|
Одна поважна, придержавнопосадова (даруйте за таке словечко, але нічого більш точного не підібрала) пані щиро радила мені, як в цей нелегкий час економічної кризи можна таки полегшити собі життя. Власне фінансове благополуччя вона успішно врятувала: зараз за ду-уже символічну плату вона проводить тренінги, на яких вчить бажаючих не просто стійко перенести кризу, але й умудритися ще непогано на ній заробити… Що ж, у ці неспокійні часи хто як може, так і викручується, і найпопулярнішим заняттям нині однозначно є пошук способів виживання…
Економія - останній писк моди
Своїх Інтернет-знайомих я запитала, чи економлять вони і, якщо так, то на чому? За кілька днів в моїй електронній поштовій скриньці було чимало листів з відповідями – цікавими і не дуже, банальними, оригінальними та в будь-якому випадку важливими... ну-у, хоча б для тих, хто їх приймав.
«Я тепер постійно думаю про гроші, - скаржиться 27-річна маркетолог Тетяна. – Зарплату мені урізали, тож доводиться багато економити. На каву щодня вже не ходжу, як раніше. Про спиртне уже навіть і не згадую! Яке шампанське, який коньяк! Здоровий спосіб життя. Не повіриш, але я навіть не пішла на зустріч випускників – шкода було віддавати чималеньку суму за ресторан».
20-річний студент Сергій, за його словами, без болі і жалю відмовився від делікатесів, а ще почав менше ходити в нічні клуби та на дискотеки. Ось на чому він не збирається економити, так це на якісній їжі: «Померти від шматочка ковбаси не хочеться, тому дуже прискіпливо відношуся до сортів, терміну зберігання, складу і так далі».
«Ми в сімї кризу вже відчули неабияк, - зізнається 36-річний економіст Олег. – Зарплату отримую таку ж, як і раніше, але ж ціни як виросли! І на продукти, і на одяг, і на комунальні послуги. Вирішили з дружиною відкласти до кращих часів будівництво дачі і ще відмовилися від покупки нового телевізора. Уважніше придивилися до старого – не такий він уже і поганий. Не витягнули цього року і поїздку в Карпати – відклали до кращих часів. Поки що не вдається економити на їжі – не знаю, на жаль чи на щастя. Любимо ми смачненько попоїсти».
40-річний підприємець Максим вдався до кардинальних дій: розпрощався зі своїм шикарним волоссям - поголився «під нуль»: «Раніше я раз в місяць підстригався в перукарні, на що витрачав не менше 8-10 доларів Купив перукарську машинку за 20 доларів. Уже три місяці підстригаюся вдома. Економія – очевидна. А ще я підстригаю своїх двох синів. Е-ех, ще б дружину вмовити, щоб довірилася моєму перукарському таланту… А ще я відмовився від міжміського зв’язку на домашньому телефоні. Якщо вже дуже треба – є мобільний. Зате тепер сім раз подумаєш перед тим, як набрати номер – а чи справді такий важливий дзвінок? Економія – 100-150 гривень у місяць».
«Я перестала ходити до тренажерного залу та в кінотеатр», - з жалем розповідає 33-річна менеджер Ірина.
35-річна домогосподарка Ганна також перестала ходити, але не до спортзалу а… в супермаркети: «Купую все в маленьких крамничках або на ринку. В супермаркеті надто багато спокуси. Кожного разу, як я йду туди, до прикладу, тільки за молоком та олією, обов’язково між прилавками уже згадую, що треба і ковбаски, і сиру, і салатику, і печива… і так до безконечності. Ще більше витрат, коли поруч зі мною діти. Тому тепер намагаюся ходити без них».
Такі ось відповіді. Очевидно, що кожен намагається «затягнути пояс» на тому, на чому може. Добре тим, у кого є, на чому затягувати…
Устами науки…
Далеко не кожен із нас має підприємницьку жилку і може не те, що примножити, а навіть зберегти свої грошові запаси. Більшість обирає шлях економії та відмови від звичних, але «накладних» речей. Саме такий висновок зробили соціологи, дослідивши думку населення нашої країни. Багатьом результати цього дослідження вже відомі, однак, нагадаю: в січні цього року 70% українців вдалися до економії.
