|
Хто б що не говорив про ДАІ сьогодні, але в наші часи керівники цієї служби, з якими доводилося працювати, були в основному справжніми фахівцями своєї справи, порядними людьми. Ми не ставили перед собою завдання тільки покарати водія, позбавивши його водійського посвідчення, а намагалися допомогти людині, забезпечити порядок на дорогах. На своїх посадах тоді керівники працювали роки, дехто й понад десяток, а не мінялися один за одним, як тепер. Людині давали можливість працювати, показати себе, правда й суворо питали за роботу.
Сьогодні в це важко повірити, проте у 1963 році в Закарпатській обласній Державтоінспекції працювало лише 10 співробітників. Очолював службу полковник міліції Іван Чайка, його заступником був підполковник Борис Перехрест. В останнього на пальцях правої руки були мозолі від постійної писанини... Кваліфікаційною (саме так називалися колись підрозділи РЕР) службою УДАІ тривалий час керував Євген Дехтярук. Разом з колегою Василем Колесником він приймав іспити у курсантів, які навчалися в автошколах по всій області.
Згодом на зміну їм прийшли Євген Тоненчук, Михайло Суддя, Віктор Кулик -- випускники Рівненського автодорожнього технікуму. Добру згадку про себе залишили й Михайло Сотак, Річард Журавов, Олег Макушин, Василь Тацинець.
Рахівський відділ ДАІ очолювали Омелян Богомир та Василь Тафійчук. Далі були Дмитро Андріюк та Василь Маляр. Цей підрозділ ставили в УДАІ за приклад іншим за добре налагоджену роботу. Той же Андріюк пропрацював в Державтоінспекції понад 23 роки. У 1969 році в Рахові сталася автопригода зі смертельними наслідками. Водій вантажівки ГАЗ-52 (машина належала місцевому АТП) скоїв наїзд на пішохода. Потерпілий від отриманих травм помер на місці. Аби приховати сліди злочину й уникнути відповідальності, водій навмисне вдарив вантажівку об дерево: мовляв, таким чином пошкодив авто... Але ця хитрість йому не допомогла. Завдяки професіоналізму начальника ДАІ Андріюка цей злочин було розкрито.
Непогано служба була поставлена і в Тячівській ДАІ, якою в ті часи керували Анатолій Кондаков, Василь Богачик, Василь Вучкан. Усі водії, які скоювали ДТП й утікали з місця пригоди, були розшукані й покарані.
Виноградівську ДАІ очолював у 60-ті Йосип Вийкшев, а після нього -- Богдан Кедюлич. Службу безпеки руху району очолював Герой Радянського Союзу Микола Кухаренко, якому нині -- за 90.
На Берегівщині «даішниками» керував учасник війни Ілля Лабашкін. З ним працювали Іван Митричко, Анатолій Швидкий. Митричко потім очолював Берегівський РЕВ. Про цих людей можна сказати лише добрі слова, адже в районі в ті часи була висока дисципліна серед водіїв транспортних засобів. У 1978 році на Берегівщині, для прикладу, трапилася резонансна ДТП. Біля села Бене вночі вантажне авто смертельно травмувало двох пішоходів, а водій з місця аварії зник. Через дві доби наполегливі пошуки дали позитивний результат. Зокрема, вдалося з’ясувати, що керував вантажівкою тієї фатальної ночі водій лісокомбінату з селища Усть-Чорна Тячівського району. Винуватця загибелі людей згодом затримали і судили.
Протягом кількох років Іршавську ДАІ очолював Іван Боровик, теж фронтовик. Пригадую зустріч з цією людиною у 1964 році, коли в селі Чорний Потік на Іршавщині відкривали монумент Партизанської Слави. З усієї області для охорони правопорядку з’їхалися “даішники”. На урочистості прибули навіть міністр оборони Угорщини Д.Уста, командири партизанських з’єднань М.Прищепа, В.Русин, колишній суддя Свалявського району І.Фабрицій, колишній перший секретар райкому партії І.Капітан. Усе минуло без ексцесів, під ранок нас зібрав І.Боровик й подякував за службу.
Естафету від Боровика прийняв випускник школи міліції Михайло Зан, який за свою працю та належну поведінку мав кілька подяк від відомого земляка-кукурудзовода, двічі Героя Соцпраці Юрія Пітри. Добрий слід після себе залишили в районі і працівники ДАІ В.Магурський, С.Бажо, В.Сокач.
