|
У 1965 році відкрилася Секція біоінформації при Московському міському правлінні НТО радіотехніки, електроніки і зв`язку. Очолював її И.М. Коган. Після нього Секцію очолював А.Г. Спіркин, а після того академік В.Казначєєв. У 1972 році В.П. Скарбников офіційно зареєстрували відкриття. Відкриття полягало в установці електромагнітного зв`язку живих клітин між собою.
Для експерименту було зроблено 2 камери, які розділили кварцевими вікнами і через які проникало ультрафіолетове випромінювання, в ці камери і були поміщені клітини. Клітини в одній з камер заразили страшним вірусом, який почав їх знищувати. В цей же час клітини у сусідній камері теж почали гинути. Це було доказом, що організми здатні на клітинно-хвильовому рівні обмінюватися інформацією між собою.
Проблемою «пси-випромінювання» займаються на серйозному рівні в основному нейрофізіологи. А.Лі розробив систему тестування паранормальних здібностей у людей, він проводив дослідження на стику психіатрії і парапсихології.
Ольга Іванівна Коєкіна – фахівець у області непізнаного і «пси-випромінювання», кандидат медичних наук. У її лабораторію, у Федеральній науковій клініко-експертного центру традиційних методів діагностики і лікування, систематично приходять люди, які хочуть випробувати свої «надприродні» здібності. Їх мозок досліджує енцефалограф і 16 датчиків, а одержані дані обробляються комп`ютерною програмою, яка реєструє хвилеві випромінювання.
На фотографіях джерела випромінювань фіксуються у вигляді білих плямочок, які у більшості людей безладно розсипані по всій поверхні мозку. Але якщо людина має екстрасенсорні здібності, то ці білі крапки концентруються в скупчення і обов`язково шикуються у вигляді променів, які направлений до темряви.
Разом з Коєкіною в експерименті брав участь цілитель Віктор Глушенко. Пацієнта садили в спеціальну камеру, яка не пропускала електромагнітних випромінювань. На голові пацієнта закріплювали датчики. У сусідній кімнаті стояв енцефалограф, на який подавалася інформація з датчиків, там же сиділи і Коєкіна з Глушенко. Цілитель намагався на відстані ввести пацієнта в змінений стан свідомості. Якщо це вдавалося, мозок піддослідного починав випромінювати хаотичні криві.
Після експерименту, люди розповідали, що в певний момент вони переставали відчувати своє тіло, а перед очима з`являлися різноколірні плями, частіше зелені або фіолетові. Після цього пацієнти потрапляли в інший світ, в іншу реальність. Хтось у часи Івана Грізного, хтось на війну, хтось на Марс, а хто те зустрічався з своїми близькими.
В процесі еволюції у людей краще всього розвинувся зоровий канал сприйняття, цим і пояснюються здібності до ясновидіння і телепатії. Мозок людини здатний переводити деякі відчуття у візуальні образи, а потім їх назад в дотикові.
Саме таким чином цілитель контактує з пацієнтами. «Синестезією», або співвідчуттям, психологи і психіатри називають це явище. Володіють подібними здібностями приблизно 10% людей.
| 
