|
Минув перший рік після приєднання Словаччини до Шенгенської угоди про безвізовий режим між її учасниками, а відповідно і зміни режиму перетину українсько-словацького кордону. З цієї нагоди у Пряшеві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Шенген: рік опісля». Її співорганізаторами виступили Європейська комісія у Словаччині, Словацька спілка закордонної політики і Ужгородська філія Національного інституту стратегічних досліджень.
Тон дискусії задала представник МЗС України у Закарпатській області Галина Гороховська. Вона повідомила, що 2008 р. візи в угорському консульстві в Ужгороді отримали 49.846 чоловік, за перші два місяці цього року – 3.900. Словацьке консульство в Ужгороді минулого року видало 1476 віз, за два місяці цього – 129. Аналогічна і ситуація з документами на малий прикордонний рух. За минулий рік угорські консульства в Ужгороді і Берегові видали їх для 32.600 наших громадян, а словацьке з жовтня 2008 до кінця лютого – для 129.
При цьому пані Гороховська наголосила, що в консульстві працюють дуже комунікабельні, приємні люди, але візова політика все ж доволі жорстка. Вона навела ряд непорозумінь, котрі траплялися. Від подружжя, наприклад, котре отримало спільне запрошення до Словаччини, вимагали документа на ім’я кожного окремо. Коли пакет документів на отримання візи доводиться переробляти через неправильне оформлення, запрошення інколи не повертають – мовляв, організуйте ще раз. Студенці, що має вид на жительство і візу третьої країни, але не має Шенгенської візи, не дозволили проїзд через Словаччину тощо.
Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Мар’ян Сладечек, що працює на Закарпатті з літа 2007 р., відзначив, що це найбільше консульство його держави в цілому світі. За І квартл 2008 р. кількість відмов у видачі візи склала 11,36%, у ІІ – 7,92%, у ІІІ – 5,98%, в останньому – 3,4%. Консул запевнив, що Словаччина кровно зацікавлена, аби туристичні об’єкти у Високих Татрах були цілком заповнені, але водночас і мусить виконувати свої зобов’язання перед Брюсселем. У консульстві існує практика, що вперше заявнику видають одноразову візу, вдруге вже можуть дати на півроку і тільки втретє клеять річну. Випадків видачі дворічних чи тим більше п’ятирічних віз поки не було. Консульство домагається, щоб медичну страховку для пакету документів на отримання візи можна було купити не тільки у кіосках поблизу дипломатичної установи, а й у банках, в тому числі і шляхом безготівкового розрахунку. Днями консульство започаткувало ранкові безкоштовні консультації, як правильно оформляти документи для отримання візи чи дозволу на малий прикордонний рух.
Директор філії інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва повідомила, що упродовж року експертний консорціум моніторив візову процедуру у 21 консульстві на території України, зокрема другий етап моніторингу відбувся у грудні 2008 р. Він показав деяке покращення ситуації. Якщо на першому етапі 85% наших заявників нарікало на великі черги до консульства, то тепер – 82,5%. Раніше 40% заявників мусили доносити нові документи, котрі не значилися в основному списку, тепер же таких виявилося тільки 5,25%. Але лишаються і певні проблеми. На першому етапі моніторингу термін оформлення візи складав 7-10 днів, зараз зафіксовано вже 7-14, а в окремих випадках і до 60 днів. Якщо на першому етапі за візу платили 65% заявників, то тепер вже 80% (віза коштує 35 євро, при терміновому оформленні – 70, але ряд категорій громадян мають право на безкоштовне отримання). Якщо у першому кварталі минулого року заяви на візи подала аж 761 туристична група, то у наступних кварталах – тільки по одній. Словаччина практично втратила наших туристів.
Посол України у Братиславі Інна Огнівець підкреслила, що Словаччина активно передає Україні свій досвід євроінтеграції. Зокрема, їхнє МЗС вже провело вісім відповідних семінарів для українських колег. Посол звернулася до консульської служби МЗС зі зверненням, аби усі візи для українців надавалися безкоштовно, а для початку, щоб безкоштовні візи надавалися дітям не до 15 років, як зараз, а до 18, не тільки людям, старшим за 60 років, а всім категоріям пенсіонерів, що мають посвідчення. Одним з моментів, яки стримує лібералізацію візової політики, є нерідке подання заявниками різних фальшивих документів, зокрема запрошень. Українська сторона готова до відвертої дискусії з цього приводу, оскільки корупція – це завжди взаємодія мінімум двох суб’єктів, і в даному випадку – по різні боки кордону. Україна відкрита до боротьби з подібним шахрайством. Натомість наші надії на малий прикордонний рух виявилися завищеними і поки що не справджуються.
Представник Державної прикордонної служби України Віктор Ходебський нагадав, що на 97,8-кілометровому кордоні між Україною і Словаччиною функціонують два автомобільні, два залізничні і один піший переходи. У перші місяці цього року наші прикордонники завернули 127 чоловік через недійсні документи, в тому числі 23 – через фальшиві та чужі. Вилучено 31 одиницю зброї, 96 набоїв, різних товарів на суму 16,5 млн. грн. Зростають спроби перевезти наркотики. Натомість потік пасажирів і транспорту скоротився на 18%, та й то у ньому переважають іноземці, а українців зовсім обмаль. До 2012 р. планується реконструювати пункт пропуску у Малих Селменцях, на що передбачається 8,7 млн. грн. На розбудову такого ж пункту у Соломонові буде вкладено 19,9 млн., а перехід біля Малого Березного має до 2013 р. отримати 17,8 млн. грн.
Голова Закарпатської торгово-промислової палати Отто Ковчар відзначив, що двосторонні економічні відносини мали три кризові моменти. Перший – 1998-1999 р. внаслідок дефолту рубля, другий – у зв’язку з запровадженням віз, третій – після вступу Словаччини до Шенгену. І якщо великий бізнес легко долає кордони, то контакти середнього і малого бізнесу різко ускладнилися. До того ж нині всі європейські держави приймають захисні міри проти дешевих товарів з Китаю чи Кореї. Натомість Україна якогось інтенсивного захисту внутрішнього виробника не здійснює. Тільки нещодавно було збільшено на 13% ввізне мито, але з цього приводу доведеться мати неприємну розмову зі Світовою організацією торгівлі. Навряд чи вся Укразна швидко стане зоною вільної торгівлі з ЄС, тому є смисл починати з окремих прикордонних регіонів. Може, це зможе переломити ситуацію, коли у Словаччині російський капітал представлено набагато потужніше за сусідній український.
Загалом на конференції виступило 16 доповідачів і зо стільки же експертів. Як відзначила І.Огнівець, такого аншлагу на подібних заходах давно вже набуло. Складна ситуація дістала вже і українців, і словаків. Додамо, що кризові часи – ідеальна пора для рішучого зламу бюрократичних стереотипів і запровадження нових нестандартних рішень, на які чекають і тисячі закарпатців, і словацькі туроператори.
Сергій ФЕДАКА, газета «НЕДІЛЯ»
|
