За словами Василя Сташука, цього разу в Ужгороді аналізували виконання заходів комплексного протипаводкового захисту у 2008 році. Розглядали і освоєння державних коштів.
– Липневий паводок показав, що курс, окреслений Програмою, правильний, – відзначив Василь Андрійович. –Гідротехнічні споруди, які на Закарпатті звели в минулих роках за проектами наших інститутів, збудовано якісно. Подякував працівникам обласного водного господарства, будівельникам, дорожникам, лісівникам, земельникам, що потужно спрацювали торік.
Також Василь Сташук повідомив, що на прикладі комплексного протипаводкового захисту Закарпаття, спеціалісти Держводгоспу, за участі представників 33 інститутів Академії наук України, Академії аграрних наук України розробили комплексну протипаводкову програму Прикарпаття, котру було затверджено у грудні торік. – Це 6 західних областей, потерпілих від липневого паводку. Програма передбачена до 2025 року, має відповідний кошторис, – сказав голова Держводгоспу. Тож є дві цільові Програми, в яких, зокрема враховано і європейський досвід. За словами Василя Андрійовича, торік вдалося залучити майже 4 млн.грн. технічної допомоги сусідніх держав, адже комплексний захист в басейні р. Тиса безпосередньо стосується угорців, словаків, румунів.
Щодо фінансування цієї Програми цьогоріч, як відзначив голова Держводгоспу, без урахування стабілізаційного фонду профінансовано близько 20% (близько 38 млн. грн. при потребі 214 млн. грн.) від запланованого. У стабілізаційному фонді, за його словами, на виконання Програми теж передбачено 50 млн. грн.
– Темпів не зменшуватимемо. На 11 об’єктах Закарпаття відновлено роботи, – запевнив Василь Сташук. – В основному працюють на Рахівщині та Тячівщині (Ясіня, Тересва), приступили до нового етапу розвитку Програми, тобто до проектування протипаводкових ємностей, акумулюючих польдерів. Розпочати роботи готові вже цьогоріч.
Говорив Василь Сташук і про будівництво ГЕС. За його словами, це питання розглядатиметься на найближчому засіданні технічної ради. Є деякі напрацювання, дано відповідні доручення. – Розглядаються проекти, які для генерування електроенергії використовуватимуть турбулентність руху води. Це більше підходить для водного потенціалу Закарпаття, – пояснив він. – Питання важливе. Спільно працюємо у цьому напрямку з нашими інститутами, науковцями. До речі, у держпрограмі Прикарпаття теж передбачено будівництво малих ГЕС, зокрема в Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській областях, повідомили
zakarpatpost.net в У
правлінні інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації.
