У складі ФК «Закарпаття» впродовж зимового міжсезоння з’явилася ціла когорта нових футболістів. Багато з них досі проглядаються тренерським штабом клубу, а от з окремими гравцями керівництво вже встигло підписати діючі контракти. Одним з таких став нападник Віталій Прокопченко з калінінського «Фенікс-Іллічовець». Молодий форвард у складі нової команди вже відзначився забитим м’ячем у контрольному матчі з угорським «Гонведом». Тож, як живеться у новому клубі гравцю, які цілі ставить перед собою Віталій - «НЕДІЛЯ» поцікавилася у самого футболіста після заняття з аеробіки
Дата народження: 14 січня 1983 р.
Ріст: 175 см, вага – 71 кг
Амплуа - нападник
Кар’єра:
ДЮСШ «Торпедо» (Запоріжжя), «Віктор» (Запоріжжя), «Ялос» (Ялта), «Титан» (Арм’янськ), «Кримтеплиця» (Молодіжне), «Фенікс-Іллічовець» (Калініно).
- Як адаптувався у новому колективі?
- Цілком нормально. Наразі тренуємося двічі на тиждень – бігаємо, стрибаємо. Тренерський штаб основну увагу зосереджує на фізичній підготовці.
- В контрольних поєдинках ти зумів забити важливий м’яч у ворота «Гонведа». Як гадаєш, в цих спарингах показав все те, на що здатний, чи все ще попереду?
- Гадаю, що все ще попереду. Адже це лише перший етап тренувальних зборів, були важкі фізичні навантаження. Тому на загальному фоні таких навантажень граємо не в повну силу. Тож найкращі наші матчі у майбутньому.
- Які цілі ставиш собі в «Закарпатті»?
- Особистих цілей перед собою не ставлю. Хочеться виконати те завдання, яке стоїть перед командою – вийти в Прем’єр-лігу. Якщо запросили мене сюди, значить повинен виправдати довір’я і допомогти клубу піднятися в елітний дивізіон.
- З містом вже встиг ознайомитися?
- Так, кілька разів був у місті – дуже красиве. Але детальніше ознайомитися з визначними місцями Ужгорода не було часу. Так, пройшлися по центру, роздивилися – дужа гарна архітектура, красиві храми. Одним словом, все дуже сподобалося.
-Як поставилася сім’я до твого переїзду у найзахідніший регіон України?
-Дружина і донька залишилися вдома, адже розуміють, що в мене така професія. В майбутньому, коли облаштуюся, планую їх перевезти в Ужгород.
Роман СЕНИШИН
|