«Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (Перша Божа заповідь).
Останнім часом шпальти деяких газет стали рясніти рекламними оголошеннями стосовно різних т.зв. цілителів, знахарів, екстрасенсів, віщунів. Хто ж вони насправді ці новоявлені, але вже «відомі «спасителі» чи «спасительки» (як вони себе іменують), чи можуть справді допомогти тим людям, які з довірою звертаються до них? Спочатку глянемо на зміст «запрошень» тих, які приходять на «численні прохання».
«Індивідуальний прийом проводить відома знахарка і рятівниця Валентина. З вас, ваших дітей і внуків за допомогою старовинних замовлянь і молитов Валентина зніме причину, прокляття, вроки, чаклунство, наговори, приворот і назавжди захистить вас від впливу чорних сил.»
«На прохання шанувальників потомственна ворожка та віщунка п.Світлана. Хто хоче знати свою долю? Мрієте, щоб у вашому домі настали мир та спокій? Прагнете добробуту? П. Світлана ворожить на картах Таро та давньоруських, на кавовій гущі, по рогівці очей, руці, зливає на віск та олово...»
«...всесвітньовідомий турецький знахар і спаситель Ілхам, ворожить віщує, передбачає долю. Під час ворожіння Ілхам використовує 15 видів карт. В його арсеналі 40 видів ворожби... Після зустрічі з Ілхамом у багатьох з»являються ясновидіння, відкривається т.зв. третє око.»
«На прохання багатьох знаменита цілителька і спасителька Марфа...»
Чи повинен християнин, який має надію на Боже милосердя, відвідувати сеанси «всесвітньовідомих спасителів». Відповідь на це запитання знаходимо ще у Старому Заповіті. «...не должен у тебя находиться... прорицатель, гадатель, ворожея, чародей, обаятель, вызываючий духов, волшебник и вопрошающий мертвых; ибо мерзок он пред Господом всякий делающий это, и за сии то мерзости Господь Бог твой изгоняет их от лица твоего...» (Втор., 18, 9-14).
З цих рекламних плакатів перед нами відкривається внутрішній світ гордого мага – ультрасучасного чаклуна, – у якого відсутні які-небудь благодатні дарування, а прослідковується коріння, кінцівки якого ведуть у пекельну безодню. Аналізуючи ці заклики з самого початку можна побачити підступний замисел лжецілителів. Адже згідно Святого Письма у нас один Спаситель – Іісус Христос. Ці ж людці гордо іменують себе рятівниками, повністю відкидаючи Бога, обіцяючи наївним клієнтам «швидкої і легкої допомоги».
При цьому, замітьте, самим не потрібно докладати ніяких зусиль. Але ж, як відомо з Євангелія, «Царство Боже береться силою», а легка дорога веде у безодню. Чи не є відкриття т. зв. третього ока та ясновидіння звабою для простаків, яке, як правило, завершується біснуванням. Захиститися від впливу темних сил, можна любов'ю до Бога, до ближніх, смиренням, добрими справами. А боротьба з силами зла триває все життя. Той, хто витерпить до кінця, спасеться, говорить Господь. Далі Христос каже: без мене не можете робити нічого.
Тільки його Іменем виганяли бісів, зцілювали різні недуги, воскрешали навіть мертвих. Але це робили ті великі подвижники, які все своє життя прожили в чистоті, покаянні, труді, подвигах. Хіба Господь брав за зцілення гроші? Ворожба, гадання на картах, віщування, спиритизм завжди вважалися диявольським ремеслом. Один зі св. Отців назвав карти книгою сатани. Всі їх методи не що інше як магічний ритуал, який згубно діє на людей. Чи не про таких лжеспасителів попереджав Христос: «...Ибо восстанут лжехристы и лжепророки, и дадут великие знамения и чудеса, чтобы прельстить, если возможно, даже избранных».
Насправді ж род цей (сатанинський) говорить Господь, виганяється тільки молитвою і постом. І екстрасенси, і гіпнотизери, і їх вид – кодувальники руйнують своїми оккультними методами захисну систему людської душі, яка охороняє від темного сатанинського світу, котрий оточує нас. Проходить це через концентрацію пацієнта на особі «цілителя», через якого, як через медіума проходить демонічна дія. Під виглядом сеанса кодування здійснюється ідолослужіння, де роль ідола – медіума з демонічним світом – грає кодувальник.
Чудотворіння, зокрема, лікування хвороб – особливий дар Божої благодаті. Це висока нагорода за безперестанний, багатотрудний, аскетичний подвиг надзвичайно напруженої, непримиренної боротьби з гріховними пристрастями. Чи може удостоїтися такого дарування зцілення людина порока і гріха, той, хто не тільки не має найменшого поняття про християнське подвижництво, але навіть і не приблизився до церковної огорожі? Нам можуть заперечити: «І все ж успіхи подібного лікування загальновідомі».
Отці Церкви, у свій час відповідали на подібні заперечення: «Нехай ми будемо хворі, краще залишитися хворими, ніж для звільнення від хвороби впасти у нечестя. Демон, якщо і лікує, більше нашкодить, ніж принесе користі. Доставить користь тілу, яке з часом помре і згниє, а пошкодить безсмертній душі. Якщо деколи за попущенням Божим і зцілюють демони (через ворожбу), то таке зцілення буває для випробовування вірних, не тому, що Бог не знав їх, а тому, щоб не навчилися приймати від бісів навіть зцілення.»
