Від вівторка Боздоський парк має свій герб, що нагадує всім відвідувачам: він належить громаді м. Ужгорода.
Переважна більшість ужгородців уже встигли переконатися, що парк таки повертає собі колишню славу місця громадського відпочинку і розваг. Він не припиняв роботу навіть холодної пори року, а найголовніше те, що більшість серед його численних відвідувачів — це молоді мами з дітьми.
Здавалося б, зовсім недавно директор КП "Боздоський парк" Олександр Черняк мріяв освітлити першу дубову алею, і скільки радості було, коли на ній, нарешті, з’явилося світло. На сьогодні всі алеї Боздоського облаштовані й належно освітлені, наразі тривають активні роботи з освітлення підвісного мосту. За рік у парку зламали всього одну лавочку і сміттєву урну, а це з огляду на наш сумний досвід і молодіжну ментальність вселяє деякий оптимізм і надію: парк ніколи вже не повернеться до колишньої здичавілості.
"Маємо Генеральний план розвитку парку, — розповідає Олександр Черняк, — з фонтанами, наметовим містечком, кінними й велосипедними доріжками, гуртками. Відновили практично всі лавочки на бетонних, ще радянських опорах, відреставрували їх або зробили нові. Стільки техніки цей парк ще не мав ніколи: трактори, пили, бензокоси, щітку-порохотяг, що збирає соняшникове лушпиння й сигаретні недопалки... Хотілося б придбати і машину для вивезення сміття, розширити штат. Є рішення міських депутатів про залучення інвесторів, але люди трохи остерігаються вкладати кошти і долучатися до розбудови парку з огляду на політичну й економічну нестабільність у країні. Муніципальна міліція та міські правоохоронці на вихідні патрулюють у парку, що допомогло приборкати скутери, які вдиралися на територію і порушували спокій відпочивальників, серед яких більшість — вагітні жінки і мами з дітьми. Існує потреба посилити охорону 50-гектарної території парку в нічний час, можливо, з допомогою систем відеоспостереження. Доцільним було би ввести кінну охорону, скажімо з п’яти чоловік".
Мрією директора є назвати парк "парком Дружби" і щоб усі, хто сюди завітає, ставали доброзичливішими і хотіли творити добро. Дирекція парку запрошує ужгородців активніше долучатися до оновлення парку: бажаючі, наприклад, можуть власноруч поставити дитячу пісочницю чи гірку, розбити клумбу або ж просто змайструвати "іменну" лавочку (з табличкою, де значитиметься власник-автор), аби "моє-наше" приносило спільну втіху.
Робота в парку триває безперервно. Робітники лагодять підлогу на атракціонах "Веселі гірки", яку до кінця тижня мають завершити, відновлюється розарій. Спеціальна машина подрібнює сухостій, а утвореною тирсою підсипають алеї. "Я сам прошу, щоб наші атракціони контролювали й перевіряли", — каже Олександр Черняк. Певну небезпеку становлять старі паркові дерева, які, як і люди, мають свій вік та час помирати, ці дерева необхідно ретельно прочищати. Нові висаджені дерева директор не рахує, дотримуючись прикмети: почнеш рахувати — на тому і закінчиться...
|