Кожен з нас, як би не складалось життя, хай навіть дуже добре, обов’язково, хоч і не вголос, але вірить, що буде ще краще. Та не кожен для цього береться докласти власних зусиль. Марина та Денис з Києва вирішили самі бути ковалями свого щастя. Тому найважливіший свій спільний крок – одруження, взялися зробити нестандартно і в особливому краї – на Закарпатті.
Вінчалися у Цегольнянській церкві в Ужгороді, реєстрували шлюб у Мукачівському замку Паланок, з весільним кортежем побували у Невицькому замку та мисливському замку графа Шенборна, де тепер розміщено одну з кращих оздоровниць нашого краю. Весілля з такими враженнями – як кажуть, «на щастя, на долю, на довгі і мирні літа».
Василь Шершун, весільний староста, який провів уже не одні шлюбні урочистості, каже, що з року в рік все більше молодих пар намагаються зробити одну з найважливіших для себе подій – одруження нетривіальною, шукають для себе особливі місця, а наша Срібна Земля якраз і має такі чарівні куточки, які залишають враження на все життя. Тішить пана Шершуна і те, що молоді люди нині, хоча на них часто нарікає старше покоління, зовсім не прагматичні і заполітизовані, не є тільки споживачами благ, а дуже творчі, добре знають і шанують історію і традиції, уміють сміливо мріяти, а головне – реалізовувати свої мрії, причому не за рахунок допомоги батьків, а власними силами. Марина та Денис цьому якраз яскраве підтвердження.
Самі ж молодята так пояснили чому обрали для свого весілля саме Закарпаття. Денис: «Я народився, живу і житиму у Києві, але завжди приїздитиму на Закарпаття. Це чудовий, дуже мирний, добрий край, де віками знаходили порозуміння, жили поруч різні етнографічні групи, різні народи. Тут дуже вражаюча природа, історія, тому я вважав дуже символічним поєднати наші долі саме тут». Тендітна Марина додає, що Закарпаття для неї є символом великої, дружньої сім’ї з сильним і надійним главою. Свою сім’ю вона теж хотіла б мати саме такою, тому навіть не задумувалась, де відзначити її народження.
Батько нареченої, Володимир, вважає: «Закарпаття – унікальний край, де протягом віків органічно поєдналися різні культури, народи, релігії. Ніякі війни й нещастя не змогли їх розірвати. Тут разом зійшлися не тільки різні етноси, а й географічні та кліматичні пояси. Закарпаття – «Центр Європейської Маси» – енергетичне перехрестя, що з'єднує полярні інтереси сходу й заходу. А також Географічний Центр континентальної Європи, який розмістився біля села Ділового. Саме на Закарпатті, біля Королева, виявлено найдревніше в історії Європи поселення людей.
Тут знаходиться найвища гірська вершина України – Говерла і найбільше гірське озеро, яке називають Морським оком – Синевир. Таких «най» на Закарпатті багато, один з епітетів стосується й мукачівського замку, тому мої діти обрали його для обряду одруження не випадково – Паланок має чудову історію, багато легенд, був оплотом дуже родовитої династії – династії Ракоці. Одруження моїх дітей саме тут, переконаний, зміцнить фундамент молодої сім’ї. Водночас, ми б хотіли звернути увагу наших гостей, а багато з них приїхали з Києва, на ту потужну силу, яка панує на всій Замковій горі».
У дворі середнього ярусу Паланку весільний кортеж зустрів величний акапельний спів лауреата міжнародних конкурсів хору «Кантус». А в дворику верхнього постать мужнього, але зовсім не грізного будівничого замку -- князя Федора Корятовича обіцяє виконання усіх бажань кожному, хто хоч через холод скульптурного металу доторкнеться до величі історії. Відтак – власне весільна церемонія на одній з оглядових площадок Верхнього замку. Її супроводжувала музика камерного симфонічного оркестру. Під час усього обряду високо в небі ширяв сокіл. Кажуть, ці горді волелюбні птахи звили у Паланку гніздо. А Марина та Денис за традицією випустили під хмари пару білих голубів. І вони теж, разом зробивши круг над фортецею, засвідчили: цій парі довіку бути разом.
Один з гостей, Валерій Володимирович з Києва, дивлячись довкруги на місто з численними куполами церков та шпилями храмів, розповів, що свого часу він разом з батьком нареченої та колегами багато зусиль та енергії віддав розбудові нашої області і зараз із задоволенням приїхав подивитись як живуть люди нині, як змінився край. «Незважаючи на труднощі, життя поліпшується, навіть цей історичний замок не скоряється невблаганному часу і ми ще раз наочно переконалися, що він таки перлина туристичних маршрутів України».
Особливу енергетику відчув і молодий свідок наречених, теж киянин, Андрій: «Мені дуже сподобалось навіть повітря Закарпаття, яке суттєво відрізняється від київського. Надзвичайно гарна і сама церемонія у замку, дуже доброзичлива аура самої споруди. Переконаний, сім’ю моїх друзів підтримуватиме навіть історія, яка минула у цих стінах». Сестра нареченої Олена і одночасно свідок підкреслила, що: «За відомостями вчених на Землі існують зони "особливого збереження". До складу таких особливих зон входить територія Карпат.
У містах Ужгород і Мукачево знаходяться замки впливу князів РАКОЦІ помешкання старовинного угорського роду, до якого належить загадкова особистість в історії Європи ГРАФ СЕН-ЖЕРМЕН. Він був унікальною людиною. Не зрозумівши цієї великої людини, неосвічені сучасники залишили про нього масу небилиць, однак його місія, залишається загадкою для істориків і до цього дня. По суті справи це був Представник Ієрархії Світла, що виконував неодноразово особливу попереджувальну, охоронну місію для всього людства напередодні великих потрясінь. Наш край - сакральне місце, яке знаходиться у «чаші спасіння», адже з усіх боків оточують гори – Карпати, Татри, Судети і т.д. Такі місця повинні «жити», щоб продовжувати свою історію».
|