|
Цього тижня на Закарпатті з робочою поїздкою побував міністр культури і туризму України Василь Вовкун. Міністр відвідав цілу низку культурних заходів, що відбувалася цими днями в області, зокрема фестиваль духової музики в рамках святкування Дня Рахова.
В поїздці міністра супроводжували заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович та начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Глеба.
Василь Вовкун зустрівся також з народним художником України, академіком, лауреатом Шевченківської премії Володимиром Микитою, переглянув приватну колекцію художніх полотен народного художника. У зустрічі взяли участь голова Закарпатської організації Національної спілки художників України Борис Кузьма, директор Закарпатського художнього інституту, професор Іван Небесник. Під час бесіди обговорювалися проблеми і напрямки мистецтва на сучасному етапі, подальший розвиток художнього інституту, співпраця з творчими спілками.
Міністр культури і туризму України також відвідав обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая, ознайомився з експозиціями творів основоположників закарпатської школи живопису – А. Ерделі, Й. Бокшая, А. Коцки, Ф. Манайла та інших. Також відбулася зустріч із членами правління Закарпатської організації Національної спілки художників України.
На Замковій горі Василь Вовкун побував в обласних музеях – краєзнавчому та народної архітектури і побуту. Колективи музеїв порушували питання щодо виділення коштів на облаштування периметрального освітлення, відеоспостереження та монтаж охоронної сигналізації для музеїв.
А на зустрічі з працівниками культури, яка відбулася в обласній універсальні бібліотеці, міністр висловив стурбованість щодо стану пам’яток архітектури, і щодо фінансування робіт по збереженню пам’яток сакральної архітектури, яке наразі проводиться тільки за рахунок обласного бюджету. Кошти з державного бюджету на виконання Комплексної програми збереження і використання пам’яток культурної спадщини за останні чотири роки не виділялись, повідомили zakarpatpost.net в управлінні інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації.
Щодо державної програми, то вона розрахована на період до 2010 року. Відповідна програма була прийнята і в нашій області. Зберігати й відновлювати передбачалося 1490 пам’яток культурної спадщини області, які взяті під охорону держави, з них: 478 – археології, 504 – історії, 86 – монументального мистецтва, 204 – архітектури та побуту. Особливої уваги приділено збереженню унікальних замків та дерев’яних церков Закарпаття. З держбюджету передбачалося виділяти щороку 17,4 млн. гривень. Також співфінансувати програму мала й область – по 4,8 млн. гривень на рік. Якщо у 2006 році депутати обласної ради виділили на її виконання 400 тисяч гривень, то цьогоріч – вже мільйон 400 тисяч. На жаль, з державного бюджету за цей час не надійшло ні копійки.
Завдяки обласним коштам вдалося зробити чимало. Так, було виготовлено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію та проведено реставрацію п’яти дерев’яних церков, частково реконструювали Ужгородський та Мукачівський замки, музей «Лемківська садиба», сходові марші Ужгородського кафедрального собору, допомогу обладнанням надано музею «Сріберна земля». Також за кошти області було споруджено пам’ятник карпатським січовикам на Верецькому перевалі та відновлено пам’ятний знак радянським воїнам теж на Верецькому перевалі. Цього року проведено реконструкцію меморіального парку «Красне Поле».
Ще одна проблема, якої торкнувся міністр під час зустрічі, – питання врегулювання законодавчих актів галузі, зокрема – функціонування та розвиток мистецької освіти, підтримка гастрольної діяльності мистецьких колективів, поповнення бібліотечних фондів, надання клубним працівникам права на грошову винагороду за вислугу років та низка інших актуальних проблем культури. Особливо гостро ставилося питання про прийняття Верховною Радою України Закону України «Про культуру». На сьогодні чимало положень діючих "Основ законодавства про культуру" цілком чи частково застаріли й реально не працюють.
Діючим законодавством не передбачено механізмів участі громадськості в опрацюванні і здійсненні культурної політики. Не відповідають реальній економічній і суспільно-політичній ситуації в Україні чимало інших положень та понять – зокрема щодо статусу професійного творчого працівника, фінансового і матеріального забезпечення закладів культури, правового статусу неприбуткових організацій у сфері культурі. Отже, давно назріла необхідність прийняття закону «Про культуру», який став би ефективною правовою базою державної підтримки розвитку культури.
Робоча поїздка Василя Вовкуна завершилася переглядом в обласному українському музично-драматичному театрі вистави за п’єсою Івана Козака «Судний час».
| 