У порівнянні з листопадом минулого року кількість «економних громадян» збільшилася на 22 відсотки. Найбільш популярною економія стала на Південному сході України: 75,5% жителів якого стали економити. У Центрі таких 61,5%, а на Заході – 56%. Фахівці пояснюють це, можливо, укладом життя: на промисловому Сході більшість міського населення, а на аграрному Заході – сільського. Відповідно, економити почали 70% міських та 62% сільських мешканців.
Економлять українці на багатьох речах та найбільше на продуктах харчування – 58 з половиною відсотків, далі на одязі та взутті – 52%. При цьому ступінь економії на продуктах харчування росте із Заходу (44%) в напрямку Центру (55%) і Сходу (68%). Східняки також трохи більше почали економити на одязі та взутті: 56% проти 47 у Центрі та 49 на Заході. Третя частина всіх українців почали економити на дозвіллі та розвагах.
Кожен четвертий центральних та західних регіонів а також кожен третій представник сходу обмежили вживання лікарських препаратів. Як бачимо, згідно наукових досліджень, пересічні українці достатньо консервативні у плані вибору способів виживання. А ступінь економії напряму залежить від особистих ресурсів. І це підтверджує не тільки соціологічне дослідження.
«Приймайте ванну вдвох», -
порадила англійська леді під час нафтової кризи 1970-их. Ця пропозиція отримала перший приз в конкурсі на кращий спосіб економити паливо. І сьогодні дотепники радять керівникам розділити стілець із секретаркою, а менеджерів посадити «у два поверхи». Пересічним же громадянам – купити з міцної шкіри короткий ремінь. А що радять психологи? А психологи радять не панікувати. Кажуть, що паніка – найкоротший шлях не тільки до депресії, а й до…
Втім, про чорне краще мовчати, аби випадково не накликати. Психолог Наталія Немеш взагалі вважає, що, якби кризи не існувало взагалі, її варто б було придумати: «Це чудова нагода провести ревізію свого бюджету, змінити стиль життя, звички і відмовитися від усього зайвого та непотрібного». Не знаю, чи так воно насправді, але з психологічної точки зору не так уже і погано – трохи заспокоює вибухонебезпечну нервову систему.
Зрештою, іноді і дощова погода – справжня криза, я вже не кажу про ремонт у квартирі. Але ж вибираємося. Скажете, і дощ і ремонт – справи короткочасні, а криза може розтягнутися на роки (до прикладу, роки на чотири, як «велика американська депресія»). Так ось, по-перше, все пізнається у порівнянні, а по-друге, після дощу та ремонту – чисто, свіжо і приємно, а після кризи – новий підйом. п. Наталя радить також дивитися менше телевізора, слухати радіо та читати газети: «Беріть до уваги тільки реалії власного життя, а не те, про що говорять довкола, аби не нервувати та ще більше не накручувати себе.
Сприймайте кризу як тимчасові труднощі, тоді пережити їх буде набагато легше».
Та це все теорія – хоч і заспокійлива, але реалії такі, що без практичних дій з тією кризою не справишся. Тому, переходимо до практики. Звісно, я не могла не поцікавитися в спеціаліста, а як змусити себе економити на всьому і чи можливо безболісно провести цю процедуру? «Ні-ні, - категорично заперечила п. Наталія., - відмовлятися від усього і одразу ні в якому разі не потрібно.
До справи треба підходити дуже розважливо.» А далі – все зрозуміло: виділити зі своїх витрат витрати обов’язкові, як то плата за комунальні послуги чи навчання, їжа, ліки і т.д, далі бажані – одяг, меблі, техніка і, нарешті, необов’язкові, до прикладу, розваги, подорожі, прикраси. Звісно, у кожного свій список, але, якби там не було, «прикривати» витратні статті треба з кінця списку. Така ось премудрість.
