До яких тільки хитрощів не вдаються шахраї, щоб заволодіти чужими коштами.
Різноманітні схеми розплутують правоохоронці, встановлюють і затримують зухвальців. Однак на їхньому місці з’являться інші…
З минулої осені отримати кредит в банках стало набагато важче. І цим відразу скористалися спритні ділки. Одним з них був 26-річний Руслан з Мукачева, який розгорнув широку діяльність на Берегівщині. Для місцевих жителів він став своєрідним загадковим месією, що багато чого може вирішити у банківській царині. Про молодого чоловіка пішла слава, нібито він здатний посприяти в отриманні кредиту під не надто високу процентну ставку.
Одного лютневого дня до начальника Берегівського райвідділу міліції Ладислава Бобича прийшов житель райцентру Василь зі своєю бідою. Чоловік розповів, як попався на обіцянку отримати кредит і опинився у борговій ямі. Річ у тім, що знайомі запропонували звернутися по допомогу до якогось Руслана (інші дані ошуканий не знав). Той і справді погодився взятися за справу: мовляв, добрі знайомі у банку допоможуть. Але, щоб отримати кредит, Василь повинен був знайти двох поручителів.
Такі люди з кола його приятелів невдовзі знайшлися, погодилися допомогти. Потенційний позичальник зібрав ще якісь необхідні папери. Руслан заявив: Василеві не обов'язково самому іти в банк оформляти позику, досить і поручителів. А кошти позичальник отримає пізніше особисто. Та після візиту в банк поручителі повернулися розлючені, навіть посварилися з Василем за те, що підсунув їм якогось пройдоху. Чоловік геть засмутився, бо розраховував на ті кошти. Та це був тільки початок: невдовзі з'явився і сам Руслан, знову з неприємною звісткою.
- Що за неподобство?.. Я домовляюся з людьми, витрачаю на це гроші, а ти мені підсуваєш якихось «лохів», а не поручителів!..
І спокійнісінько заявив: за таке неподобство Василь винен йому… три тисячі гривень. Якщо не віддасть, то пожалкує.
Ладислав Бобич доручив зайнятися цією справою начальнику карного розшуку Петрові Дрозденку. Не встигли ще оперативники глибоко вникнути в суть справи, зібрати певну інформацію, як у міліцію звернувся інший житель Берегова. Його історія була вельми схожою до повідомлення Василя. Стражі порядку вирішили, насамперед, розшукати цього загадкового Руслана.
З’ясувалося: слід за ним тягнеться у місто над Латорицею. Тож берегівські міліціонери зв'язалися з тамтешніми оперативниками. Тим часом виявили ще кількох ошуканих. Оперуповноважений карного розшуку Микола Губинець зібрав необхідну інформацію, і невдовзі особу шахрая було встановлено. Затримали його на угорсько-українському кордоні.
Тепер замість закордонних вояжів Руслан обмірковує свої діяння, спостерігаючи небо в клітину. Усі обставини його кримінальних діянь з'ясовуються. Відомо, що, опиняючись у банківській установі без самого позичальника, він залякував поручителів, щоб ті не дай Боже не брали участі у процедурі надання кредиту своєму приятелю, бо інакше матимуть великі проблеми. Ошелешені поручителі, звичайно, відмовлялися. Тоді Руслан ішов до позичальника і вимагав кошти нібито витрачені на домовленості з банкірами. Суми були різні – від двох до семи тисяч. Таким чином він ошукав шістьох жителів Берегівщини. Один з них, не маючи грошей для погашення неіснуючого боргу за послуги посередника, запропонував взамін свою машину...
Михайло ПИСКАЧ, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області
|