Кожна п’ята упаковка медикаментів у нас – фальшивка. Але в Києві до суду потрапила всього одна справа з продажу підроблених медпрепаратів. Та й судять за статтею "Зловживання службовим положенням". Доки ж нам сподіватися лише на вищу справедливість?
Недавно журналісти писали про скандал з фальсифікацією препаратів німецької фірми HEEL. Але це лише крапля в морі підробок, що наповнили наш ринок. Тільки за офіційними даними кількість кустарної продукції у нас в країні досягла 20% фармацевтичного ринку. Люди не підозрюють, що під виглядом дорогого препарату їм, часто, підсовують крейду з глиною. І це в кращому разі! Враховуючи нинішні ціни на медпрепарати, гроші в цій сфері крутяться колосальні. Дійшло до того, що фальшиві ліки не соромляться продавати навіть народним депутатам. А що? Адже в нашому Кримінальному кодексі немає навіть такої статті, як «Підробка ліків».
«Якби ви далі це пили – могли б померти!»
– Я мучився від високого тиску, ходив до лікарів, і вони мені постійно щось виписували, але ліки не допомагали, – розповідає нардеп Геннадій Москаль, перший заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією ВР. – До речі, препарати я купував не копійчані, одна упаковка – мінімум 300 грн. Коли із здоров`ям стало зовсім погано, знайомі повезли мене до Угорщини. Там місцеві лікарі запитали, що я приймав. Я показав їм свої пігулки, куплені в Києві. Вже зараз не пам`ятаю назву ліків – це були якісь французькі пігулки. Лікарі сказали, що якби я дійсно це пив, тиск мав би впасти. Препарат узяли на лабораторний аналіз – результати мене приголомшили. Угорські медики заявили, що я міг взагалі померти, якби продовжував їх приймати далі.
Ліки, які депутат купив в Києві, виявилися підробкою. Це була не отрута. У склад входили такі нешкідливі для організму компоненти, як крейда, сода, ще якісь вітаміни, але ТАМ НЕ БУЛО ЖОДНОГО КОМПОНЕНТУ, ЯКИЙ БИ ЗНИЖУВАВ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК.
– В Угорщині мене переконували, що якщо я хочу жити, не потрібно взагалі купувати ліків в Україні, – продовжує Москаль. – Адже, за словами угорців, всі сумнівні фармфірми, які давно вигнали з Європи, успішно осіли в Україні і продовжують труїти вже наш народ. Коли я повернувся додому, довго не міг заспокоїтися. Шукати через аптеку, де мені підсунули фальсифікат, кінці організаторів цього злочинного бізнесу вважав безглуздим. Натомість зібрав фахівців з медицини, і ми підготували законопроект «Про запобігання зловживанням у сфері обігу лікарських препаратів». Я упевнений, що нам необхідно переходити на страхову медицину і присікти раз і назавжди порочну практику держзакупівель ліків. Адже поки існує ця годівниця, корупцію в медичній сфері не подолати. Як тільки у нас запрацює страхова медицина, підсовувати неякісні препарати стане просто неможливо. Адже якщо людина постійно хворітиме, то страховикам доведеться терпіти величезні збитки. Отже за неякісне лікування і липові ліки вони просто «глотку перегризуть».
У аптеках перевірку на поріг не пускають
З фальсифікаторами повинні боротися Управління по боротьбі з економічними злочинами і Держінспекція по контролю за якістю лікарських препаратів Мінохоронздоров`я. Чиновники і міліція запевняють, що вони, мовляв, і раді, але заважає недосконале законодавство. Адже зараз імпортні препарати навіть не піддають повному хімічному аналізу, а на український ринок пускають, продублювавши папірець, який приклав закордонний виробник. Що стосується вітчизняних фармпідприємств і аптек, то вони часто міліційну перевірку навіть на поріг не пускають.
– У деяких аптеках нам говорять, мол на якій підставі ви прийшли, ось заведіть кримінальну справу, тоді – будь ласка, – говорить Валентин Зорба, оперуповноважений УБЭП Києва. – Навіть пишуть заяви в прокуратуру, звинувачуючи нас в рейдерских захопленнях. А на підставі чого ми можемо завести справу, якщо нічого з документації не показують? У нас відладжена практика через суд добиватися, щоб вони показали хоч би копії документів на ліки. (Проте поки тривають судові процедури, в аптеці або на фармпідприємстві вичищають документацію до кристального блиску, і навіть якщо продавали якісь «липові» препарати, слідів вже не відшукати. – Авт.)