Ще психологи твердять, що 10 відсотків зароблених грошей ми витрачаємо за інерцією, тобто, автоматично купуємо речі, які не потрібні і не приносять задоволення. Уявляєте? І аби зменшити до мінімуму покупки «під настрій», Н. Немеш радить не ходити в продуктові магазини голодними, а в промислові – «просто подивитися». З останнім згідна цілком, а ось першої поради не дуже розумію, бо в супермаркет якщо навіть йдеш сита під саме горло, все одно побачиш щось таке, що захочеться купити (хоча, моя подруга вважає якраз навпаки: її не спокусиш ніяким делікатесом, але будь-яка рожева кофтиночка може звести її з розуму).
Та навіть якщо ви не можете дотримуватися ні першого правила, ні другого, психологи мають ще одну пораду: створіть власний стабілізаційний фонд. І навіть якщо відрахування до нього будуть мізерними (в нестабільний економічний час це цілком можливо), це все одно біде першим і вирішальним кроком до фінансової стабільності. Що не кажіть, а психологи – люди розумні і абищо не порадять.
Любителям екстриму
У салонах краси скаржаться на брак клієнтів. Навіть напередодні жіночого свята, зробити зачіску чи манікюр можна було запросто – без попередніх записів та черг. Криза. Жінки вирішили економити навіть на своїй красі. Зате, завдяки цій економії багато з них зробили для себе десятки чудових відкриттів. Моя колега, до прикладу, довго не могла збагнути, як це їй вдалося за один день не тільки витерти пилюку з шаф, але ще й попрати, попрасувати і навіть наварити борщу: «Я ж раніше по суботах в салонах краси «зависала», вдома нічого не встигала робити».
Інша знайома, економлячи на красі, виявила у власних шафах купу кофтин та спідниць, про які вона давно забула, але якими ще – ого-го як! – можна здивувати своїх колег на роботі. А ще одна спробувала приготувати піцу для дітей в домашніх у мовах і – о, диво! – їй вдалося! Дітвора раділа до безтями – не вірилося, що «посиденьки в піцерії» можна влаштувати і на власній кухні.
Сусід, протираючи свою розкішну іномарку (раніше це робили тільки на автомийках), із захопленням ділився враженнями: «Розумієш, чужий ніколи так машину не помиє. Це ж її відчувати треба, десь більше потерти, десь менше. На мийках добре це роблять, але ж, як кажуть, «без душі», а машина все відчуває». Ще сусід разом з дружиною проводили експеримент: протягом тижня вони жили на 30 гривень у день. Харчі купували найнеобхідніші, аби зекономити паливо, більше ходили пішки, жодного разу не відвідали ні ресторан ні, тим більше, нічний клуб.
Навіть сигарет купив за цей час тільки дві пачки і пива випив разів втричі менше, як зазвичай. Каже, що було важкувато, але, головне, він зрозумів, що «при біді» і так прожити можна (краще, звісно, якби тієї біди не було, за що і ставить сусід свічку щонеділі в найближчому храмі).
Життя, як відомо, це гра. А криза – це екстремальна гра. Багато хто з нас любить випробовувати себе на міцність і навіть платить за це гроші. А тут криза – можливість випробувати свою непохитність, терпіння та, зрештою, сміливість абсолютно безкоштовно (нервові клітини, які не відновляться, до уваги не беремо). Скористуйтеся нею – буде, що згадувати протягом подальшого життя.
Зустріла днями колишню колегу. Звісно ж, «як ти?», «як справи?», «як на роботі?». Слово за слово – дійшли і до кризи. «А я вже призвичаїлася, - каже колега, - там трохи зекономлю, від того відмовлюся, за місяць - гривень сто чистої економії. Рада їм дуже: які не які, та все ж гроші». А хвилин за двадцять ми вже сиділи в ресторані: «Так давно не бачилися, давай посидимо-поговоримо – є ж про що. І обов’язково випємо шампанського та поїмо десерт. Можу собі раз у місяць дозволити»…
Анастасія КОН, газета «НЕДІЛЯ»
|
