Подекуди в горах ще лежить сніг, але зимовий туристичний сезон у Карпатах уже закінчився. У свої права вступає сезон літній. Перша хвиля прихильників "теплого" відпочинку прокотилася по закарпатських турбазах, санаторіях і готелях на Великдень, другу хвилю тут чекають на першотравневі вихідні... І так – до пізньої осені.
– Сподіваємось, що ці хвилі наростатимуть за рахунок вітчизняних туристів, які раніше полюбляли відпочивати за кордоном, – розповідає начальник управління з питань євроінтеграції, туризму і курортів обласної держадміністрації Олександр Марченко. – Багато з них переорієнтувалися на відпочинок в Україні, помінявши, наприклад, словацькі Татри чи швейцарські Альпи на рідні Карпати. Причина – подорожчання долара і складності з оформленням шенгенських віз.
Тим паче, що умови у багатьох наших туристично-рекреаційних закладах нині вже не дуже поступаються зарубіжним. А ціни закарпатські – значно нижчі. Під час економічної кризи це вельми суттєво. Отож все частіше українські туристи віддають перевагу Карпатам.
До речі, взимку ціна одного місця (проживання/харчування) в наших готелях була 130-300 грн. з людини за добу, а на турбазах і в санаторіях – у середньому 200 гривень. Це значно нижче, ніж за кордоном чи навіть у Києві. А в сільському туризмі можна було обійтися й 150-160 гривнями. Віриться, що й улітку ціни не дуже зміняться. Туроператори намагаються зберегти робочі місця і туристичні об'єкти взагалі, отож не ганяються за надприбутками. Зрештою, і ми їх на це націлюємо. Як мовиться, краще менше, але – надійно...
Чесно кажучи, були побоювання, що економічна криза вдарить і по туристичній галузі Закарпаття. Аж ні, за перші два місяці ц. р. вдалось прийняти на 18500 чоловік більше, ніж за аналогічний період 2008-го. Досягнуто цього завдяки невисоким цінам, збільшенню асортименту і підвищенню якості послуг. На 30 відсотків збільшилися відрахування до бюджетів усіх рівнів. Найкращих "туристичних" показників досягли у Свалявському, Мукачівському, Міжгірському, Хустському, Великоберезнян-ському районах, а також у м. Ужгород.
Правда, є і деякі "мінуси". Приміром, зменшився балансовий прибуток (причина відома: ціни на все зростають, а вартість відпочинку залишається на тому ж рівні). Зменшилось і використання коштів на реконструкцію об'єктів. Та, переконаний Олександр Марченко, криза колись мине і туристична галузь краю отримає нові крила. Зимовий сезон, без сумніву, на Закарпатті вдався, хочеться вірити, що й літній буде не гірший.
– Не так давно довелось побувати на кількох туристичних виставках в інших областях – Донецькій, Запорізькій. Люди підходили і розпитували, як потрапити у Карпати. "Хоча б вашим чистим повітрям подихати," – казали. Ми розповідали, що на Закарпатті можна не тільки насолоджуватися чистим повітрям, але й милуватися гірськими пейзажами, смакувати цілющими мінеральними водами, закарпатськими винами, стравами місцевої багатонаціональної кухні... А ще – змістовні екскурсії по старовинних замках краю, нових маршрутах-шляхах – винному, гастрономічному, військовому та інших.
Вже у квітні-травні можна побачити, як цвітуть сакури і магнолії в Ужгороді, Долина нарцисів під Хустом, взяти участь у фестивалі меду і вина.., – розповідає Олександр Марченко.
Літній туристичний сезон буде насичений численними заходами: фестиваль "ЄвроКарпати", конференції, Дні добросусідства на угорському та словацькому кордонах, виставки тощо. До речі, оскільки виставки у Києві надто дорогі, то цьогоріч ми вирішили брати участь у туристичних заходах в обласних центрах. Так, незабаром представимо свій туристичний потенціал на Західноукраїнській виставці в Тернополі, а наприкінці квітня їдемо в Чернігів. Традиційну виставку "Турєвроцентр" цьогоріч проведемо в Ужгороді восени.
Закарпатські турбази і санаторії готові взяти участь і в оздоровленні дітей. Не проти і обмінюватися групами дітей: скажімо, група наших хлопчаків і дівчаток їде відпочивати на море, а діти, наприклад, з Одеси побувають у Карпатах. До речі, нарешті законодавчо визначено, що оздоровлення триває 21 день, а відпочинок – 14 днів.
На Закарпатті діють нині близько 320 санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів, здатних одночасно прийняти близько 25 тисяч осіб. За останні два роки до ладу стали 40 нових об'єктів, ще стільки ж буде здано незабаром. Серед кращих Олександр Марченко називає "Термал-Стар", "Карпатію", "Тису-тур", "Унґварський", "Дует-2", "Прагу" та інші. Незабаром стане до ладу найбільший оздоровчий комплекс області – у с.Сойми Міжгірського району.
Якщо не вистачатиме місць на турбазах, у санаторіях та готелях, то підключиться сільський (зелений) туризм. Його гості живуть у сільських комфортабельних будинках, при бажанні можуть допомагати ґаздам по господарству, а ті частуватимуть їх свіжим молоком, традиційними верховинськими стравами, а також домашнім вином із власного підвалу. А ще ж закарпатське літо багате природними вітамінами – смачними овочами та фруктами. Дехто може й на конях своїх гостей покатати, до водоспадів і мінеральних джерел відвезти. Особливо люблять такий вид туризму жителі великих промислових центрів, які цінують свіже повітря, тишу, спокій і незабутні сільські враження.
– Словом, літній сезон стартував, – констатує Олександр Марченко. – Як узимку ми чекали снігу, так улітку сподіватимемось на хорошу погоду. Буде сонячно і погідно, будуть і яскраві враження від перебування на Закарпатті. Все інше у нас є. Ми подбали і про безпеку туристів. Турбази і санаторії проходять відповідну сертифікацію. Адже турист платить за те, щоб йому відпочивалося змістовно, цікаво і безпечно. Отож робимо все, аби гостям захотілося побувати у нас ще і ще...
Сава СЛАВЧУК
|