|
Закарпаття недоотримало гроші на заробітну плату.
З екранів телевізорів і газетних шпальт Прем’єр-міністр України заспокоює українців: жодних проблем з виплатою заробітної плати і пенсій в країні не існує, кошти є. Натомість на місцях керівники обласних і районних адміністрацій, органів місцевого управління вже з початку року б’ють тривогу: тенденції більш ніж песимістичні і вже у квітні-травні виникнуть проблеми. Про це неодноразово говорив і голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші. То чи отримають працівники бюджетних установ і органів місцевого самоврядування зарплату напередодні тривалих травневих свят? – запитали ми Олега Гаваші.
– На превеликий жаль, песимістичні прогнози справджуються. Станом на 30 квітня ц. р. область недоотримала з державного бюджету 41 мільйон гривень так званої дотації вирівнювання (за квітень загалом недоотримано третину коштів). Саме вона є основним джерелом для виплати зарплати педагогам, лікарям та іншим бюджетникам, а також працівникам органів місцевого самоврядування. Досі область отримувала таку дотацію навіть достроково – 25-27 числа. Інше питання, якими шляхами уряду вдавалось віднаходити ці кошти. На сьогодні підтвердилось, що всі державні «засіки», де можливо було вилучити кошти, порожні. Тобто грошей вже нема де брати, адже державна казна практично не наповнюється: на сьогодні виконання загального фонду державного бюджету по Закарпатській області становить 48,7 відсотка. І така ситуація практично у всіх регіонах країни. І причини слід шукати не в областях, районах, містах і селах, а на рівні держави. Уряд приховує макроекономічні показники, досі не має чіткої стратегії виходу із кризи, економіка держави – в інфарктному стані.
Результати такого популізму уряду і його керівника, як і очікувалось, не забарились. Держава у квітні не в змозі виконати свої зобов’язання перед місцевими органами влади. Але це не звільняє останніх від таких зобов’язань перед мешканцями області. Тому органи місцевого управління змушені були взяти позички для виплати заробітної плати зазначеній категорії працівників. І це при тому, що з початку року жодного разу не виникало проблем із наповненням місцевих бюджетів, навпаки маємо стабільне перевиконання планових показників. Так, станом на 30 квітня середній показник виконання загального фонду місцевих бюджетів становить понад 105 відсотків. За винятком міст обласного підпорядкування, за підсумками 4 місяців, всі райони перевиконали плани наповнення своїх бюджетів.
Хочу підкреслити, органам місцевого управління не вперше доводиться брати позику. Вже сьогодні ці суми удвічі перевищують обсяги кредитів, які брались за весь минулий рік. Це аж ніяк не додає стабільності роботі органів місцевого управління.
При цьому врахуйте, що не вистачає коштів не тільки на виплату зарплати, а і на інші захищені статті, тобто на оплату енергоносіїв, харчування в закладах медицини й освіти, медикаментозне забезпечення тощо. Не кажучи вже про те, що, скажімо, медзаклади не мають коштів на придбання бензину для санітарного транспорту. На сьогодні в основному першочергово фінансуються тільки виплати на зарплату і енергоносії, потім, по залишковому принципу – медикаментозне забезпечення і харчування. Але за таких обставин невдовзі не вдасться фінансувати і ці статті.
Таким чином повертаємось у 90-ті роки, коли медицина, освіта і культура опинились на межі виживання. Позаминулого і минулого років ми реконструювали, будували нові заклади медицини і освіти. Цього року з державного бюджету на капітальні вкладення не отримали жодної копійки. Добре, що область працювала на перспективу, і зараз змогли мільйони гривень з обласного бюджету спрямувати на будівництво і реконструкцію цілої низки медичних і освітніх закладів. Виділяємо кошти і на медикаменти, харчування, придбання санітарного транспорту тощо.
Але як довго зможемо протриматися? Це добре там, у Києві, з високих трибун говорити, як все у нас добре. А тут нам дивитися в очі людям…
Юлія ЛІСНА
|
