного сюжету тут було все необхідне: нічний напад, погрози, маски, холодна зброя, пошуки, затримання, лава підсудних. Зрештою, все по-порядку...
Коли у приміщення "Ігротеки", розташованій в одному з торгових комплексів міста, зайшов невідомий молодик у масці, на вулиці була вже перша година ночі. У руках візитер тримав ніж. У залі було порожньо, там знаходилася лише оператор гральних автоматів Людмила. Побачивши, що тут нікого немає, пізній гість попрямував до жінки. Зловмисник підскочив до неї й відтіснивши її у кут приміщення, приставив ніж до горла. Погрожуючи розправою, нападник став вимагати у жінки гроші з каси.
Від почутого оператор була шокована. Відтак, зрозумівши, що візитер не жартує й може без зайвих докорів сумління її позбавити життя, Людмила стала діяти рішуче. Схопивши лівою рукою лезо ножа, правою щосили відштовхнула супротивника. З пальців молодиці заюшила кров. Від такого повороту подій зловмисник трохи оторопів. Порозмахувавши ножем перед її обличчям, непрошений гість зрозумів, що його плани зірвалися, схопив зі столу два мобільні телефони і кинувся втікати до виходу.
Оговтавшись від пережитого шоку, Людмила повідомила черговому торгового комплексу про напад, а той, у свою чергу, зателефонував у чергову частину Виноградівського райвідділу міліції. На місце пригоди виїхала посилена слідчо-оперативна група. Працівники міліції одразу приступили до роботи: огляду місця події, розмови з потерпілою. Та здобути бодай якусь інформацію спершу не вдалося. На вулиці темна ніч, розбійник був у масці, до того ж для Людмили все відбулося досить несподівано. Та все ж, деякі прикмети потерпіла таки запам’ятала.
Найперше оперативники стали відпрацьовувати т. зв. спецконтингент, котрий спеціалізувався на крадіжках та пограбунках. Під невидимий контроль були взяті всі точки, куди зловмисник міг збути награбовані «мобілки». Згодом у поле зору правоохоронців потрапив житель райцентру 23-річний Микола Садовий. Цього типа розшуковики знали наче облупленого. Не раз і не двічі доводилося його затримувати. Незважаючи на молодий вік, хлопець вже тричі встиг побувати на лаві підсудних. Першу судимість, з конфіскацією всього належного йому майна, Микола отримав за скоєння крадіжок. Щоправда, Феміда, зважаючи на його молодий вік, пошкодувала підлітка й дала йому термін з відстрочкою виконання вироку на два роки. Та уроком для Садового це не стало. Хлопця знову потягнуло на кримінал. Останній раз за скоєння крадіжок він був засуджений у березні 2004 року.
Розслідуючи напад на “Ігротеку”, правоохоронці з’ясували: щоб позбутися речових доказів, Садовий продав одну з «мобілок» за 100 гривень місцевому чоловікові. Іншу продати не встиг. Про відсутність Миколи вдома у нічний час підтвердила його співмешканка.
Зрозумівши, що працівники міліції володіють незаперечними доказами його вини, затриманий вирішив за краще зізнатися у скоєному. Розповів про свій план нападу на "Ігротеку", де, за його підрахунками, мала знаходитися чимала сума грошей. Щоб не було свідків, вирішив навідатися у нічний час, коли, як правило, там вже нікого немає. Заздалегідь молодик підготував маску й кухонний ніж. Для хоробрості випив спиртного. Відтак, подався за знайомою адресою. Що далі було, читач вже знає.
Після завершення слідства справу про розбійний напад розглянув Виноградівський районний суд. Під час судового процесу підсудній визнав свою вину та розповів про те, як скоїв злочин.
Врахувавши всі обставини цієї справи, головуючий на процесі суддя Тарас Левко виніс вирок: Миколу Садового засудити на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Крім того, на користь потерпілої стягнули три тисячі гривень моральної шкоди. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.
Іван ЛАДЖУН,
ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області
|