Як торговці невільниками: пропонуючи малим дітям пиріжки, солодкі фрукти і тому подібне і позбавляють їх свободи і навіть самого життя, так і чародії, обіцяючи вилікувати хворобу, залишають людину спасіння душі. (св. Іоанн Златоуст). Ви куплені дорогою ціною (ціною крові Христа-Спасителя) – говорить Апостол Павло, не робіться рабами людей (1Кор.7,23).
Екстасенси заявляють, що у них дуже сильне біополе і з допомогою цього вони спроможні вилікувати хвороби. Деякі з них лікують навіть на далекій відстані. Тому вони використовують у своїй практиці телебачення. Мало хто не знає про сумнозвісні телесеанси Кашпіровського, Чумака. Проте, небагатьом відомо, що ніхто з них не хотів хреститися у Церкві, мотивуючи тим, що може «втратити дар». Невже у зверненні до Бога можна втратити обдарування? Адже всі благодатні властивості, якими володіє людина є Божим даром і в спілкуванні з
Господом вони примножуються, набувають більшої сили. Чому відмовилися прийти у лоно Церкви Кашпіровський, Чумак і їм подібні, здогадатися неважко.
Як сказано у Євангелії від Матфея «дерево пізнається по плоду», і як свідчить Апостол Яков «з одного джерела не може текти гірка і солодка вода...» Сатанинський характер впливу Кашпіровського проявляється вже під час його сеансів, про що свідчать, наприклад, дані доктора психологічних наук В.Лебедєва.
Наведемо деякі з них: «Обслідувано 2015 школярів, 93% були учасниками сеансів Кашпіровського. Під час сеансів спостерігалися нав»язливі рухи, істеричні реакції, галюцинаційні феномени та інші психічні порушення» – наяву всі ознаки оволодіння тілом людини нечистим духом. Щось не доводилося зустрічати людину, якій би відомі телегіпнотизери допомогли. Зате із преси відомо немало летальних випадків у людей прямо біля телевізорів під час сеансів екстрасенсів; деякі під час лікування у телемагів впадали у біснування, психічний розлад. Чому, скажіть, чим більше з'являється різних знахарів, цілителів, екстрасенсів, тим більше людей хворіють. Якби ці «спасителі» діяли силою Божою, було б все навпаки.
Чаклуни і бабки-шептунки привертають до себе віруючих тим, що у їх будинках є ікони, у своїй «цілительній» практиці вони використовують молитви, приймають на лікування тільки хрещених людей, у розмові вживають релігійні слова або вирази із Св. Письма і т.п. Є серед них і такі, які говорять про добро і милосердя, привертають до себе добротою і ласкою. Але це все не зменшує небезпеки, яка скрита у їх діях, так як через них невидимо діє диявол. Як підступно диявол може підкрастися через вовків в овечих шкурах, у людські душі і внушити їм таку думку, що ці бісівські «цілителі» діють силою Божою.
Ікони у домі чаклунів висять не для прославлення Господа Бога і тих святих, лик яких зображений на образах, а для того, щоб їх хулити. Молитви, які читають чаклуни, не християнські, а спотворені, бессмисленні, складені темною диявольською силою, і такі молитви служать не для спасіння, а для погибелі душі. «Лікують» чаклуни лише хрещених людей, щоб повернути їх у згубні сіті сатани, з яких вони вирвались через Хрещення (а нехрещених людей навіщо «лікувати» чаклунам: вони й так не Божі люди).
Один з духівників був свідком факту, що мав місце у Троїце-Сергієвій Лаврі в Росії. До старця підійшла одна жіночка, якій років п»ятдесят, і стала просити благословення, щоб зцілювати людей. Монах глянув на її фарбовані нігті, обличчя у косметиці й поцікавився: а як ти можеш зцілювати? Та відповіла: та от читаю молитви, кроплю водою, помазую маслом. На що старець, строго відповів, а хто тобі дозволив? Ти що священник, монашка? Іменем Господа Іісуса Христа, я забороняю тобі приймати людей і калічити їх душі. Від почутого та аж стрепенулася, потім поспішно подалася від старця.
Повернувшись, з великою злобою кинула: так, я читаю над людьми й «Отче наш», і «Вірую», але при цьому у думках я проклинаю їх і закликаю свого бога. Якого? Здогадатися неважко. Думається, коментарі тут зайві.
Автор цим рядків мав змогу побесідувати з духовно хворою молодою жінкою, якій доводиться проходити не одну вичитку, щоб позбавитися від диявольської одержимості. У розмові ця людина зізналася, що свого часу ходила «на лікування» до екстрасенса, а коли їй пропонували відвідувати служби у церкві, то вона лише сміялася.
Господь попустив, що у неї вселився лукавий. Варто побачити, з якою вірою зараз ця жінка звернулася до Бога. Думається, згадані дві історії стануть пересторогою для тих легковажних людей, які шукають легкого зцілення без Бога. Ця дорога направлена у безодню.
Згідно 61 правила VІ Вселенського Собору, людина, яка звернулася до чаклунів і знахарів за зціленням, відлучається від св. Причастя на шість років.
Іван ЛАДЖУН, спеціально для «НЕДІЛІ»
|