|
Такі результати діяльності першого в Україні комунального агро лісгоспу на Сумщині. За 3 роки там догосподарювалися до кримінальної справи.
Сосновий ліс під селом Лутищем. За останні два роки пеньків тут суттєво побільшало. Санітарна вирубка, стверджує директор місцевого агролісгоспу. Це турбота не про ліс, а швидше про власну кишеню, кажуть у прокуратурі.
Піввікові сосни, а під ними – парость ліщини: картина поетичної краси та економічної неповторності. На п’яти сотнях гектарів лісів лутищанська сільрада створила перший в Україні комунальний агролісгосп.
Директор агролісгоспу: «Засновником цього агролісгоспу була сільська рада, щоб всі налоги, всі доходи не йшли кудись у район, область, а оставалися у сільській раді. На це грошей абсолютно не було, значить, не було смисла займатися створенням цього підприємтсва. Але все таки громада каже, любими путями робити. Я, конечно, вирішив сознательно, не сознательно, но треба було робити якісь порушення».
І лісники-новатори взялися за пилку. Хоча офіційно ці землі перейшли до агролісгоспу тільки восени минулого року, деревину з дозволу директора звідси возили ще з 2007-го.
Сергій Бондаренко, помічник Охтирського міжрайонного прокурора: «Він пояснював це тим, що розплачувався за виготовлення документації, що дійсно підтверджується. Необхідно було платити заробітну плату працівникам, яку встановлював він особисто, ні з ким не узгоджував. Заробітна плата була досить високою. Для себе взагалі він встановлявав більше 2 тисяч і до 5 тисяч».
Директор агролісгоспу: «Вибрав тільки те, що положено вирубать. - Здорові дерева ви не рубали? - Здорові ми не рубали. Нема таких технологій, нічого, щоб можна було через рік дізнатися, який пеньок сирий, а який сухий».
Директор стверджує: під спил, і відповідно, на продаж, йшли старі, хворі та скалічені дерева. Це називається санітарною вирубкою. Її проводять за спеціальними квитками. Керівникові потрапили до рук лісорубні квитки попереднього користувача ділянки. Їх і виписував. І за два роки з його дозволу зрубали півтори тисячі сосен.
Григорій Маслюк, інженер з охорони та захисту лісу: «Траплялися і сухостійні, хворі, але в основному це сироростучі були, гарні дерева».
Сергій Бондаренко, помічник Охтирського міжрайонного прокурора: «Майже вибиралися найкращі дерева і рубалися для того, щоб потім їх продавати і отримувати за це кошти».
Державі завдано шкоди на 2 мільйони гривень. Зважаючи на таке господарювання, ліс ліпше залишити в руках у традиційних доглядальників, вважають у місцевому лісгоспі. Це підприємство опікується лісами Охтирщини вже мало не століття.
Юрій Римар, директор державного підприємства «Охтирське лісове господарство»: «Підприємство, яке вже стабільно працює, є своя матеріальна база, є колектив, люди, які проробили по 40-50 років в цій галузі. Мають навики, мають досвід, а то структура, яка тільки створена. Голова лутищанської сільської ради емоційно доказувала, що таке створення потрібно, що воно буде краще працювати, ніж наше підприємство. Я їй сказав: «Час покаже».
Що буде з першим в Україні комунальним агролісгоспом, покаже час. А от його директорові світить небо в клітинку. Щонайменше на 2 роки.
|
