– Питома вага Закарпатської області щодо заборгованості з виплати зарплати становить 0,8 відсотка від загального боргу по країні, – каже Людмила Ляпіна. – Загалом область входить у трійку регіонів із найменшим рівнем заборгованості – після Чернівецької та Івано-Франківської областей.
Однак попри позитивні тенденції останнього місяця, загальна заборгованість ще залишається значною, і над нею потрібно попрацювати. Загалом, за оперативними даними, станом на 1 квітня поточного року, за результатами І кварталу 2009-го закарпатцям загалом не виплатили 12 мільйонів 395 тисяч заробленого. Значною часткою є борги підприємств державної форми власності, які на окремих підприємствах постійно збільшуються, і на які обласна влада практично не має впливу. Борг підприємств зазначеної форми власності становить 51 відсоток боргу економічно активних підприємств та 35 відсотків загального боргу в області, – уточнює Людмила Ляпіна.
Серед найбільших боржників підприємств державної форми власності – «Солотвинський солерудник». Незважаючи на те, що це унікальне підприємство зі своїм неоціненним потенціалом гине через байдужість уряду, на ньому ще й зростають борги по заробітній платні шахтарям, гірничорятувальникам: зараз їм уже повинні виплатити 1,8 мільйона гривень. Економічно активне підприємство, яке могло б давати значні доходи до скарбниці області, забезпечувати роботою й прожитком сотні солотвинських родин, не лише не процвітає, але й скочується в дедалі глибшу прірву, загрожує масштабною техногенною катастрофою.
Як відомо, причиною цього є затоплені шахти солерудника, через що він уже тривалий час не здійснює виробничу діяльність, а отже, і не заробляє коштів. Прикро, але чомусь ані численні звернення обласної влади до Мінагрополітики, в компетенції якого перебуває солекопальня, ані виїзні комісії депутатів різних рівнів, ані наукові висновки так і не переконали діючий уряд в тім, що підприємство необхідно рятувати, причому не сьогодні – ще, як кажуть у Закарпатті, вчора треба було. Більше того, навіть доручення Прем’єр-міністра в цій ситуації чомусь ігноруються, і це вже справді наводить на певні роздуми: чому й досі немає ні шляхів, ні механізмів, ні програми оздоровлення підприємства, ні джерел фінансування для виходу з глибокої економічної кризи Солотвинського солерудника…
Власне, якщо говорити про борги із заробітної плати в системі Мінагрополітики, то в Закарпатті є ще чимало підприємств, які підпорядковуються цьому відомству, але вони чомусь так і не можуть навести порядок із виплатою заробленого людям. Мова про такі, як радгосп-заводи «Ужгородський» та «Червона зірка», що на Ужгородщині. Тисячі гектарів землі цих підприємств лише чекають турботливого господаря, проте Мінагрополітики не поспішає зарадити проблемам – вочевидь, немає політичної волі.
Не менше хвилює обласну владу і ситуація на державному підприємстві «Батьовський комбінат хлібопродуктів», на якому щомісяця збільшується борг із зарплатні в середньому на 35 тисяч гривень, і станом на 1 квітня 2009 року становив 437,6 тисячі гривень. Працівники комбінату, доведені до відчаю, вже готові перекривати дороги, від цього їх наразі втримують хіба що численні комісії та прохання обласної влади, проте терпець, як відомо, колись уривається, тому в що може вилитися ситуація, не важко уявити. І це при тому, що підприємство може працювати, має хороші потужності.
Неодноразові звернення обласної влади до Держкомрезерву України, в підпорядкуванні якого знаходиться комбінат, чомусь завжди натикаються на стіну бюрократії й непорозуміння. У Києві на свій розсуд, без погодження з облдержадміністрацією, міняють старих і призначають нових керівників. Буквально минулого тижня облдержадміністрації надіслала чергового листа на ім’я голови Державного комітету України з державного матеріального резерву С. Ганжі щодо термінового вжиття ефективних заходів, спрямованих на погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах області, які знаходяться у сфері їх впливу. Проте чи дасть воно результат? – задає риторичне питання Людмила Борисівна.