У Києві судять продавців фальшивого антисептика
У міліції кажуть, що найчастіше в Києві підроблюють препарати «КЛАРИТИН» (лікує алергічний риніт, кон`юнктивіт, дерматози) та «ІМОВАН» (аналог снодійного). Але фальсифікаторів зловити не вдається, тому що підприємство-виробник, як правило, виявляється примарою. Коли у вказане на етикетці місто приїжджають оперативники, виявляється, що такої фірми там ніколи не існувало.
Правоохоронці виправдовуються, що притиснути фірми постачальників і закупівельників дуже непросто, мовляв, по документах у них може бути все гладко, і складно довести, що вони зумисно поставляли на прилавки аптек отруту.
За минулий рік в Києві дійшла до суду тільки одна справа, відкрита проти конкретних людей, що продавали під відомою заводською маркою фальшивий препарат. Звинувачення пред`явлене по статті «Зловживання службовим положенням».
– Літом 2008-го в столичну міліцію звернулися представники кримського заводу «Ніжнефарм» зі скаргою, що у них вже давно не випускається препарат «СЕПТОЛ» (антисептик, аналог медичного спирту), але чомусь одна київська фірма продовжує продавати свіжі партії, – розповів Володимир Поліщук, начальник ЦОС ГУ МВС Києва. – Коли співробітники Дарницького УБОП почали розбиратися виявилось, що київська фірма «Біохімфарм» раніше співробітничала із заводом в Криму – на потужностях підприємства випускали антисептик, який продавали в столичних аптеках.
Але потім всі контакти припинилися, проте директор «Біохімфарм» домовилася з дніпропетровською фірмою про випуск «СЕПТОЛА», але на етикетці ставили марку кримського заводу «Ніжнефарм». Ніхто із закупівельників – медустанов – не знав, що купує фальсифікат. Хоч особливої шкоди цей кустарний спирт нанести і не міг, проте, по висновках Держінспекції по контролю за якістю лікарських препаратів, дніпропетровський «СЕПТОЛ» не відповідав ГОСТам і вимогам МОЗ.
Директор фірми «Біохімфарм», коли запахло смаженим, намагалася залягти на дно, не прибула на виклик слідчого, але її все ж таки розшукали. Виявилось, що вона не тільки продавала підроблений антисептик, але у неї давно прострочена ліцензія на реалізацію ліків. На одній з квартир, що служила складом, знайшли близько 200 ящиків «СЕПТОЛА». Зараз матеріали кримінальної справи вже в суді, проте звинувачують директора «Біохімфарма» навіть не в підробці відомої торгової марки – довести, що вона мала до цього відношення, не змогли. А в зловживанні службовим положенням по ст. 364 ч. 1 УК – карається виправними роботами до 2 років або обмеженням свободи до 3 років із забороною посідати деякі посади протягом 3 років. Хоча слід було ще і залучити звинувачення по ст. 227 УК «Випуск неякісної продукції» (карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних податком мінімумів або виправними роботами на строк до 2 років). І по ст. 204 УК ч. 1 «Незаконне виготовлення, зберігання і перевезення з метою збуту підакцизних товарів». (покарання – штраф від 500 до 1050 неоподатковуваних мінімумів або обмеження свободи до 3 років з конфіскацією фальсифікату і устаткування).
«Прилад для збільшення грудей» трохи не довів до хірурга
У столичному УБОПі розповідають, що останнім часом щодня поступає по 5–6 заяв від киянок, що купили пояси для збільшення грудей. За цей «чудодійний прилад» вони виклали по декілька тисяч гривень, але ніякого ефекту, зрозуміло, він не приніс. Більше того, ті хто ним користувався, трохи не потрапили на операційний стіл. Адже від поясу шкіра вкривалася гематомами, що могло привести до некрозу тканин. У міліції кажуть, що продаж подібних небезпечних псевдоприладів взагалі не регулюється законом. А продавці – фірми-одноденки, постійно переїздять з однієї квартири на іншу, міняючи номери мобільних номерів.
У пігулках може бути навіть мило
За січень-лютий 2009 року Держінспекцією по контролю за якістю ліків винесено 20 розпоряджень на заборону фальсифікованих ліків. Вилучено 15 найменувань препаратів. За неофіційними даними більше всього підробок до нас приходить з Росії, Польщі, Індії, Китаю і Пакистану.
Медики виділяють три види підробок:
1. Фальшиві ліки, які взагалі не містять діючої речовини. Пацієнт одержує або крейду, або соду, можуть підсунути навіть глину або мило. Наслідки нейтральні або посилення хвороби.
2. Підроблені препарати, в яких діючої речовини набагато менше, ніж заявлено на упаковці. Результат – хвороба розвивається.
3. Липові ліки, в яких пропорції хімічних елементів відповідають листку-вкладишу, але при виготовленні не дотримується технологія, а у виробника немає навіть ліцензії. Наслідки – непередбачувані.
|
