Із щоденника Сергія ФЕДАКИ
Цього тижня в обласній бібліотеці відбулися незвичайні виставка і концерт. Вони були підготовані дітьми з розумовими і фізичними вадами розвитку. Чи, як ще прийнято говорити, з особливими потребами. Потреби, справді, особливі – у значно більшій емоційній підтримці з боку дорослих, ніж у звичайних дітей. Кожна людина прагне успіху, а певні категорії – особливо. Пережити його і дає можливість мистецтво, де кожний може самовиразитися, реалізувати свій творчий потенціал незалежно від стану здоров’я. Продемонстровані на виставці численні малюнки, об’ємні композиції, твори декоративно-ужиткового мистецтва на диво оптимістичні, яскраві, сонячні, випромінюють позитив і любов до життя.
Їхніми авторами опікується медичний соціально-реабілітаційний центр «Дорога життя», що на вул. Нахімова. Він був створений 3 жовтня 1999 р., до нього увійшли психологи, логопеди, масажисти, лікарі різних спеціальностей, середній медичний персонал, соціальні працівники. І, звичайно, педагоги. Центр переймається 180 ужгородцями, з них 56 на щоденній основі. Щодня їх підвозять сюди централізовано, а живуть вони у власних родинах, оскільки вся діяльність центру орієнтована на сім’ю у цілому – допомогти їй згуртуватися. Одним із методів медико-психологічної реабілітації і соціальної адаптації якраз і є арт-терапія, лікування мистецтвом. Вихованців розбито на п’ять груп залежно від віку і потреб.
Для кожної дитини складено індивідуальний план, поставлене чітке завдання – чого слід досягти. Малювання, ліпка, аплікація, вишивка, бісероплетіння, музичні заняття, танці тощо. Ручна праця відіграє тут особливу роль, бо розвиває сприймання, уяву, операційні навички, формує готовність працювати, доводити розпочату справу до кінця, впливає на мовний та естетичний розвиток. Цим же діти готуються до майбутньої трудової діяльності. З дітьми працює викладач ПАДІЮНу С.Аннишинець. Робити м’які іграшки вчила М.Малеш. Зараз ведуться заняття з пошиття сумок, серветок, фартухів, а також ліпки з солоного тіста, які проводять ентузіасти з жіночого клубу «Soroptimist international».
Танцювальна терапія під керівництвом В.Данчин-Брежинської корегує фізичний і психічний розвиток засобами музично-ритмічної діяльності, тренує слух, дихальний і артикуляційний апарат, координацію рухів, вміння працювати в парі і колективі, тренує відчуття ритму, виробляє синхронність рухів. Заняття образотворчим мистецтвом корегує порушення пізнавальної сфери, інтелектуального розвитку, емоційно-естетичного виховання, зняття емоційного напруження. Вчителі дають можливість кожній дитині творити, експериментувати, не нав’язуючи своїх канонів і не стримуючи активності малечі.
Окрім педагогів А.Нодя та Х.Жолтані, кілька років тому до проведення арт-терапії підключилися студенти Закарпатського художнього інституту і коледжу ім. Ерделі. Четвертокурсниця Наталія Тарнай написала бакалаврську роботу з арт-терапії і готує дипломний проект (живопис), навіяний враженнями від роботи з дітьми. Два роки тому відкрито відділення раннього втручання (для дітей від народження до шести років), оскільки чим раніше починати роботу, тим кращі результати. Півтора року тому почало діяти відділення соціально-трудової терапії для молоді 18-35 років. Вже років зо п’ять вихованці центру працевлаштовуються на сезонні роботи в «Агромікс» (колишній «Зеленгосп»). Порпання з квітами-городиною не тільки дає заробіток, а й покращує стан, підвищує власну самооцінку. Вже з квітня-травня фірма дзвонить до центру, цікавлячись, коли прийдуть його вихованці.
Справа в тім, що вони найбільш відповідальні порівняно з іншими категоріями робітників, працюють зі справжнім ентузіазмом і захопленням. Центр працює як благодійна недержавна організація. Певну підтримку йому надає Ужгородський міськвиконком, з чого фінансується зарплата працівникам, частково компенсуються транспортні і комунальні видатки. Дещо отримується у вигляді грантів від різних фундацій. За бажання благодійні внески роблять батьки та інші жертводавці. Дещо вихованці заробляють самі благодійними концертами, виставками і аукціонами. Головне ж – арт-терапія повертає їм посмішку і відчуття власної повноцінності.
|