Невтішні тенденції спостерігаються і в системі філій держспецлісгоспу: борги ростуть, як гриби після дощу. Такою ж є і ситуація на державному підприємстві «Сокирницький цеолітовий завод», підпорядкованому Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Цей завод видобуває унікальні мінерали, здатні нейтралізувати радіаційні елементи, і наразі на ньому також зростає заборгованість по заробітній платні: станом на 1 квітня вона сягнула 123,3 тисячі гривень.
«Шкультильгає» фінансова дисципліна в сенсі виплати заробітної плати і на підприємствах Міноборони України, які знаходяться в Закарпатській області. Так, збільшилася за останній місяць заборгованість працівникам Мукачівської філії «Військторгсервіс» – нині вона становить 98,8 тисячі гривень. Крім того, 97 тисяч гривень боргує своїм працівникам і Ужгородське військове лісництво, 54 тисячі — Закарпатська лісопромислова дільниця.
До речі, що цікаво, навіть політики наші вже до того «заполітизувалися» та «загралися», що забувають виплатити зароблене своїм працівникам. Так, по завершенні березня поточного року виникла заборгованість в сумі 20,7 тис. грн. в обласній організації однієї з партій…
Приватні підприємства мали б поважати своїх працівників, силами яких заробляють собі прибутки, і могли би бути більш соціально відповідальними і виплачувати заробітну плату. Проте, як виявляється, легко використати робочу силу, важко віддати зароблене. Обґрунтувань для того, аби не виплачувати зарплату, у нечесних підприємців знаходиться чимало: і економічна криза, і відсутність оборотних коштів, і ще бозна-що…
Серед таких боржників можна назвати і ТОВ «МЖК Закарпаття», яке заборгувало своїм працівникам 337,5 тисячі гривень. Ці гроші зароблені важкою працею на будівництві, проте чомусь вони ніяк не потраплять до людей. До речі, назване підприємство – найбільший боржник по заробітній платні в місті Ужгород. За ним «підтягується» ТОВ «Італ-Стар» – 89,8 тисячі гривень.
Серед інших приватних підприємств, які потрапили до «чорних списків»-боржників, можна назвати такі найбільші: ЗАТ «Енран ЗЛК» на Хустщині – 287,5 тис. грн., ВАТ «Мукачівська будкераміка» – 131,9 тис. грн., ВАТ «ЗБВІК» – 129 тис. грн., ТОВ «З-Моде» на Свалявщині – 102,3 тис. грн., ВАТ «Берегівське АТП-12137» – 87,9 тис. грн. тощо.
Треба зазначити, що на рівні області вживаються всі заходи, аби стабілізувати ситуацію: працює обласна комісія з питань погашення заборгованості з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат у співпраці з органами обласної податкової, профспілками та іншими зацікавленими сторонами. Територіальною державною інспекцією праці у Закарпатській області від початку цього року здійснено 99 перевірок з питань дотримання законодавства про працю щодо строків виплати заробітної плати на 75 підприємствах-боржниках. За результатами проведених перевірок складено 40 протоколів, внесено 31 постанову, передано 69 матеріалів до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення керівників підприємств-боржників до кримінальної відповідальності.
З метою посилення контролю за своєчасністю виплати заробітної плати працює телефон «гарячої лінії» в головному управлінні та всіх райміськуправліннях праці та соціального захисту населення. Щоденно подається до Мінпраці інформація про звернення громадян з питань своєчасної виплати зарплати, що надходять по «гарячій» телефонній лінії.
Реалізовуючи підписані Президентом України 19 лютого 2009 року зміни до Закону України щодо посилення відповідальності за порушення термінів виплати заробітної плати, обласна прокуратура від початку цього року вже порушила 21 кримінальну справу проти керівників підприємств, які допустили зростання заборгованості з виплати зарплати.
Крім того, спеціалісти галузевих управлінь ОДА вивчають ситуацію безпосередньо на підприємствах з тим, аби знайти вихід з глухого кута. У лютому поточного року розроблений графік погашення заборгованості з виплати зарплати працівникам підприємств та організацій області, встановлений жорсткий контроль за їх виконанням.
