Майже вісім мільярдів гривень урядовці зняли з підтримки села.
Фактично призупинено дію семи державних програм, які минулого року ще діяли в агропромисловому комплексі. Тим часом без державної підтримки фермерські господарства працюватимуть тільки на погашення кредитів. В цьогорічному державному бюджеті на компенсацію відсоткових ставок по кредитах нічого не передбачено. Така ситуація вже призвела до того, що більшість господарств, які мали кредити, не в змозі їх повернути.
Діяльність фермерських господарств області в умовах кризи вивчав голова облдержадміністрації Олег Гаваші в ході робочої поїздки Мукачівським, Міжгірським та Хустським районам. Насамперед йшлося про допомогу на обласному рівні найбільшим фермерським господарствам краю.
На початок 2009 року в області працювало 1231 фермерське господарство. За минулий рік їх кількість збільшилася на 10 відсотків. Щороку зростає і частка продукції, яку виробляють фермери. Так, у 2008 році фермери виробили 39 відсотків зернових, 47 – овочів, 24 – м’яса та майже 100 відсотків яєць. Тому збереження потенціалу фермерських господарств залишається стратегічним завдання місцевої влади.
Першим підприємством, яке в рамках робочої поїздки відвідав керівник краю, – фермерське господарство “Фермер” у селі Пузняківці Мукачівського району. Керівник підприємства Олександр Немйо п’ять років тому на всій страх і ризик вирішив відкрити у віддаленому гірському селі ферму з розведення кролів. На сьогодні “Фермер” є одним із найбільших виробників кролятини в Україні. Щомісяця 47 супермаркетів країни, в основному столиці, отримують на свої прилавки 2,5–3 тисячі кг закарпатської кролятини.
До початку цього року господарство закупляло молодняк з Угорщини, але у зв’язку з девальвацією гривні маточне поголів’я почали вирощувати на власних фермах. Собівартість одного кілограма м’яса становить 36 гривень, ціна в супермаркетах – не нижча за 56 гривень. За словами керівника “Фермера”, потенціал розвитку підприємства значний – цьогоріч передбачалося довести кількість кролів до 100 тисяч. Але державну підтримку, на яку так розраховувало підприємство, особливо в умовах кризи, чекати не доводиться.
– На реконструкцію тваринницьких приміщень взято понад 2 мільйони гривень, щомісяця на виплату відсотків необхідно віддавати понад 30 тисяч гривень, – каже Олександр Немйо. – В минулі роки держава компенсувала 12 відсотків річних по кредитних ставках, область – 3 відсотки. Але з січня підтримки з боку держави не маємо. Через це змушені брати кредитні канікули, зростає заборгованість перед банком.
У скрутній ситуації опинилося ще одне фермерське господарство, яке у вівторок відвідав керівник краю, – птахофабрика в селі Іза Хустського району. За останні шість років у розвиток підприємства було вкладено майже 12 мільйонів гривень. За рік на фермі вирощували до 300 тисяч курчат, випускали майже два мільйони штук яєць. На сьогодні на підприємстві діють 4 пташники, забійний цех, закуплено лінію з виготовлення кормів.
Нещодавно відкрили єдиний в області цех із безкровної охолодженої переробки м’яса. Загалом на фабриці фасують 12 видів м’ясної продукції, яку розвозять в супермаркети області та сусідні регіони. На підприємстві працює 25 чоловік, в разі задіяння всіх виробничих потужностей їх кількість може збільшитися удвічі. Разом з тим, як стверджує керівник фермерського господарства Марія Орос, кредитні зобов’язання можуть звести нанівець всі оптимістичні прогнози.
– Минулого року взяли кредити на будівництво цеху та закупівлю нових ліній. Тоді ми розраховували на довгострокову компенсацію кредитних ставок. Нині без дотацій та державної підтримки підприємство поставлено на коліна, – каже Марія Орос. – Щомісяця зростає борг перед банком. У такій ситуації наші основні конкуренти з інших областей вже пропонують придбати нашу птахофабрику.
– Фермерам Закарпаття у такій ситуації доводиться розраховувати лише на підтримку обласної влади, – констатує голова обласної організації фермерів та приватних землевласників Юлія Пелешкей. – Так, наш край є єдиним регіоном в державі, де прийнята і фінансується програма підтримки фермерських господарств. Минулоріч закарпатським сільгоспвиробникам відшкодовано відсоткову ставку по кредитах в сумі 1 мільйон 150 тисяч гривень. За рахунок бюджетних коштів у 2008 році фермери отримали підтримку в сумі майже 9 мільйонів гривень.
Цілком зрозуміло, що 25-30-відсоткові ставки господарства не подужають. Без державної підтримки фермерські господарства не виживуть. Потрібні державні компенсації, яких зараз нема, – продовжує Юлія Пелешкей. – Цьогоріч вперше за останні роки уряд не дав чіткої відповіді, чи буде діяти механізм часткової компенсації відсотків по кредитах. Відтак закарпатські аграрії очікують підтримки від обласної влади.
Підбиваючи результати робочої поїздки, голова облдержадміністрації Олег Гаваші відзначив, що фермерські господарства, які останніми роками значно наростили випуск сільгосппродукції, можуть стати провідними в агропромисловому комплексі краю. Але вже зараз деякі з них перебувають на грані банкрутства, повідомляє управління інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації.
– Слід допомагати селянам, а складається враження, що уряд нині нищить галузь, – констатує Олег Гаваші. – Сільськогосподарські підприємства, які мали кредити, не можуть їх повернути. Бюджет необхідно переглянути, врахувавши потреби аграріїв.
За словами керівника краю, на місцевому рівні фермери отримають сприяння з боку обласної влади.
Так, цього року обласну програму підтримки фермерських господарств продовжать фінансувати. На її виконання виділено 700 тисяч гривень. Після нещодавньої наради щодо мінімізації впливу кризи на агропромисловий комплекс обласною владою прийнято рішення про першочергове виділення коштів з обласного бюджету на часткову компенсацію фермерським господарствам відсоткових ставок по кредитах. Ці заходи дозволять втриматися на плаву більшості фермерським господарствам краю.
| 
