|
У рамках інформаційної кампанії «Рак виліковний», розпочатої фондом Ріната Ахметова «Розвиток України», УНІАН продовжує публікувати серію матеріалів провідних онкологів України.
Онкоурологія – розділ медицини, який вивчає пухлини чоловічої та жіночої сечостатевої системи, причини їхнього розвитку, перебіг та клінічі прояви з впровадженням в практику сучасних методів діагностики, лікування та профілактики.
До онкоурологічних захворювань належать пухлини нирок, лоханок та сечоводів, сечового міхура, уретри, передміхурової залози та її придатків, яєчок, статевого члена, а також пухлини наднирникових залоз, бо вони розташовані з анатомічною близькістю до нирок і верхніх сечовивідних шляхів та труднощами диференціювання з пухлинами нирок, ці захворювання в урологічній практиці зустрічаються досить часто.
Серед злоякісних пухлин рак сечового міхура складає 5,5 %, рак нирки 3%, рак яєчка 1%, рак простати 1%, рак статевого члена 0,5%.
Передракові стани – це захворювання, які перероджуються на рак з більшою ступінню ймовірності, малігнізація при яких спостерігається в 0,1-5% (доброякісні пухлини, гіперпластичні, дисгормональні, дистрофічні процеси, хронічні специфічні та неспецифічні запальні захворювання):
- доброякісні новоутворення сечового міхура, хронічний інтерстиціальний цистит;
- полікістоз нирок, доброякісні новоутворення нирок;
- доброякісні новоутворення яєчка, орхіт, епідідіміт, крипторхізм;
- доброякісні новоутворення передміхурової залози, хронічний простатит;
-доброякісні новоутворення статевого члена та інших чоловічих статевих органів, гіпертрофія крайньої плоті та фімоз, лейкоплакія статевого члена, сперматоцеле.
В своєчасній діагностиці онкоурологічної патології важливу роль мають профілактичні обстеження, так як ранні прояви захворювань, на які пацієнт може звернути увагу самостійно, зазвичай відсутні.
2/3 локалізованих пухлин нирок виявляють випадково, тому більшість хворих на момент встановлення діагнозу не скаржаться на своє самопочуття. Класична тріада симптомів – біль, гематурія, об’ємне утворення в бокових відділах живота зустрічається менше, ніж в 10% хворих. Інші скарги (втрата ваги, раптова поява варікоцеле справа або зліва, набряк ніг, лихоманка) окрім гематурії, вказують на запущеність процесу. Лихоманка, плетора, прояви гіперкальціемії та анемії бувають першими ознаками пухлин нирок.
У випадку пухлин сечового міхура першою скаргою у 90% хворих є гематурія, дизуричні явища бувають у 25%, біль в малому тазі, набряк ніг та зовнішніх статевих органах вказують на запущеність хвороби.
Типовою ранньою скаргою при пухлині яєчка є його безболісне його збільшення, іноді спостерігаються ознаки гострого епідидиміту, біль в попереку, безпліддя, гінекомастія.
Пухлина передміхурової залози зазвичай розвивається безсимптомно та виявляється по підвищенню PSA крові, при пальцевому ректальному дослідженні. Характерна раптова поява і швидке наростання обструкції сечових шляхів.
Ранньою ознакою пухлини статевого члена може бути виразка, що не заживає, часто зі зловонними виділеннями, іноді фімоз приховує пухлину поки вона не проросте крайню плоть. Можливе відчуття об’ємного утворення у статевому члені, порушення сечовипускання, біль, гематурія.
Отже, рання діагностика полягає у своєчасному обстеженні всіх хворих з гематурією та симптомами подразнення сечового міхура, огляді головки та крайньої плоті статевого члена з біопсією підозрілих ділянок. Необхідність масових обстежень рівня PSA крові є суперечливою.
До груп ризику щодо онкоурологічних захворювань належать:
- хворі з передраковими станами сечостатевої системи;
- курці;
- особи з надлишковою масою тіла та ожирінням;
- особи, які зазнають впливу промислових канцерогенів (працівники друкарської, шкіряної, резинової, лакофарбової промисловості ).
В онкоурології використовуються онкологічні принципи і методи хірургічного, променевого та медикаментозного лікування.
Хірургічні операції мають принципово важливі особливості відмінні від загальноурологічних:
- принцип радикальності;
- обов’язкова реґіонарна лімфодисекція (видалення лімфатичного апарату органа);
- всі етапи операції виконуються з дотриманням принципів абластики та антибластики.
Променева терапія використовується при певних видах пухлин як основний метод лікування чи в комбінації з іншими.
Медикаментозне лікування включає хіміо-, імуно-, гормонотерапію. До новітніх методів належить таргетна терапія. Лікування обов’язково мають проводити фахівці спеціалізованих закладів з відповідною кваліфікацією.
Загальними факторами, що сприяють розвитку онкопатології, є шкідливі звички (куріння, алкоголь), вживання продуктів, що підвищують ризик розвитку пухлин, канцерогени оточуючого середовища (іонізуюче випромінювання, інсоляція, хімічні та мікробні канцерогени), онкогени та віруси.
Слід відмітити вплив окремих факторів ризику на виникнення пухлин різної локалізації сечостатевої системи:
- у виникненні пухлин нирок - куріння, надлишкова вага та ожиріння, надмірне вживання тваринних жирів, випадки захворювання в сім’ї, спадкові синдроми ( Гіппеля-Ліндау, Берта-Хогг-Дюбе, спадковий папілярний рак нирки). Можливі фактори включають полікістоз нирок, цукровий діабет, хронічний гемодіаліз;
- сечового міхура - промислові канцерогени (анілінові барвники, ароматичні аміни), у працівників друкарської, шкіряної, резинової, лакофарбової промисловості; сечостатевий шистомоз, куріння (підвищує ризик в 4 рази), опроміненя малого тазу (підвищує ризик в 4 рази), медикаменти (циклофосфамід), хронічні запальні захворювання та вроджені дефекти сечового міхура (урахус), генетичний фактор;
- пухлини яєчка - крипторхізм (підвищує ризик в 10-40 разів), тестикулярна фемінізація, розлади ембріогенезу внаслідок токсикозу матері та прийому естрогенів під час вагітності , орхіт, травми, опромінення яєчок;
- передміхурової залози - сімейний анамнез, гормональні фактори (зміна рівня естрогенів та андрогенів). Можливі фактори включають підвищений вміст вітаміну А в їжі, знижений вміст вітаміну Д, робота з кадмієм;
- хвороби статевого члена - канцерогенна дія смегми, хронічні запалення головки та крайньої плоті, вірус папіломи;
- сечовипускного каналу - гонококовий уретрит, стріктури сечовипускного каналу, рак сечового міхура.
При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні , обов’язковому диспансерному спостереженні, фізична, функціональна та соціальна активність уражуються незначно. Виняток складає рак передміхурової залози, де оперативне втручання може призвести до імпотенції, тому деякі пацієнти категорично відмовляються від операції, що погіршує прогноз основного захворювання. Важливе значення має дотримання дієтичного харчування, особливо у хворих після нефректомії, з обмеженням солоної, гострої їжі, копченостей, маринадів.
Профілактика онкоурологічних захворювань включає:
- боротьбу з курінням, гігієну харчування;
- гігієну праці, мінімалізація впливу професійних шкідливостей;
- обов’язкові профілактичні медичні огляди різних вікових груп;
- своєчасна діагностика та лікування передракових станів.
Андрій РУСИН, доктор медичних наук професор завідувач кафедри онкології медичного факультету Ужгородського національного університету, головний лікар Закарпатського онкологічного диспансеру.
| 
