|
Мабуть, жодна ініціатива Верховної Ради не викликала такого бурхливого обговорення останнім часом, як прийняття Закону "Про захист майнових прав громадян в період виходу економіки України зі стану фінансової кризи". Закон № 3459-1, запропонований депутатами Анатолієм Семиногою, Миколою Шершуном та Володимиром Даниленком, був прийнятий парламентом 21 травня цього року. Документ підтримали 237 народних обранців.
«Завдання цього закону - забезпечення соціального захисту громадян у випадках, коли заставним майном у кредитній угоді є житлова нерухомість, в якій ці громадяни постійно проживають ," - висловлювалися народні депутати у пояснювальній записці. Прийняття документа, на думку його ініціаторів, повинне посилити соціальний захист громадян України і забезпечити конституційне право українців на житло.
Громадяни ж, у свою чергу, читали і нищечком раділи в своїх заставних квартирах: поки не закінчиться економічна криза і з`явиться можливість заробляти та погашувати кредити, їх ніхто не викине на вулицю. Нарешті в Україні не побоялися прийняти закон проти банків і на користь простим людям! Хоча, звичайно, і з популістських міркувань...
Фінансове пекло
Однак миттєво пролунав гучний голос банківського лобі, представники якого різко виступили проти рішення Верховної Ради. Проти закону протестували як окремі банкіри, так і Асоціація українських банків, заявивши, що рішення нардепів направлене - не більше, не менше – на підрив банківської системи України. Банкіри стали малювати фінансове пекло, яке настане, як тільки почне діяти закон. Нас почали лякати ще однією хвилею обвалів і навіть якимось «соціальним дефолтом». Мовляв, попереду різке погіршення платіжної дисципліни: ті з позичальників, хто ще сумнівався - платити чи не платити за кредитом, після цього рішення Верховної Ради платити уже точно не будуть. В результаті банкам потрібно буде формувати додаткові резерви, що погіршить їх фінансовий стан і призведе до зменшення відрахувань до бюджету.
Сьогодні і банкіри, і громадяни, що живуть в закладених «квадратах», з нетерпінням чекають рішення Президента, який, як припускає більшість аналітиків, накладе вето на закон. У цій обстановці триває обговорення спірного документа. 9 червня в редакції газети «Хрещатик» відбувся «круглий стіл» на тему: «Мораторій на стягнення заставного житла: камінь на шиї банків або рятівний круг для громадян» Втім, круглим цей стіл назвати не можна, скоріше, він був напівкруглим, оскільки на ньому були лише вислухані думки противників закону. Народні депутати-ініціатори цього рішення захід просто проігнорували.
Андрій Скуратівський, виконавчий директор ТОВ Юридична контора «Дорофєєв, Скуратовський і партнери" так охарактеризував своїх відсутніх опонентів:
- Напевно, вони вважають, що простому позичальникові, який взяв кредит, цей законопроект допоможе продовжити життя і спокійно пережити кризу. Я так розумію, наші опоненти належать до комуністичному табору, де вважають, що все повинно бути безкоштовно (з народних депутатів, які ініціювали прийняття закону, комуніст тільки один - Володимир Даниленко, двоє інших - Анатолій Семинога та Микола Шершун - бютівець і представник Блоку Литвина відповідно - С.К.). Але ви знаєте, що якщо взяв гроші, їх треба віддавати.
- Так, але ж банки вже обманули людей, не видавши їм депозити.
- Насправді банки зараз віддають гроші. Інша справа, як вчасно і чи у встановлений законом час. І якщо позичальник не приніс гроші, то, відповідно, особа, яка взяла депозит, їх не отримає. Якщо банк не видає ці гроші, значить, у нього їх тимчасово немає.
«Право на житло» - красиво…
Слід сказати, що про загрозу невидачі депозитів у зв`язку з прийняттям цього закону банкіри заговорили, як тільки про нього стало відомо. Формула «немає оплати по кредитах - немає видачі депозитів» до цієї ситуації була прив`язана відразу. Дивним чином вина за невиплати банками грошей населенню була перекладена на саме населення. Підступна логіка банкірів просто вражає: виявляється, фінансові установи не видають людям гроші, тому що інші люди - позичальники - їх не несуть у банки. А якщо ще приймуть мораторій на виселення із заставного житла, то взагалі грошей не чекайте. При цьому, звичайно, замовчується те, що мораторій на відчуження житлової нерухомості істотно не вплине на банки, тому що вага проблемних іпотечних кредитів не настільки велика і більшість з них вже були раніше реструктуровані. Тим більше що документ стосується тільки невеликої категорії громадян - тих, хто проживає в закладеній нерухомості. Спекулянтів, які набрали «квадрати» з метою подальшого перепродажу, закон не рятуватиме.
Зрозуміло, сам документ відразу охрестили популістським. Сьогодні його теж продовжують називати таким. Так, Олександр Сєдих, директор "Простобанк консалтинг", заявив:
- Я думаю, що цей закон може лобіюватися тими силами, які планують скласти більшість у наступному парламенті і орієнтуються на перемогу на виборах Президента. І ясна річ, цей закон буде позитивно оцінений з точки зору тієї частини суспільства, яка не довіряє банкам.
Так, банкіру важко зрозуміти, як можна не довіряти банкам.
Втім, як уже було сказано, закон навряд чи буде прийнято: фінансисти у Верховній Раді не дозволять цього зробити.
- Цей закон буде ветований, бо банкіри будуть пояснювати іншим депутатам, що він означає. Якщо ми просто приймаємо рішення про мораторій, ані штрафні санкції не зупиняються, ані пеня не зупиняється, ані нарахування процентів. Що буде через два роки [коли закінчиться криза і мораторій перестане діяти - С.К.]? Через два роки заборгованість набіжить ще більша. Це сума кредиту з відсотками плюс ще 50-100% суми штрафу. З чого буде людина виплачувати? Таким чином, якщо закон приймається, ми говоримо: хай людина поживе у власному житлі два роки, а потім все одно вона його буде позбавлена, - каже економіст Борис Кушнірук.
Що ж, схоже, все йде до того, що людині не дадуть і двох років пожити, а відберуть житло відразу. Стаття 47 Конституції України, яка забезпечує право на житло, залишається при цьому просто набором красивих слів. Втім, банки втішають, що відразу відбирати заставну нерухомість не будуть, і не тому, що вони такі добрі: просто зараз ця нерухомість коштує недорого. І куди її дівати? Тому фінансові установи будуть якось домовлятися з боржниками. Це, звичайно, тішить, тільки факт залишається фактом: у разі накладення Президентом вето прості позичальники залишаться такими ж безправними, як і раніше. На захисті людей не буде ніякого закону, навіть такого, неідеального...
Семен Каховський
|
