До виборів залишилося 195 днів. Поки що. Адже чіткої відповіді на питання, коли вони пройдуть і якими будуть - досі немає. Є шанс провести парламентські та президентські вибори одночасно - 25 жовтня. Саме цей сценарій дозволить отримати президента, парламент і уряд, які будуть працювати більше, ніж сваритися. Але тих, хто вже має владу, такий розвиток подій не зовсім влаштовує.
Президент, який першим голосно заговорив про синхронне перезавантаження, вимагає внесення майже нереальних змін до Конституції. Зокрема, скасування депутатської недоторканності до одночасних виборів. А у Конституційному суді лежить його подання на скасування рішення Ради про призначення виборів глави держави на кінець жовтня. Партія регіонів вимагає всього і зараз - не хоче чекати осені, адже зараз рейтинг високий, знизити його можуть лише нові політичні гравці, довіра до яких зростає.
Попри розбіжності думок у фракції, БЮТ дочасних виборів до парламенту не хоче, адже рівень підтримки вже суттєво знизився і продовжує падати. Тому з'являються інші політичні сценарії - альтернативними до виборів - їх не назвеш, бо йдеться про узурпацію влади. Тими, хто не бажає її втрачати.
Політичне розслідування цього тижня провів Андрій Сайчук:
Країна за крок від колапсу і політично і економічно. Перезавантаження політичної системи з оновленням політичних еліт могло би бути виходом з ситуації. І ця ідея стає дедалі привабливішою. Власне, для всіх.. окрм самої політичної еліти.
Варіантів, як розвиватимуться події на українській політичній сцені - безліч. Але їх усі можна звести до трьох основних: відбуваються одночасні вибори президента і парламенту, лише президента і вибори не відбуваються взагалі. Розглянемо кожен по черзі. Отже, варіант перший.
Президент і парламент домовляються про одночасні вибори. Це може бути як 25 жовтня, так і раніше чи пізніше. Вибори до Верховної ради теоретично можуть пройти за відкрити списками. До парламенту потрапляють нові політичні сили. Утворююється коаліція, на яку спирається новообраний президент.
Про відсутність консенсусу свідчить те, що в порядку денному верховної ради на наступний тиждень відсутні законопроекти про дочасні парламентські вибори та вибори президента. В Секретаріаті президента таку пасивність депутатського корпусу вважають ще одним доказом безпорадності парламенту.
Ігор Попов, перший заступник голови СП:
В нас немає програми уряду, до цього часу не приймаються антикризові закони, через що страждає кожен українець. Саме це є причиною проведення дострових виборів. Тобто, вибори заради виборів не пторібні нікому. Вибори потрібні саме для того, щоб оновити парламент і щоб він працював наьбагато ефективніше.
Навіть "регіонали", які офіційно - "за" дочасні парламентські вибори навряд чи підтримають ідею відкритих виборчих списків, на чому наполягає президент. Їх гасло - "скоріше на вибори". Головне для них зараз - зберегти рейтинг.
Олександр Лавринович:
Треба вирішувати ці питання, не пов'язуючи їх одне з другим, але розуміючи актуальність і зімни виборчого законодавства щодо відкритих списків і граничної необідності проведення дострокових виборів.
У Блоці Юлії Тимошенко проти дочасних виборів. Про відкриті списки відмовчуються. Але не всі. Віце-спікер Томенко заявив про свою особисту позицію. Вона іде врозріз із думкою керівництва.
Томенко пояснює, що більшість його колег бояться виборів через стрімке падіння рейтингу блоку. Він же переконує однопартійців: далі буде тільки гірше.
Микола Томенко:
Чим швидше вони домовляться, чим швидше підуть на вибори, тим більше шансів хоч якійсь частині потрапити до наступного парламенту. Бо чим пізніше вони підуть на вибори - точно всі не пройдуть.
Наступний тиждень, вважає перший віце-спікер, буде вирішальним. Якщо нічого не змінеться - можливий нульовий варіант.
Микола Томенко:
Якщо політична еліта не домовляється, не здатна домовитися, значить політична еліта не здатна і керувати країною. А вихід є лише один - її переобрати.
Політичні еліти не змогли домовитися. Вибори президента відбуваються 25 жовтня або 17 січня 2010 - якщо конституційний суд винесе відповідне рішення. До 25 квітня чинний президент розпускає Раду. Або це робить його наступник. Дочасні парламентські вибори однак відбуваються наступного року.
"Регіонал" Лавринович теж за зміну влади. Якщо вона при цьому не дуже зміниться.
Олександр Лавринович:
До тих пір, поки не буде змін державного менеджменту сподіватися на покращення ситуації в країні просто неможливо. Вся ж проблема в цьому.
Арсеній Яценюк каже, що теперішню політичну еліту об'єднує одне - бажання залишитися у великій політиці пожиттєво.
Арсеній Яценюк:
Кожен якраз під себе бачить, по-перше, крісло президента, прем'єра, конституцію. Тобто нікого не цікавить країна. Як правило, всі ототожнюють країну особисто з собою і саме задля цього формують будь-які політичні домовленності.
Один із варіантів, який дозволяє політичному бомонду гарантовано зберегти владу на найближчі кілька років - не проводити виборів взвгалі.
Дві найбільші фракції парламенту - Партія регіонів і БЮТ - створюють широку коаліцію. При цьому вони накладають мораторій на будь-які перевибори до 2015 року. Президент або погоджується на цю гру і залишається у своєму кріслі ще кілька років, або ж до Конституції вносяться зміни і нового президента з символічними повноваженнями обирають у парламенті.
Це взірець демократії в лапках для африканських режимів - так іронічно Яценюк коментує плани БЮТ і Партії регіонів обирати президента у парламенті. Ще будучи головою Верховної ради він бачив спільний проект змін до конституції від цих двох фракцій. Але впевнений - реалізувати його не вдасться.
Арсеній Яценюк:
Треба зрозуміти, що цей шлюб між Партією регіонів і юлією тимошенко - це, знаєте, такий одностатевий шлюб, тому що вони мало чим відрізняються один від одного, він не відбудеться. Вони не зможуть змінити Конституцію під себе. Це ті речі, які є неможливі. Неможливо перевернути країну під себе. Є процеси, які неможливо зупинити.
| 