Утім, траплялися в ті часи і неприємні ситуації. У травні 1965 року, наприклад, у Хустський райком партії з’їхалися водії місцевої автоколони Мінпромбуду з вимогою... зняти з посади одного із заступників начальника Хустської ДАІ, який був вельми вимогливим у роботі. До страйкарів вийшли перший секретар райкому партії Ю.Стенчук, начальник Хустського райвідділу міліції М.Місіфулін, переговорили з людьми, і ті невдовзі роз’їхалися...
А в 1986 році, після Чорнобильської катастрофи, окремий взвод ДПС Хустсько-Тячівського напрямку очолював Андрон Щербань. Він виступив з ініціативою прийняти на відпочинок у Хустський район близько двох десятків дітей віком від 3 до 15 років з потерпілих від радіації населених пунктів. З того часу наш земляк став для київської міліції поважною людиною та почесним гостем.
У Мукачеві службу ДАІ не один рік очолював Олександр Загуляєв, разом з яким працював Сергій Іванов. Своєю принциповістю мукачівські “даішники” наводили такого страху на водіїв, що ті воліли за краще об’їжджати місто над Латорицею, аби не «нарватися» на стражів доріг... І от у райцентр приїхали на гастролі знамениті Штепсель і Тарапунька. У своєму виступі відомі на весь Союз гумористи пожартували, мовляв: не хочеш позбутися водійських посвідчень -- не попадайся на очі Загуляєву... Шляхи Мукачівщини тоді обслуговували Михайло Боргун, Іван Сабов, Михайло Басараб. Про їхню роботу були лише схвальні відгуки.
Тривалий час начальником відділу ДАІ міста Ужгород був колишній фронтовик Володимир Слєпичев. У колективі, яким він керував, служили понад сорок осіб -- офіцерів міліції та регулювальників руху. Замінив його на цій посаді Юрій Цифра. Через якийсь час він потрапив у немилість до тодішнього начальника УВС і був знятий з посади. Ужгородський район по лінії ДАІ очолював інший фронтовик, учасник Параду Перемоги на Красній площі Михайло Убогий. Перечинську ДАІ більше як десять років очолював Тиберій Герцик, а Великоберезнянську -- Юрій Ганько. Вони дружили, поважали один одного. У цих районах завжди був порядок. У Перечині навіть спорудили автомістечко, де навчали школярів правил дорожнього руху.
У Воловецькому районі були два автошляхи: Нижні Ворота-Мукачево-Львів та Нижні Ворота-Міжгір’я. Понад 13 років керував цією ділянкою роботи ДАІ учасник війни Микола Миронов. На Міжгірщині тривалий час начальником ДАІ був Михайло Пуйо, його змінив випускник саратовської школи ДАІ Михайло Доброцький.
Перший начальник ДАІ Свалявщини -- Іван Коструб, виходець з шанованої мукачівської сім’ї. Він непогано налагодив роботу служби в районі. У Сваляві працювали два світлофори, були правильно розставлені дорожні знаки. А на вул.Головній знаходився забороняючий знак для руху кінних підвод із зображенням чорної конячої голови. З цим знаком якось трапився курйоз. Їде підводою місцевий циган. Зупиняє начальник ДАІ його й вказує на знак, мовляв: не бачиш, що їхати заборонено?! А той відповідає: “Та бачу, лиш там чорна голова намальована, а в мене кінь сірий...”
Опісля Свалявську ДАІ очолювали такі відомі в закарпатській міліції люди, як Іван Сабов (багаторічний керівник Свалявського, Хустського та Ужгородського райвідділів міліції), нинішній голова Ради ветеранів ГУМВС полковник Петро Бронтерюк, Юрій Ганько, Василь Метенько, Олександр Яцканич (останній донедавна очолював обласну ДАІ).
Нелегко в ті часи нам було працювати. Мало хто мав службовий транспорт, хіба що мотоцикли “Харлей” та М-72, і то не всі. Але роботу свою ми виконували, нас поважало керівництво й шанували водії. Бо ми намагалися чинити справедливо.
Користуючись нагодою, хочу побажати довгої плідної роботи сьогоднішнім керівникам відділень ДАІ. Здоров’я усім, сімейного благополуччя та професійної удачі.
Іван ПАПІШ
|
